Закон України

Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей

Закон введено в дію з дня опублікування - 5 липня 1995 року

(згідно з Постановою Верховної Ради України

від 6 червня 1995 року N 218/95-ВР)

Із змінами і доповненнями, внесеними

Законом України

від 14 липня 1999 року N 932-XIV

Стаття 1. Збитки, завдані підприємству, установі, організації працівниками, які виконують операції, пов'язані із закупівлею, продажем, обміном, перевезенням, доставкою, пересиланням, зберіганням, сортуванням, пакуванням, обробкою або використанням у процесі виробництва дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, ювелірних, побутових і промислових виробів та матеріалів, виготовлених з використанням дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, відходів та брухту, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, а також валютні операції, і які є винними у розкраданні, знищенні (псуванні), недостачі або наднормативних їх втратах (крім втрат, що сталися у зв'язку з непередбаченими порушеннями технологічного процесу), якщо вони допущені внаслідок недбалості у роботі, порушення спеціальних правил, інструкцій, визначаються у таких розмірах:

а) дорогоцінних металів - золото, срібло, платина і метали платинової групи (паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо) - у подвійному розмірі вартості цих металів у чистому вигляді за ринковими цінами, що діють на день виявлення завданих збитків;

б) дорогоцінного каміння (крім огранованого):

природні та штучні (синтетичні) мінерали в сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах): першого порядку - алмаз, рубін, сапфір синій, смарагд, олександрит; другого порядку - демантоїд, евклаз, жадеїт (імперіал), сапфір рожевий та жовтий, опал благородний чорний, шпінель благородна; третього порядку - аквамарин, берил, кордієрит, опал благородний білий та вогняний, танзаніт, топаз рожевий, турмалін, хризоберил, хризоліт, цаворіт, циркон, шпінель; четвертого порядку - адуляр, аксиніт, альмандин, аметист, гесоніт, гросуляр, данбурит, діоптаз, кварц димчастий, кварц рожевий, кліногуміт, кришталь гірський, кунцит, моріон, піроп, родоліт, скаполіт, спесартин, сподумен, топаз блакитний, винний та безколірний, фенакіт, фероортоклаз, хризопраз, хромдіопсид, цитрин - у подвійному розмірі їх вартості за ринковими цінами, що діють на день виявлення завданих збитків;

дорогоцінного каміння органогенного утворення - перли і бурштин у сировині, необробленому та обробленому вигляді - у подвійному розмірі їх вартості за ринковими цінами, що діють на день виявлення завданих збитків;

в) огранованого дорогоцінного каміння, ювелірних та побутових виробів, виготовлених з використанням дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, - у потрійному розмірі їх вартості за ринковими цінами, що діють на день виявлення завданих збитків;

г) алмазних інструментів та алмазних порошків з природних алмазів - у подвійному розмірі їх вартості за ринковими цінами, що діють на день виявлення завданих збитків;

д) музейних експонатів, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, - за оцінкою, проведеною експертами з урахуванням історично-художньої цінності експонату і розміру відшкодування збитків, визначених відповідно до пунктів " а" і " в" цієї статті;

е) іноземної валюти, а також платіжних документів та інших цінних паперів в іноземній валюті - у сумі, еквівалентній потрійній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день виявлення завданих збитків.

Стаття 2. Заборгованість працівників підприємства, установи, організації у разі неповернення у встановлений термін авансу, виданого в іноземній валюті на службове відрядження або господарські потреби, та в інших випадках нездачі іноземної валюти, одержаної у підзвіт, стягується у сумі, еквівалентній потрійній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день погашення заборгованості.

Стаття 3. Суми, стягнуті відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, спрямовуються насамперед на відшкодування збитків, завданих підприємству, установі або організації, а решта - перераховується до Державного бюджету України.

Стаття 4. Особи, які безпосередньо не пов'язані з виконанням операцій, зазначених у статті 1 цього Закону, але визнані винними в розкраданні, знищенні (псуванні), недостачі або втраті дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, валютних цінностей, несуть матеріальну відповідальність у розмірах, встановлених цим Законом.

Стаття 5. Збитки, завдані працівниками підприємству, установі, організації, у випадках, передбачених статтями 1 - 4 цього Закону, відшкодовуються незалежно від притягнення винних осіб до кримінальної, адміністративної, дисциплінарної відповідальності.

Президент України

Л. КУЧМА

м. Київ

6 червня 1995 року

N 217/95-ВР

ЗАТВЕРДЖЕНИЙ

постановою Кабінету Міністрів України

від 22 січня 1996 р. N 116

ПОРЯДОК

визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі,

знищення (псування) матеріальних цінностей

1. Цей порядок встановлює механізм визначення розміру збитків

від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних

цінностей, крім дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та

валютних цінностей.

2. Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення

(псування) матеріальних цінностей визначається шляхом проведення

незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки. У

разі визначення розміру збитків, що призвели до завдання майнової

шкоди державі, територіальній громаді або суб'єкту господарювання

з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному)

капіталі, розмір збитків визначається відповідно до методики

оцінки майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

КМ N 1253

10. Із сум, стягнутих відповідно до цього Порядку,

здійснюється відшкодування збитків, завданих підприємству,

установі і організації з урахуванням фактичних витрат підприємства

на відновлення пошкоджених або придбання нових матеріальних

цінностей та. вартості робіт з їх відновлення. Залишок коштів

перераховується до державного бюджету.