Заняття № 16 (12)

Тема: Гормони ШКТ. Ренін-ангіотензинова і калікреїн-кінінова системи. Ейкозаноїди.

Актуальність: Гормони з паракринною та аутокринною дією відіграють важливу роль у захисних реакціях організму, процесах травлення, регуляції метаболічних процесів.

Навчальні цілі:

Знати: структуру, механізм дії і біохімічні ефекти тканинних гормонів.

Вміти: пояснити вплив ейкозаноїдів, ренін-ангіотензинової, калікреїн-кінінової систем, гормонів ШКТ на метаболічні процеси за умов норми та при патології.

Самостійна позааудиторна робота

В зошитах для протоколів:

І. Складіть схему синтезу простагландинів, тромбоксанів, лейкотрієнів.

ІІ. Дайте відповіді на ситуаційні задачі:

1. Хворому на ревматизм лікар призначив аспірин як протизапальний засіб, який блокує синтез речовин, пов’язаних з запаленням. Субстратом синтезу цих речовин є?

A. Холестерин.

B. Арахідонова к-та.

C. Треонін.

D. Аланін.

E. Гліцин.

2. При дуоденальному зондуванні у пацієнта 38 років з діагнозом гострий дуоденіт виявлено зміни секреції бікарбонатів. З порушенням продукції якої біологічно активної речовини можуть бути пов’язані ці зміни?

A. Серотонін

B. Гістамін

C. Секретин

D. Холецистокінін

E. Простагландини

3. Який фермент продукується в нирках, надходить в плазму і бере участь в синтезі гормону ангіотензину, що підвищує артеріальний тиск?

A. Трипсин

B. Катепсин

C. Плазмін

D. Ренін

E. Хімотрипсин

ІІІ. Підготуйте вихідні дані для оформлення протоколу лабораторної роботи „Визначення середньомолекулярних пептидів”.

Контрольні питання

1. Простагландини, тромбоксани і лейкотрієни: будова, синтез, біологічна дія, застосування в медицині.
2. Ренін-ангіотензинова система.
3. Калікреїн-кінінова система.
4. Гормони ШКТ: (секретин, гастрин, холецистокінін): будова, секреція, біологічна дія.

Самостійна аудиторна робота.

І.Дайте характеристику тканинним гормонам за схемою:

ІІ. Виконати лабораторну роботу: «Визначення середньомолекулярних пептидів” і захистити протокол.

Принцип методу грунтується на осадженні високомолекулярних білків плазми крові трихлороцтовою кислотою з наступним визначенням в безбілковому фільтраті вмісту середньомолекулярних пептидів біуретовим методом або користуючись спектрофотомертром.

Хід роботи. В пробірку наливають 0, 1 мл сироватки, додають 0, 9 мл дистильованої води; 1 мл 15% розчину трихлороцтової кислоти і через 10 хвилин фільтрують. До фільтрату додають краплю фенолфталеїну, нейтралізують 10% розчином їдкого натрію до появи рожевого забарвлення і розводять в 5 разів. Відбирають 0, 5 мл і визначають вміст пептидів, користуючись біуретовим методом.

Розрахунок проводять за формулою:

Х = А х 100,

де Х – вміст середньомолекулярних пептидів, мкг/мл;

А – вміст пептидів, мкг/мл;

100 – коефіцієнт розведення.

Клініко-діагностичне значення

Вміст середньомолекулярних пептидів збільшується внаслідок активації протеолітичних ферментів, що свідчить про деструкцію тканин. Кількість їх в крові значно збільшується при таких патологічних станах, як опікова хвороба, недостатність функції печінки або нирок, запальні процеси і свідчить про ступінь ендогенної інтоксикації.

Література:

1. Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – 736с.
2. Губський Ю.І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 508с.
3. Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 744с.

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри, протокол №1 від 28.08.2008р.

Зав. кафедрою проф. Ерстенюк А.М.