Тема 7. Міжнародний досвід регулювання соціально-трудових відносин

1. Сутність, структура і сектори роботи МОП.

2. Основні сфери організаційно-практичної діяльності МОП.

3. Взаємовідносини України з МОП.

4. Особливості регулювання соціально-трудових відносин в різних країнах.

Основні терміни і поняття: Міжнародна організація праці, структура МОП, нормотворча діяльність МОП, технічне співробітництво, дослідницька та видавнича діяльність МОП, моделі регулювання соціально-трудових відносин в світі.

Міжнародна організація праці (МОП) – одна із найстаріших і найбільших міжнародних організацій. Вона створена у 1919р. у складі Ліги Націй, з 1946р. діє як спеціалізована установа ООН.

Мотивами створення МОП є:

- гуманістичний (неприйнятність існування експлуатації, соціальної несправедливості, важких умов праці та життя робітників);

- внутрішньополітичний (без поліпшення умов життя і праці боротьба працівників за свої права може набрати революційних форм, що зруйнує мир і гармонію у світі);

- економічний (соціальні реформи впливають на конкурентоспроможність національних економік, що обумовлює можливість поліпшення становища трудящих у їх країнах);

- зовнішньополітичний («Загального та тривалого миру можна досягти тільки на основі соціальної справедливості»).

Основними завданнями МОП та пріоритетами її діяльності є: розробка міжнародної політики та програм вирішення соціально-трудових проблем, створення і прийняття міжнародних трудових норм у вигляді конвенцій та рекомендацій, технічне співробітництво і т. ін.

До структури МОП входять: Міжнародна конференція праці – вищий орган МОП, який збирається щорічно, регіональні конференції, галузеві комітети, адміністративна рада, генеральний директорат, Міжнародне бюро праці (МБП), міжнародний інститут соціально-трудових досліджень, міжнародний навчальний центр тощо. Адміністративна рада МОП – це її виконавчий орган, який спрямовує роботу в період між конференціями. Міжнародне та регіональні бюро праці МОП – постійний секретаріат та одночасно дослідницький центр із соціальних питань і світовий довідково-інформаційний центр МОП. Консультативні групи та інші структури МОП діють для підтримання постійних зв’язків МОП із різними регіонами світу.

У своїй діяльності МОП використовує три основні методи:

1. Розробка та прийняття міжнародних трудових норм та контроль за їх виконанням.

2. Надання країнам допомоги у вирішенні соціально-трудових проблем, тобто здійснення технічного співробітництва.

3. Проведення досліджень та здійснення публікацій з проблем у сфері праці.

Нормотворча діяльність є головною і полягає в розробці міжнародних програм щодо покращення умов праці та життя працюючих, підвищення можливостей зайнятості та підтримки основних прав людини; ці програми ґрунтуються на міжнародних трудових нормах, що встановлюються конвенціями та рекомендаціями, що зібрані у Міжнародний кодекс праці; та контроль за застосуванням міжнародних трудових норм.

Міжнародне технічне співробітництво – ще один з головних напрямків діяльності МОП. Воно здійснюється у вигляді надання експертами МОП допомоги країнам у вирішенні різноманітних соціально-трудових проблем, постачання необхідного обладнання, надання стипендій для підготовки національних кадрів на місцях, організації різноманітних семінарів.

Дослідницька та видавнича діяльність МОП є основою здійснення її нормотворчої роботи та технічного співробітництва. Цей напрямок проводиться основними департаментами МБП, Міжнародним інститутом соціально-трудових досліджень МОП, Міжнародним навчальним центром МОП. Міжнародний інститут соціально-трудових досліджень МОП співпрацює і обмінюється результатами досліджень, методичними розробками в сфері праці та соціально-трудових відносин з багатьма національними науково-дослідними закладами.

Україна є членом МОП з 1954р., за своїм географічним розташуванням належить до середовища впливу Європейської регіональної конференції. Основні аспекти взаємодії МОП та України полягають у приведенні національного законодавства в сфері праці до міжнародних стандартів, участі органів МОП (наприклад, МБП, Міжнародний навчальний центр, Бюро статистики праці МОП) у розв’язанні соціально-трудових проблем, здійсненні різноманітних проектів та цільових програм МОП в Україні. З 90-х років в нашій країні також активно працює Міжнародне бюро праці, робота якого має системний характер і базується на найважливіших проблемах соціальної політики. В 1998р. між Україною та МБП було підготовлено угоду «Політика активного партнерства. Національні цілі для України». З початку 90-х в Україні розпочалася робота Бюро статистики праці МОП, яка спрямована на реформування статистики праці, формування інформаційної системи ринку праці на національному та місцевому рівнях. Допомога була надана Міністерству статистики України, Міністерству праці та соціальної політики, Державному центру зайнятості.

Участь України в міжнародних конвенціях та угодах полягає у ратифікації конвенцій МОП. З усіх ухвалених МОП конвенцій Україна ратифікувала 54, з них 46 – чинні, в тому числі всі фундаментальні конвенції. За роки незалежності Україною ратифіковано 10 конвенцій.

На даний момент в світі регулювання соціально-трудових відносин здійснюється методами соціального партнерства. Визначення основних моделей регулювання СТВ методами соціального партнерства, що існують в світі та відмінностей між ними приводить до ідентифікації таких моделей:

- Північноєвропейська (характеризується високим рівнем централізації договірного процесу; усі рішення щодо соціально-трудових відносин приймаються за активної ролі владних структур та за участі всіх соціальних партнерів; частка працівників, об’єднаних у профспілки досягає 90%. Модель розвинута у таких країнах як Бельгія, Данія, Нідерланди, Норвегія, Швеція);

- Центральноєвропейська (основний рівень соціального партнерства – мезоекономічний, тобто основні угоди приймаються на рівні регіонів та галузей, на національному рівні; як правило, не створюються постійно діючі органи соціального партнерства; частка працівників, об’єднаних у профспілки коливається в межах від 30 до 60%. Модель реалізується в Австрії, Італії, Німеччині, Франції);

- Південноєвропейська (переговорний процес здійснюється на мікроекономічному рівні; роль профспілкового руху незначна; частка працівників, об’єднаних у профспілки досягає 30%. Модель характерна для таких країн як Іспанія, Португалія, Греція, США, Японія).

Потрібно зазначити, що існують й проблеми функціонування кожної з цих моделей та можливість застосування основних їх положень для регулювання СТВ в Україні.

Запитання для самоконтролю

1. Якими мотивами пояснюється створення МОП?

2. Які організації входять до структури МОП?

3. Назвіть основні сфери діяльності МОП.

4. В чому полягає нормотворча діяльність МОП?

5. Що таке Міжнародний кодекс праці?

6. До якої регіональної конференції відноситься Україна?

7. В чому полягає співробітництво України з МОП?

8. Які цільові програми здійснюються МОП на території України?

9. Чим відрізняються між собою моделі регулювання соціально-трудових відносин в різних країнах світу?

Література

1. Буряк П.Ю., Карпінський Б.А., Григор’єв М.І. Економіка праці й соціально-трудові відносини: Навч. посіб. – К.: Центр Навчальної літератури, 2004. – С. 233-247.

2. Грішнова О. А. Економіка праці та соціально трудові відносини: Підручник. - К: Знання.- С. 301-308, 458-484.

3. Экономика труда и социально-трудовые отношения: Учеб. пособие / Под ред. Г.Г. Меликьяна, Р.П. Колосовой. - М.: Изд-во МГУ, 1996.

4. Колот А.М. Соціально-трудові відносини: теорія і практика регулювання: Монографія. - К.: КНЕУ, 2003.