Нормативи часу на основні види робіт практичного психолога

15. Етапи психодіагностичного процесу
Психодіагностичний процес – процес переробки діагностичної інформації, що веде до прийняття рішення – діагнозу та прогнозу.
Етапи психодіагностичного процесу (Бурлачук, 2008):
Підготовчий період: ознайомлення з деяким комплексом об'єктивних і суб'єктивних показників (бесіда, історія хвороби, висновки інших фахівців тощо) про обстежуваному, в ході якого формується дослідницьке завдання. Підготовка до тестування повинна виключити виникнення непередбачених обставин і забезпечити однаковість процедури. Найважливіша обов'язок розробника тесту — повне і чітке описання всіх етапів процедури тестування.Етап збору даних, Етап переробки та інтерпретації, Етап прийняття рішення
Психодіагностичне дослідження завершується розробкою програми дій, які необхідно здійснити у зв'язку з отриманими результатами, рекомендацій по вибору оптимальних методів терапії захворювання, реабілітації і т. д. Підсумки діагностичного дослідження повинні бути представлені у пояснюють поняттях, тобто описуються не результати, отримані з допомогою конкретних методик з залученням спеціальної термінології, а їх психологічна інтерпретація. Використовувані терміни мають «доопределяться» шляхом віднесення до відповідної теорії, наприклад «інтроверт по Айзенку» або «інтроверт по Роршаху»
Н. Сандберг і Л. Тайлер виділяють три рівня діагностичних висновків
1) діагностичний висновок робиться безпосередньо з наявних про обстежуваному даних. Психолога не цікавить, чому окремий випробуваний не зміг виконати завдань тесту. Індивідуальний діагноз і прогноз, не здійснюється.
2) створення свого роду посередників між результатами окремих досліджень і діагнозом (описове узагальнення і гіпотетичний конструкт). На цьому рівні дослідник отримує можливість планування подальших етапів діагностичної роботи, вибору конкретних методів впливу.
3) повинен відбутися перехід від описового узагальнення, гіпотетичних конструктів до теорії особистості. Створюється робоча модель досліджуваного випадку, в якій конкретні особливості даного індивіда представлені в цілісності і сформульовані в поняттях, що дозволяють найбільш точно та обґрунтовано розкрити психологічну сутність явища, його структуру.
ДІАГНОСТИЧНЕ ОБСТЕЖЕННЯ — конкретна програма дій з певним об'єктом, спрямована на реєстрацію або оцінку діагностичних ознак і постановку діагнозу даного об'єкту.ВИСНОВОК - документ про результати тестування, підготовлений психологом
Етапи психодіагностичного обстеження (Посохова, 2005)
1) Підготовчий: -постановка мети дослідження-формулювання психодіагностичної гіпотези (гіпотез)-постановка конкретних завдань
-визначення об'єкта і способу організації дослідження-формулювання попереднього визначення досліджуваного феномена-створення психодіагностичного комплексу, що включає в себе валідні і надійні методики-вибір психодіагностичного простору-вибір часу психодіагностичного-проведення пілотажного дослідження (у разі необхідності)
-коригування (у разі необхідності) психодіагностичного комплексу
2) Основний або діагностичний-безпосереднє проведення психодіагностичного обстеження
-первинне узагальнення психологічної інформації3) Заключний або интерпретационный-опис та інтерпретація отриманого матеріалу-зіставлення результатів з висунутої на початку обстеження гіпотезою-складання висновку за результатами проведеного обстеження
Кожен отриманий результат повинен бути інтерпретований