Сутність процесу відтворення. Форми відтворення.

Процес виробництва на окремих підприємствах може припинятись чи продовжуватися (з перервами чи безперервно), у масштабах же національної економіки виробництво має постійно повторюватись і відновлюватись, так як виробництво є основою забезпечення існування людини. Отже, виробництво — це процес суспільного відтворення, якщо його розглядати не як окремий акт, а як процес, що постійно повторюється. Будь-який процес виробництва незалежно від його суспільної форми має бути безперервним, тобто повинен періодично проходити одні й ті самі стадії. Так само, як суспільство не може перестати споживати, так не може воно і перестати виробляти. Тому будь-який процес виробництва, що роглядається в постійному повторенні та відновленні, тобто в постійному зв’язку і безперервному потоці свого відновлення, називається процесом відтворення. Безперервне виробництво матеріальних благ і послуг є об’єктивною основою існування людського суспільства.

Відтворення можна розглядати на рівні мікроекономіки, коли безперервність, повторюваність виробництва відбувається в межах окремого підприємства, домогосподарства, галузі чи регіона. Відтворення здійснюється і на рівні макроекономіки. Це є суспільне відтворення.

Суспільне відтворення — це економічний процес, в якому власне виробництво, розподіл, обмін та споживання постійно повторюються та відновлюються через результат виробництва — продукт, через відновлення ресурсів, з яких виробляється продукт, якщо ці ресурси є відновлюваними, та залучення нових невідновлюваних ресурсів, а також через відновлення та розвиток форм і методів організації праці.

Суспільне відтворення основане на органічній єдності всіх частин, що його утворюють:

· виробництва, обміну, споживання;

· домогосподарств, підприємств, галузей, економічних регіонів і всього виробництва;

· продуктивних сил та їх скадових й економічних відносин;

· суспільного виробництва і суспільного споживання.

У всій системі відтворювальних зв'язків визначальним є виробництво, бо саме воно створює все необхідне для людської життєдіяльності. Розподілено, обмінено і спожито може бути тільки те, що вироблено.

Суспільне відтворення включає такі найважливіші моменти:

1. відтворення суспільного продукту та його конкретних форм;

2. відтворення людського ресурсу як особистісного фактора виробництва та його зайнятості;

3. відтворення основного і оборотного капіталу суспільства, тобто засобів виробництва;

4. відтворення національного багатства;

5. відтворення споживання;

6. відтворення економічних відносин.

Пригадаємо, що засоби виробництва і людський фактор у своїй єдності являють собою продуктивні сили суспільства. Тому економічна теорія досліджує також і відтворення продуктивних сил як матеріальної бази всієї економічної системи суспільства.

Розрізняють такі форми суспільного відтворення: просте, розширене та звужене відтворення економічної системи.

Просте відтворення – це відновлення виробництва з року в рік практично в незмінних масштабах і на практично незмінній техніко-технологічній основі. Таке відтворення передбачає, що прибуток та інші доходи не використовуються на заощадження та інвестиції, тобто на розширення виробництва товарів та послуг, а повністю споживаються підриємством. Просте відтворення характерне для традиційних суспільств, де темпи зростання суспільного виробництва низькі, і як наслідок – уповільнений соціально-економічний прогрес. Подібне явище має місце і нині у багатьох країнах світу.

Розширене відтворення – це відновлення виробництва у кожному наступному періоді у зростаючих масштабах та на постійно змінюваних техніко-технологічних засадах. У цьому разі частина прибутку та інших доходів підприємств і домогосподарств нагромаджується та інвестується у розширення виробництва.

Існують два типи розширеного відтворення: екстенсивний та інтенсивний. Перший передбачає зростання виробництва на незмінній технічній основі, за рахунок залучення додаткових ресурсів — трудових, матеріальних і фінансових, другий — зростання виробництва шляхом підвищення його ефективності.

Тривалий час у нашій країні переважав екстенсивний тип відтворення. Сьогодні його можливості вичерпані. Для оздоровлення економіки потрібно перейти до інтенсивного типу. А це означає необхідність підвищення ефективності суспільного виробництва, поліпшення якості продукції і послуг в усіх галузях національного господарства на основі його всебічної інтенсифікації.

Підвищення ефективності виробництва передбачає збільшення економічних результатів на кожну одиницю затрат, що досягається передусім через прискорення науково-технічного прогресу, глибоку технічну реконструкцію народного господарства.

Суспільне відтворення в окремі періоди може передбачати і зменшення масштабів виробництва. Таке відтворення називають звуженим. Причинами такого стану є фізичне та моральне зношення основного капіталу, а також порушення (дестабілізація) зв’язків між господарюючими суб’єктами. Його спричиняють економічні кризи, політичні потрясіння, значні технологічні аварії, природні катастрофи, війни тощо. Звужене суспільне відтворення є явищем тимчасовим. Зокрема, в перехідній економіці України певний час відтворення суспільного продукту відбувалося на звуженій основі, внаслідок чого обсяги виробництва товарів і послуг суттєво скоротились. Так, у 1991-2000 рр. ВВП скоротився порівняно з 1900 р. у 2, 5 раза, також удвічі зменшились обсяги виробництва продукції промисловості та сільського господарства, майже втричі – товарів народного споживання.

У зв'язку з тим, що економіка розвивається хвилеподібно, протягом тривалих періодів можна спостерігати просте, звужене і розширене відтворення.

Основною проблемою відтворення є дотримання пропорцій:

— між виробництвом і споживанням;

— між підрозділами національного виробництва;

— між витратами на виробництво та доходами від реалізації продукту виробництва;

— між відшкодуванням спожитого капіталу та нагромадженням;

— між споживанням і нагромадженням (заощадженням);

— між заощадженнями та інвестиціями та ін.