Стилі та підстилі сучасної української літературної мови.

Національна мова.

Мова — основний засіб спілкування, що складається з рівнів: звуки, слова, словоспол., речення, тексти. Існує мова національна, державна, літературна.

Національна мова — це мова, якою спілкується народ, незалежно від місця перебування. Будь-яка національна мова може стати державною, якщо дотримані певні умови: 1. Існує народ, який споконвіку мешкає на певній території, створює тут свою державу, у якій більшість населення спілкується однією мовою, ця мова закріплена законодавчо, як обовязкова для вживання на території даної держави.

Співвідношення літературної і національної мови.

Національна мова — це мова, якою спілкується народ, незалежно від місця перебування. Літературна мова є ії основною частиною. Це унормована частина національної, яка є зразком для наслідування і зафіксована у підручниках і словниках.

Співвідношення національної і державної мови.

Національна мова складається с літературної мови, як ії основної частини, а також розмовної лексики, діалектизмів, проф.. та соц.. жаргону, інколи нецензурної лексики. В свою чергу державна мова, це закріплена законодавством саме національна мова, використання якої є обовязковим у закладах освіти, культури, у сфері держ. Управління, державних ЗМІ, документознавстві, правочинстві.

Мовні норми та їх коротка характеристика.

Мовні норми — це сукупність визначених правил, яким підпорядковується вимова і вибір слів у мовленні, використання граматичних форм, скл. Речень, тощо.

Види: 1. Лексичні норми — регулюють правильність слововживання у властивих їм значенням за змістом на сучасному етапі. 2. Орфоепічні та акцентні — правильність належної вимови звуків і звукосполучень, наголошування та інтонації. 3. Графічні — передача звуків на письмі. 4. Орфографічні — це орієнтація в написанні на останні видання Українського правопису та нормативні словники. 5. Морфологічні — правильне вживання слів, як частин мови. 6. Синтаксичні та граматичні — вибір правильних словоформ, а також правила побудови речень та словосполучень.

7 )Пунктуаційні — правила вживання розділових знаків. 8) Стилістичні — використання мовних засобів, властивих певному стилю. 9) Фразеологічні — правильне вживання фразеологізмів, прслівїв, приказок.

Стилі та підстилі сучасної української літературної мови.

Стиль літературної мови — сукупність засобів, вибір яких зумовлено змістом і характером висловлювання. У межах кожного стилю сформувалися підстилі — для точнішого й доцільнішого відображення певних видів спілкування.

Розмовний стиль: Сфера використання — усне повсякденне спілкування в побуті, у сімї, на виробництві.

Основні ознаки: безпосередня участь у спілкування, усна форма спілкування, неофіційність стосунків між мовцями неформальне, невимушеність спілкування, непідготовленість до спілкування неформальне, використання несловесних засобів логічних наголосів, тембру, пауз, інтонації, використання позамовних чинників ситуація, поза, руки, жести, міміка, емоційні реакції, потенційна можливість відразу уточнити незрозуміле, акцентувати головне. Підстилі: розмовно-побутовий, розмовно-офіційний. Художній стиль: Художній стиль широко використовується у творчій діяльності, різних видах мистецтва, у культурі й освіті.

Основні ознаки: найхарактерніша ознака художнього відтворення дійсності — образність, поетичний живопис словом навіть прозових і драматичних творів, естетика мовлення, призначення якої — викликати в читача почуття прекрасного, зображуваність тропи, епітети порівняння, метафори, алегорії, гіперболи, перифрази, тощо; віршова форма, поетичні фігури; конкретно-чуттєве живописання дійсності, відсутня певна регламентація використання засобів, про які йтиметься далі, та способів їх поєднання, відсутні будь-які приписи, визначальним є субєктивізм розуміння та відображення індивідуальне світобачення, світовідчуття і, відповідно, світовідтворення автора спрямоване на індивідуальне світосприйняття та інтелект читача.

Підстилі: а)епічні прозові: епопея, казка, роман, повість, байка, оповідання, новела, художні мемуари, нарис.Б) ліричні поезія, поема, балада, пісня, гімн, елегія. Епіграма.В)драматичні драма, трагедія, комедія, мелодрама, водевіль гкомбіновані ліро-епічний твір, ода, художня публіцистика, драма-феєрія, усмішка. Науковий стиль: Сфера використання — наукова діяльність, науково-технічний прогрес, освіта.

Основні ознаки: ясність понятійність і предметність тлумачень, логічна послідовність і доказовість викладу, узагальненість понять і явищ, обєктивний аналіз, точність і лаконічність висловлювань, аргументація та переконливість тверджень, однозначне пояснення причино-наслідкових відношень, докладні висновки.

Підстилі:

А) власне науковий із жанрами текстів: монографія, рецензія, стаття, наукова доповідь повідомлення, курсова й дипломна роботи, реферат, тези який, у свою чергу, поділяється на науково-технічні та науково-гуманітарні тексти

Б) науково-популярний — застосовується для дохідливого, доступного викладу інформації про наслідки складних досліджень для нефахівців, із використанням у неспеціальних часописах і книгах навіть засобів художнього та публіцистичного стилів в науково-навчальний — наявний у підручниках, лекціях, бесідах для доступного, логічного й образного викладу й н включає використання елементів емоційності.

Публіцистичний стиль: Сфера використання — громадсько-політична, суспільно-виробнича, культурно-освітня діяльність, навчання.

Основні ознаки: доступність мови й формування, орієнтація на широкий загал, поєднання логічності доказів і полемічності викладу, сплав точних найменувань, дат, подій, місцевості, учасників, висловлення наукових положень і фактів емоційно-експресивною образністю, наявність низки яскравих засобів позитивного чи негативного авторського тлумачення, яке має здебільшого тенденційний характер, широке використання художніх засобів епітетів, порівнянь, метафор, гіпербол і т. ін..

Підстилі: а) стиль ЗМІ — засобів масової інформації часописи, листівки радіо, телебачення. б) художньо-публіцистичний стиль памфлети, фейлетони, політичні доповіді, нариси тощо В)есе короткі нариси вишуканої форми…Г) науково-публіцистичний стиль літературно-критичні статті, огляди, рецензії тощо.

Епістолярний стиль: сфера використання — приватне листування. Цей стиль може бути складовою частиною інших стилів, наприклад художньої літератури, публіцистики.Основні ознаки — наявність певної композиції: початок, що містить шанобливе звернення; головна частина, у якій розкривається зміст листа; кінцівка, де підсумовується написане, та іноді постскриптум. Р.S. — приписка до закінченого листа після підпису.Конфесійний стиль: Сфера використання — релігія та церква.Основні засоби: - суто церковна термінологія і слова — символи, непрямий порядок слів у реченні та словосполученні, значна кількість метафор, алегорій, порівнянь, наявність архаїзмів.

Офіційно-діловий стиль: функціональний різновид мови, який слугує для спілкування в державно-політичному, громадському й економічному житті, законодавстві, у сфері управління адміністративно-господарською діяльністю.Ознаки: нейтральний тон викладу змісту лише у прямому значенні, точність та ясність повинні поєднуватись з лаконічністю, стислістю й послідовністю викладу фактів, документальністькожний офіційний папір повинен мати характер документа, наявність реквізитів, котрі мають певну черговість, що дозволяє довго зберігати традиційні стабільні форми, наявність усталених одноманітних мов6них зворотів, висока стандартизація вислову, сувора регламентація тексту для чіткої організації текст поділяє на параграфи, підпункти.Підстилі: законодавчий, юридичний, дипломатичний, адміністративно-канцелярський.