Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Методичні рекомендації до самоопрацювання теоретичного матеріалу. Вивчення питання «Сутність соціального партнерства» слід розпочати з визначення «соціальне партнерство»






Вивчення питання «Сутність соціального партнерства» слід розпочати з визначення «соціальне партнерство», поняття «трипартизму», основних принципів соціального партнерства, профспілки в системі соціального партнерства.

Соціальне партнерство – це система взаємозв’язків між працівниками (їх представниками), яка дозволяє враховувати двохсторонні інтереси, досягнення згоди із соціальних, трудових й економічних питань. Перші й найбільш повні принципи соціального партнерства втілені в практику Міжнародною організацією праці (МОП), яка була утворена в 1919р. МОП є організацією з унікальними принципами трьохстороннього представництва, яка об’єднує делегатів урядів, підприємців та працівників. Даний принцип одержав назву трипартизму.

Слід звернути увагу на вивчення 7 принципів партнерських відносин, що були розроблені Міжнародною організацією праці, сутність яких зводиться до наступного:

1-й - загальний і міцний мир може бути досягнутий лише на основі соціальної справедливості;

2-й - надання в будь-якій країні працівникам людських умов праці;

3-й - свобода слова й свобода об’єднання;

4-й - злидні є загрозою для загального благополуччя;

5-й - всі люди мають право на матеріальне благополуччя;

6-й - повна зайнятість та підвищення життєвого рівня;

7-й - у соціально-моральному розумінні праця не є товаром.

Досягнення рівноваги в трудових відносинах між їх суб’єктами (учасниками) є головним для держави.

Водночас, поряд із загальними принципами МОП можна виділити специфічні принципи організації роботи партнерів. Такими принципами є: дотримання норм законодавства; повно важність представників сторін; рівноправ’я свободи вибору і обговорення питань; добровільність сторін у прийнятті на себе обов’язків; реальність виконання обов’язків, контроль і відповідальність за їх виконання.

Вивчення питання «Об’єднання роботодавців на ринку прац і» слід розпочати з того, що організації та об’єднання роботодавців є одним з основних суб’єктів соціального партнерства. Методи створення цих організацій і об’єднань, їх функціонування і співробітництва з профспілками та органами влади є важливою складовою механізму соціально-трудового партнерства. Передумовою створення організацій та об’єднань роботодавців є власне наявність цього прошарку в суспільстві. При подальшому само опрацюванні даного питання, студенти мають висвітлити проблеми, що виникають перед об’єднання роботодавців на ринку праці, а також висвітлити основні завдання організацій роботодавців у справі оздоровлення соціально-трудових відносин в Україні.

Опрацювання питання «Роль профспілок в соціально-трудових відносинах» передбачає вивчення принципів праці профспілок, їх ініціативну роль при розробці трудового і соціального законодавства. Проведення колективних переговорів, укладання колективних договорів та угод. Ця ініціатива обумовлена тим, що інтереси робітників й роботодавців не співпадають і їх сили нерівні. На даному етапі розвитку суспільства проходить процес реформування профспілок, зокрема подрібнення профспілок призвело до: розпаду єдиного профспілкового руху; посилення суперництва між галузевими і регіональними, первинними і вторинними структурами; скорочення матеріальної і фінансової бази профспілкового руху; знизився інтелектуальний потенціал профспілкових організацій. Соціальне партнерство практично не можливе без третьої сторони – держави, місце держави визначається не тільки загальноекономічними функціями і регулюючою роллю, вона виступає в трьох особах: основного власника, законодавця й арбітра (посередника).

При вивченні питання «Держава в системі соціального партнерства» слід звернути увагу, що завдання держави полягає у створенні за участю організацій роботодавців і найманих працівників ефективної системи соціального партнерства та запровадженні механізму, що забезпечує життєдіяльність цієї системи заради задоволення суспільних потреб у галузі соціально-трудових відносин.

Завдання для самоконтролю

Блок А. Питання одиничного вибору відповідей

1. Соціальне партнерство функціонує на наступних рівнях:

а) галузевий, регіональний, соціальний;

б) національний, галузевий, територіальний;

в) національний, виробничий, місцевий;

г) галузевий, місцевий, виробничий, адміністративний.

2. Держава в соціальному партнерстві відіграє роль:

а) власника, роботодавця, законодавця, арбітра, координатора;

б) роботодавця, законодавця, координатора;

в) власника, роботодавця, арбітра;

г) роботодавця, законодавця, арбітра, координатора.

Блок Б. Питання альтернативного вибору відповідей

Вірно / Невірно:

1. Механізм соціального партнерства в розвинених країнах виконує чотири функції.

2. Проблеми регулювання соціально-трудових відносин, розвитку соціального партнерства можуть бути вирішені за умови відповідного кадрового забезпечення.

3. В нашій країні соціальне партнерство – це, в повному значенні – шлях досягнення розумного компромісу між працею і капіталом.

4. Держава в соціальному партнерстві виконує роль спостерігача й арбітра.

5. Першою організацією роботодавців нового типу, що виникла в Україні ще за часів СРСР, був Союз підприємців Запоріжжя (1989р.).

 

Практичні завдання для самопідготовки

Завдання 1. Ознайомившись зі складовими системи соціального партнерствавизначити функції роботодавця організації.

Завдання 2. Сформулювати принципи соціального партнерства в Україні.

Завдання 3. Сформулюйте основні завдання організації роботодавців у справі оздоровлення соціально-трудових відносин в Україні.

Література:

1. Закон України «Про організації роботодавців»//Відомості Верховної Ради України. – 2001. - № 32.

2. Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»// Бухгалтерія. Збірник систематизованого законодавства – 2005. – Випуск 5.

3. Закон України «Про колективні договори і угоди» // Бухгалтерія. Збірник систематизованого законодавства – 2005. – Випуск 6.

4. Буряк П.Ю., Карпінський Б.А., Григор’єв М.І. Економіка праці й соціально-трудові відносини: Навч. посіб. – К.: Центр Навчальної літератури, 2004. – с. 104-119.

5. Экономика труда и социально – трудовые отношения / Под ред. Г.Г.Меликьяна, Р.П.Колосовой. – М.: Изд. МГУ.-621 с.

6. Есинова Н.И. Экономика труда и социально-трудовые отношения: Учебное пособие. – К.: Кондор.-248 с.

7. Грішнова О. А. Економіка праці та соціально трудові відносини.- К: Знання.-535 с.

8. Колот А.М. Соціально-трудові відносини: теорія і практика регулювання - К.: КНЕУ, 2003.

9. Методичні вказівки щодо проведення практичних занять з дисципліни «Економіка праці й соціально-трудові відносини» / Укл. С. В. Волошина. Н. В. Чорноморченко, О.В. Третякова. - Кривий Ріг: КЕІ КНЕУ ім. В.Гетьмана, 2008. – С. 12-13.

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.