Допоміжна діяльність

1. Постачання матеріа-

лами та запчастинами

Встановлення транспортним відділом прямих зв’язків із

постачальниками.

Забезпечення виготовлення у відділі всіх можливих запчастин

2. Структура парку

автомобілів

Розрахунок потреби у транспортних засобах за їх видами для

перевезення вантажів

3. Диспетчерування робіт

Оперативне керівництво роботою транспорту.

Швидка та якісна обробка шляхової і товарно-транспортної

документації за допомогою високотехнологічного обладнання

4. Склад персоналу

Перевірка на відповідність зайнятій посаді (атестація), розрахунок

оптимальної кількості персоналу (по категоріях)

Метою інформаційної логістики є: планування та управління інформаційними

потоками, взаємопов’язаними із матеріальними; впровадження новітніх інформаційних

технологій, інтегрованих інформаційних систем автоматизації у логістичні процеси;

використання їх у закупівельній, виробничій, розподільчій, транспортній логістиці і

формалізація цих функціональних галузей; створення систем планування, управління, аналізу

та контролю, яка дозволяє інформувати клієнтів про поточний статус доставки,

місцезнаходження товару в режимі реального часу [3, с. 12–14.].

Логістична інформаційна система виконує низку функцій, у тому числі: обслуговування

споживачів, планування й управління, координування. На сьогодні дуже важливим є питання

адаптації інформаційних систем до стандартів мережі Internet. Зауважимо, що Internet-

технології дозволяють підприємству вирішувати завдання використання мережі Internet у

кількох основних напрямках: як простору для реклами; для розміщення або отримання

інформації; як елемента технологічного ланцюга на підприємстві; для проведення комерційних

операцій із клієнтами або партнерами.

Іншим елементом, у якому Internet є одним із ключових елементів розвитку, є

організація і продаж вантажопотоків. На даний час Internet використовується, у першу чергу,

для доведення до клієнта інформації про переміщення вантажу. Але експерти вважають, що у

перспективі при досить високому рівні організації Internet-послуг з боку агентів або самих

вантажоперевізників їхні клієнти зможуть частково скоротити власну інфраструктуру до

відмови від зберігання окремих дистрибуторських центрів. Попит на такого типу послуги вже

частково задовольняється своєрідними „комунікаційними” web-сайтами, на яких зустрічаються

постачальники і замовники, причому організатори web-сайта не є покупцями чи продавцями.

З огляду на вищевказане, пропонуємо досліджуваним підприємствам використовувати

продаж своїх товарів, а також закупівлю матеріалів, комплектуючих саме через мережу Internet.

У такому ракурсі логістика дає можливість працювати по прямих зв’язках із постачальниками,

оскільки створюється інформаційний ланцюжок, який збирається, систематизується та

переробляється, щоб бути поданим клієнту “у руки”[5, c. 114–118].

Інтеграція логістики і маркетингу в процесі розподілу й реалізації продукції і створення

системи маркетингової логістики, метою якої є організація процесу оптимального розподілу

продукції на усіх його стадіях і дозволить вибрати найефективніші варіанти розподілу й

реалізації продукції по різних каналах збуту, сегментах ринку, групах споживачів. При цьому

повинні вибиратися найоперативніші засоби і способи доставки продукції як кінцевому

споживачеві, так і на склади гуртових і роздрібних торговельних організацій, таких, що

забезпечують збереження продукції в процесі транспортування [4].

Розглядаючи проблеми оцінювання ефективності систем маркетингової логістики,

логічно виходити з умови, що такі системи можуть бути представлені як організаційно-

управлінські системи, спрямовані на досягнення оптимального балансу між витратами і рівнем

якості обслуговування клієнтів.

Маркетингові технології підприємств аркетингові в сучасному науково-технічному середовищі

Підвищення ефективності функціонування системи маркетингової логістики означає

мінімізацію логістичних витрат на одиницю реалізованої продукції за умови 100%-го

виконання договірних зобов’язань, тобто забезпечення необхідної якості сервісу. Таким чином,

повинен досягатися компроміс між зростаючими вимогами клієнтів, що вимагає від

підприємства певних витрат, і прагненням підприємства збільшити свій прибуток.

Загальні витрати системи маркетингової логістики Cl включають:

- витрати, пов’язані з транспортуванням продукції (Ctrans);

- витрати зберігання продукції, що знаходиться на складах підприємства (Cstor);

- маркетингові витрати (Cmark), які включають витрати на маркетингові дослідження і

витрати на рекламу, просування товару, стимулювання попиту;

- витрати збільшення об’ємів виробництва і витрати, пов’язані з освоєнням нової

продукції (Cgr).

Загальні витрати системи маркетингової логістики (Cl) визначаються за формулою 1

C1 = Ctrans + Cstor + Cmark + Cgr. (1)

Транспортні витрати розраховуються як

Ó Ó

= =

= +

n

i

m

j

ij

ret

ij

ji

tr ij

trans ij C W

O

V

C C

1 1

(), (2),

де

tr

ij C – транспортно-заготівельні витрати, що припадають на одне постачання i-го виду

продукції по j-у каналу збуту;

Vij – об’єм закупівлі i-го виду продукції, що реалізовується по j-у каналу збуту;

Sij – розмір однієї партії постачання i-го виду продукції, що реалізовується по j-у каналу

збуту;

ret

ij C – транспортні витрати, що припадають на транспортування одиниці поверненої

продукції i-го виду, реалізованою по j-у каналу збуту;

Wij – об’єм поверненої споживачем продукції i-го виду, реалізованою по j-у каналу збуту.

