Додаток 4 до Методичнх рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів Розділ 4. Позабалансовий облік запасів

Положеннями (стандартами), які визначають методологічні засади позабалансового обліку є:

Ø П(С)БО 11 " Зобов’язання";

Ø П(С)БО 12 " Фінансові інвестиції";

Ø П(С)БО 13 " Фінансові інструменти";

Ø П(С)БО 14 " Оренда".

У П(С)БО 11 " Зобов'язання" відображено загальні методологічні принципи обліку, розкриття потенційних активів та зобов'язань підприємства (рахунок 04 «Непередбачені активи й зобов'язання»).

У П(С)БО 14 " Оренда" визначено методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про оренду необоротних активів та її розкриття у фінансовій звітності. Норми П(С)БО 14 не поширюється на орендні угоди, пов'язані з розвідкою та використанням природних та подібних невідтворюваних ресурсів (за винятком оренди земельних ділянок) та угоди щодо використання авторських і суміжних прав [16].

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. визначено основні принципи бухгалтерського обліку, які є обов’язковим для всіх суб’єктів господарювання і формують єдину систему обліку. До них належать:

Ø обачність;

Ø повне висвітлення;

Ø автономність;

Ø послідовність;

Ø безперервність;

Ø нарахування та відповідність доходів і витрат;

Ø превалювання сутності над формою;

Ø історична (фактична) собівартість;

Ø єдиний грошовий вимірник;

Ø періодичність.

В вітчизняній практиці використання перелічених принципів є обов’язковим як для балансового, так і для позабалансового обліку. Специфіка даних позабалансового обліку, зумовлює певні особливості застосування принципів бухгалтерського обліку:

1) зокрема, принцип обачності у позабалансовому обліку виконується завдяки тому, що позабалансові рахунки уможливлюють контроль за списаними активами, щодо яких існує можливість їх стягнення у разі зміни майнового стану боржника;

2) принцип повного висвітлення сприяє дослідженню можливостей формування інформаційних ресурсів, які виходять за межі балансового обліку, що безпосередньо залежать від інформаційних вимог ринку;

3) автономність виконується в процесі відображення на позабалансових рахунках цінностей, що не належать підприємству;

4) принципи послідовності та періодичності забезпечують якість облікової інформації, можливість порівняння облікових даних та віднесення кожного факту господарського життя до визначеного періоду;

5) принцип безперервності є дуже важливим, адже показники позабалансового обліку містять інформацію про можливі (потенційні) права та зобов’язання;

6) застосування принципу нарахування та відповідность доходів і витрат та принципу історичної (фактичної) собівартості у позабалансовому обліку обмежене, адже на позабалансових рахунках відображаються факти господарського життя, які не передбачають обов’язкового переходу права власності, а доходи і витрати, одержані внаслідок позабалансових операцій, або не впливають на формування фінансового результату діяльності підприємства, або лише слугують базою для прийняття відповідних рішень, або відображаються на балансових рахунках;

7) позабалансові рахунки відчутно розширюють можливості застосування принципу превалювання сутності над формою в Україні;

8) відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків, облік на позабалансових рахунках ведеться з вказуванням змісту і кількісно-вартісних показників операцій, таким чином з реалізується принцип єдиного грошового вимірника [9, c. 67-68].

Особливості застосування принципів бухгалтерського обліку для відображення фактів господарського життя на позабалансових рахунках наведено в додатку А.

Оскільки позабалансовий облік формує специфічну інформацію, яку не можна відображати в балансовому обліку, але яка важлива для користувачів, то використання принципів для обліку на позабалансових рахунках дещо обмежене. Проте, незважаючи на це, позабалансові рахунки сприяють повнішій реалізації принципів в умовах діючої облікової системи.