Мотив та мета злочину.

Мотив та мета – це це факультативні ознаки суб’єктивної сторони скла-ду злочину. Мотив - це внутрішнє спонукання, рушійна сила вчинку людини, що визначає його зміст і допомагає більш глибоко розкрити психічне ставлення особи до вчиненого. Мета - це уявлення про бажаний результат, якого прагне особа, що визначає спрямованість діяння. Мотив і мета як психічні ознаки характерні для будь-якої свідомої вольової поведінки лю-дини. В їх основі лежать потреби, інтереси людини. Однак, коли йдеться про мотив і мету злочину, їх зміст визначається антисоціальною спрямованістю.
Мотив і мета є самостійними психологічними ознаками суб'єктивної сторони, але вони взаємозалежні, взаємопов'язані між собою і лише у своїй єдності можуть дати повне уявлення про спрямованість поведінки особи. Обов'язковими ознаками мотив і мета виступають у тих випадках, коли законодавець передбачає їх у диспозиціях статей: або прямо вказує на них, або вони однозначно випливають із характеру діяння.

38. Поняття та види помилки в кримінальному праві.

Під помилкою в кримінальному праві розуміється неправильне уявлен-ня особи про юридичні властивості або фактичні ознаки вчинюваного нею діяння. Залежно від змісту обставин, що неправильно сприймаються суб'єктом, розрізняють два види помилки: юридичну і фактичну.
Юридична помилка полягає в неправильному уявленні особи про юри-дичні властивості вчиненого, його правову характеристику. При юридичній помилці особа може помилятися в злочинності чи незлочинності вчиненого нею діяння, його кваліфікації, виді чи розмірі покарання, передбаченого за-коном за це діяння. Відповідно юридична помилка поділяється на три види: а) помилку в злочинності діяння; б) помилку в кваліфікації злочину; в) по-милку у виді і розмірі покарання. Помилка особи в юридичних ознаках відо-бражує незнання нею кримінального закону і, за загальним правилом, не впливає на кримінальну відповідальність та покарання.
Фактична помилка - це неправильне уявлення особи про фактичні об'-єктивні ознаки вчинюваного нею діяння. При фактичній помилці особа пра-вильно оцінює юридичну, правову характеристику певного діяння як конк-ретного злочину, проте помиляється у його фактичних ознаках. Залежно від того, у змісті яких саме об'єктивних ознаках помиляється особа, розріз-няють такі види фактичної помилки: а)помилку в об'єкті; б)помилку в харак-тері діяння; в)помилку в причинному зв'язку; г)помилку в особі потерпілого.

40.Поняття та види стадій злочину.

Стадії вчинення злочину — це певні етапи його здійснення, які істотно різняться між собою ступенем реалізації умислу, тобто характером діяння (дії або бездіяльності) і моментом його припинення. У зв'язку з тим, що злочином є тільки суспільне небезпечне протиправне і винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину (ч. 1 ст.11), кожна стадія вчинення злочину повинна являти собою саме таке діяння. Види стадій вчинення злочину. КК визнає злочинними і караними три стадії вчинення злочину: 1) готування до злочину; 2) замах на злочин, що разом з готуванням до злочину становлять незакінчений злочин; 3) закінчений злочин. Ознаки готування до злочину і замаху на злочин передбачені відповідно у ст.14 і ст.15, а закінчених злочинів — у диспозиціях статей Особливої частини КК. Якщо злочин закінчений, то він поглинає всі стадії його вчинення, вони не мають самостійного значення і не впливають на його кваліфікацію.