Маркетингові витрати обчислюються за формулою 3

Ó Ó Ó Ó

= = = =

= + _

n

i

w

s

i

stim

ig

u

l

v

h

res

mark lh C C C D

1 1 1 1

, (3)

де

res

lh C – витрати на маркетингові дослідження на l -му сегменті ринку за допомогою h-го

методу дослідження;

stim

ig C – витрати на стимулювання попиту, що збільшують попит на i -й вид продукції на

одиницю за допомогою s -го методу стимулювання;

_ Di – величина, на яку підприємству необхідно збільшити попит Di на i -й вид продукції.

Ця величина може визначатися таким чином (формула 4)

_ Di = Die – Vie – Dicomp, (4),

де Die – очікуваний попит на i-й вид продукції;

Vie – плановані або мінімально допустимі, гарантуючі беззбитковість обсяги виробництва

продукції i-го виду;

Dicomp – частина попиту на продукцію i-го виду або товари-замінники, що задовольняється

конкурентами.

Таким чином, окрім витрат, безпосередньо пов’язаних з певним етапом реалізації

продукції, необхідно врахувати втрати прибутку, що виникають унаслідок неефективної (чи не

досить ефективної) організації логістики збуту продукції.

У загальному вигляді ефект від створення системи маркетингової логістики (або ж

одного з її варіантів) можна оцінити за формулою 5

E = _ C + _ L – CML, (5)

де _ C – зниження витрат підприємства, що використовує у своїй закупівельно-збутовій

діяльності концепцію інтеграції маркетингу і логістики;

Галицький економічний вісник, № 4 (33), 2011

_ L – зниження втрат прибутку цього підприємства;

CML – витрати на створення системи маркетингової логістики, а також збільшення витрат

на управління цією системою.

При цьому

_ C = _ C тр + _ Cзбер + _ C марк + _ C нов, (6)

де _ C тр – зниження витрат на транспортування за рахунок ефективнішої її організації;

_ C збер – скорочення витрат зберігання продукції;

_ C марк – скорочення маркетингових витрат на вивчення і стимулювання попиту за рахунок

проведення цих заходів спільно зі своїми постачальниками і партнерами;

_ C нов – зниження витрат, пов’язаних зі збільшенням обсягів виробництва й упровадження

нових продуктів.

У свою чергу:

_ L = _ L н п + _ L б + _ L р + _ L нс + _ L тр, (7)

де _ L н п – скорочення втрат прибутку від нереалізованої продукції, що зберігається на складі;

_ L б – зменшення втрат прибутку що виникають у результаті наявності в продукції

виробничого браку за рахунок посилення контролю якості (як у виробництві, так і в тих, що

надходять, сировині, матеріалах і комплектуючих);

_ L р – зниження втрат прибутку, пов’язаних з невчасністю реакції на зміну попиту за

рахунок своєчасного оперативного (що попереджує) вивчення і прогнозування цих змін;

_ L нс – зниження втрат прибутку, пов’язаних з виплатою неустойок за недотримання умов

договорів постачання за рахунок узгодження і стикування по термінах підпроцесів

логістичного ланцюжка;

_ L тр – зниження втрат прибутку, що виникають із-за часткових втрат якості продукції при

транспортуванні.

Витрати на управління логістичною системою обчислюються за формулою 8

CML = Cупр + Скоорд + Сконт + Сорг, (8)

де Cупр – витрати на управління логістичною системою;

Скоорд – координація дій її елементів;

Сконт – витрати, пов’язані з вивченням постачальників і налагодженням з ними контактів

для спільної діяльності;

Сорг – витрати на створення системи маркетингової логістики і трансформацію її

організаційної структури, пов’язані з включенням додаткових елементів в систему

(будівництво або оренда додаткових складів, завоювання нових ринків, освоєння нових каналів

збуту або постачання та ін.) або виключенням з неї.

Наведена методика буде корисною в тих випадках, коли необхідно оцінити ефекти від

включення того або іншого елемента в логістичну мережу, і, спираючись на отриманий

результат, зробити попередній висновок про доцільність того або іншого варіанта побудови

логістичної мережі. Для того, щоб інтереси підприємства і споживачів враховувалися

якнайповніше, при аналізі економічної ефективності створюваної або удосконалюваної

логістичної системи необхідно використовувати систему кількох критеріїв, що відображають

різні ефекти використання маркетингу і логістики. Багатокритеріальна оцінка ефективності є

гнучкою, оскільки дозволяє враховувати вплив чинників на функціонування окремих

підрозділів логістичної системи (внутрішніх і зовнішніх), порівнювати варіанти створюваної

або удосконалюваної логістичної системи (з точки зору структури, режимів функціонування).

Висновок. Методичний підхід до логістичного планування матеріальних потоків на

підприємствах харчової промисловості дозволяє розробити ефективну систему методик

прийняття управлінських рішень. Методика планування логістики універсальна, оскільки може

використовуватися на будь-яких підприємствах.

Слід відзначити, що більшість методів і моделей, які широко застосовуються в різних

галузях логістики, виникли зовсім недавно, тому мають деякі упущення та недоліки. Завдяки

інтеграції елементів логістичної інфраструктури можливо ефективно управляти

матеріальними, інформаційними потоками та запасами упродовж усього логістичного ланцюга.