Рекультивація вироблених торфовищ, етапи та основні напрями використання.

Вироблені торфовища рекультивують з метою с/г використання, л/г використання, створення водойм.

Для с/г використання придатні кар*єри де проводився фрезерний або машинно-формувальний видобуток. При освоєнні вироблених торфовищ велике значення має потужність залишкового шару (не менше 50 см).

Етапи:

Технічне облаштування. Планування поверхні, рівномірний розподіл залишків торфу по площі; реконструкція дренажної сітки; ремонт під*їздних шляхів, виїздів, гідротехнічних споруд; культуртехнічні роботи (видалення деревини, кущів, пнів).

Біологічна рекультивація. Відвальний обробіток і багаторазові рихлення для активної аерації, розкислення оглеєного шару, активізація мікробіологічної діяльності.

Заходи: внесення гною, мінеральних добрив, мікродобрив (мідні, борні), вапнування кислих торфів, рихлення влітку на 20 см поступово збільшуючи глибину протягом 2-3 років, поступове приорювання підстилаючого мінерального грунту.

На нейтральних торфах: бобові, овочі, кормові, трави.

На кислих торфах: овес, кормові суміші, картопля, і тільки через 6 років – овочі, коренеплоди, бобові.

На масивах з погано відрегульованим водним режимом створюють кормові угіддя.

Якщо вироблені торфовища тривалий час не рекультивувались і дуже заросли деревно-чагарниковою рослинністю, то: площа очищається від рослинності, створюється постійна дренажна система, здійснюється глибока плантажна оранка болотними плугами на глибину 40 см та 3-4 разове дискування важкими дисковими боронами.

Протиерозійні заходи: планування відкосів, будівництво водовідвідних споруд, обвалування території, залуження, фітомеліорація.

Для лісорозведення придатні ділянки, що не затоплюються після планування поверхні і гідромеліоративних робіт. Товщина залишкового шару торфу повинна бути не менше 30см.

Заходи: розрівнення площі, створення дренажу, для заліснення більш придатні кислі грунти (Ph не більше 5, 0), висадка саджанців або посів насіння. Перевагу надають змішаним посадкам. Використовують сосну, ялину, осику, березу, ясен, клен.

Створення водойм. Призначення водойм – резерв для зрошення прилеглих осушуваних земель; розведення риби; рекреаційні цілі; мисливські угіддя. Водойми на місцях родовищ повинні мати виположені береги, відповідний захист дна і берегів для попередження зсувів, фільтрації або прориву води в сусідні виробки. Водойми повинні бути обладнані гідротехнічними спорудами і зручностями. В прибережній смузі створюється захисна зона з метою запобігання ерозії грунтів, надходження забруднювачів.

Рослини: змішані посадки з верби, вільхи, осики, берези, ліщини, верболозу. У перший рік – суміш з бобово-злакових трав.