Виникнення та життя козацтва.

Теорії походження козацтва.

Райони у нижчій течії Дніпра у другій половині XV ст. представляли собою буйний, нeзaсeлeний oсiлoю людністю степ, який отримав назву Дикe Пoлe. У цей час почали формуватися групи втікачів з території Речі Посполитої, які прибули сюди з різних причин. Основними були бідність, релігійний й національний гніт, напади татар, чи кримінальні переслідування.

Ці люди називали себе козаками й займалися в основному ратною справою. Склад цих угруповань був дуже строкатий і окрім українців (жителів руської частини Польщі), які складали безумовну більшість, тут було багато татар, росіян, поляків, угорців і німців. «Козакування» полягало й у землеробстві, рибальстві, тваринництві й полюванні. Час від часу вони супроводжували східні каравани, що було прямим обов'язком черкаського намісника. Охороняли південні кордони від нападу татар.

27. Утворення Запорізької Січі та її роль в укр.. житті.

1489 р – перша згадка про українських козаків в письменних джерелах. (Козак – вільна озброєна людина).

Причини утворення січі:

необхідність захисту від татарських нападів;

поширення панщини, закріпачення селян;

Спочатку козаки мешкали на півдні Київщини(райониКанева, Черкас, Чигирина) та на східному Поділлі. З часом просуваються вглиб степів, особливо приваблювали їх багаті на рибу та дичину місця над Дніпровськими порогами (від гирла р.Самари-сучасний Дніпропетровськ - до острова Хортиця) та Великого Лугу – низинні береги, нижче порогів.

Заняття (промисли (уходи):

з часом землеробство, скотарство, ремесла, садівництво.

1556 р на острові Мала Хортиця князем Дмитром Вишневецьким (Байда Вишневецький) заснована Запорізька Січ (своєрідна столиця запорізьких козаків). Звідси – походи у володіння кримського хана і на турецькі фортеці.

28. Люблінська унія

Причини укладення:

Загроза Литви з боку Московської держави;

Прагнення польської шляхти одержати нові землі;

Українські князі не підтримували ідеї унії (боялися втратити свої привілеї), але частина середньої та дрібної шляхти підтримувала унію, розраховуючи одержати такі самі права, які мала шляхта а Польщі.

Дата укладання 1569 рік.

Зміст:

Створення речі Посполитої – унії Литви та Польщі;

Очолює Річ Посполиту виборний король, спільний сейм і сенат;

Спільна грошова система;

Міжнародні угоди укладалися від імені Речі Посполитої;

Литовська і польська шляхта отримувала право на володіння маєтками по всій території РП;

Ліквідувалися митні кордони;

Литва зберігала автономний устрій (власний герб, печатку, законодавство, армію, адміністрацію);

Значна частина українських земель опиняються під владою Польщі.

Наслідки для України:

Запроваджено польський адміністративно – територіальний устрій (6 воєводств):

Польська мова – державна;

Закріпачення селян;

Просування католицької церкви (єзуїти).

29. Козацько-селянські повстання та їх наслідки.

Причини: національні, релігійні, соціальні утиски українського народу.

Характер: національно-визвольний.

Головна рушійна сила: козацтво

Повстання Кшиштофа Косинського 1591 – 1593 рр.

Повстання під приводом Северина Наливайка.

Напередодні повстання: загострення відносин між Туреччиною і Річчю Посполитою.

«Тарасова ніч»

30. Бородьба козацтва з турецько-татарською агресією П.Сагайдачного.

Кінець XVI ст. – козаки розгортають наступ на володіння Туреччини та Кримського ханства, прагнуть перенести воєнні дії на їх територію.

Перша чверть XVIІ ст. – морські походи козаків („Героїчна доба українського козацтва):

- 1606 р.– удар по з турецьких фортецях: Акерман. Кілія, Варна. Султан наказує перетнути Дніпро ланцюгом з брамою посеред річки, на яку націлено гармати.

- 1608 р. – запорожці здобули Перекоп, невдовзі – Ізмаїл, Кілію, Акерман.

- 1616 р. – козаки здобули Кафу.

Діяльність П. Сагайдачного: очевидець писав: ” Був то чоловік великого духу, що сам шукав небезпеки, легковажив життям, у битві був першим, коли доводилося відступати - останнім”.

- добивався збільшення реєстру;

- проводив військову реформу (створено дисципліновану козацьку армію, кожен козак озброєний вогнепальною зброєю, артилерія);

- збільшено козацький флот (кількість чайок – кілька сотень);

- зміцнити козацтво, зберігаючи зовнішню лояльність до польського короля;

- запорізьке військо у 1617 р. увійшло до Європейської ліги боротьби проти Порті

- продовжує морські походи;

- брав участь у війні Польщі з Московською державою (1618 р., 20-тисячне козацьке військо під Москвою). Участь козаків змусила Москву укласти мирну угоду в с. Деуліно (перемир’я на 14.5 років. Смоленщина і Чернігово–Сіверщина поверталися Речі Посполитій);

- підтримка православної церкви.