Кімнатні форми декоративних рослин: технології їх вирощування і використання при ландшафтній організації території.

Кімнатне рослинництво має декілька тисячоліть власного розвитку. Воно тісно пов'язане як з ботанічними дослідженнями і знаннями, так і з технічним прогресом. Кімнатне рослинництво поширюється з осілим способом життя.

Умовно кімнатні рослини можна розділити за метою вирощування на дві групи:

- квіткові (Африканська фіалка, Хирита, бегонія, олеандр, азалія тощо)

- листяні (монстера, фікуси, папороті, бамбуки)

Вирощування та зберігання рослин в кімнатах має свої особливості і свої ризики та обмеження - бічне освітлення, сухість повітря взимку, невідповідні ґрунти, протяги, погані умови для дощування (збризкування) та миття листя тощо.

Види, придатні для озеленення приміщень, в побуті називають кімнатними рослинами. Серед них можна виділити декоративно-квітучі, декоративно-листяні, ампельні і сукулентні види.

До групи декоративно-квіткових кімнатних рослин належать сотні різних видів, що відрізняються яскравими квітками і тривалим періодом цвітіння. Квітки у них можуть бути великими і одиночними, або навпаки, дрібними і численними. Головне, що в період цвітіння рослини різко виділяються серед навколишньої зелені і служать чудовою прикрасою кімнати або службового приміщення. З найбільш поширених декоративно-квітучих рослин слід зазначити азалії, амариліси, глоксинії, пеларгонії, цикламени, фуксії.

Декоративно-листяні види відрізняються своєрідною формою або забарвленням листя. Тому вони декоративні протягом усього року. Багато видів цієї групи до того ж красиво цвітуть. Дуже популярні в озелененні всілякі види і форми бегоній, антуріумів, колеусів, монстер, пальм, фікусів.

Ампельні рослини застосовуються для посадки у підвісних горщиках і вазах. Серед видів ампельних багато сланких і кучерявих рослин, здатних утворити на стіні витончену зелену композицію. З цією метою часто використовують традесканції, плющі, аспарагуси, церопегія, сциндапсуси, дрібнолисті і кучеряві види фікусів тощо.

Багатьох любителів приваблюють різноманітні види сукулентів. Невибагливі і незвичайні за зовнішнім виглядом, вони прикрашають приміщення. З різноманітних кактусів, молочаїв, агав, алое, хавортій, теплолюбних видів очитків можна скласти цікаві композиції. Сукуленти добре переносять сухість повітря і пересихання ґрунту в зимовий період. Тому в приміщеннях з водяним і паровим опаленням вони, мабуть, почувають себе краще за інших кімнатних рослин.

Найбільш поширеною формою вирощування кімнатних рослин є горщикова культура. Кожні 2-3 роки такі рослини необхідно пересаджувати в горщик великих розмірів, збільшуючи площу живлення. При цьому ґрунт повністю або частково змінюють і удобрюють органічними речовинами. Кореневу систему при пересадці, як правило, доводиться обрізати, так як вона сильно розростається. Одночасно видаляють пошкоджені і хворі коріння, а місця зрізу присипають товченим деревним вугіллям.

Кращий час для пересадок — весна, приблизно з початку квітня. Ґрунтову суміш для різних видів рослин готують неоднаково. Наприклад, кактуси потребують легких піщаних ґрунтів (одна частина крупного річкового піску, одна частина листового перегною і одна частина дернової землі). Монстерам і фікусам підходить суглинний ґрунт з високим вмістом перегною. Багатий органікою чорнозем потрібен і семполіям.

Однією з важливих робіт з догляду за рослинами є полив.Навесні і влітку рослини поливають щодня: навесні менше, влітку більше, восени - приблизно через день, а в зимовий період - ще рідше.

Для поліпшення їх декоративних якостей необхідно широко застосовувати добрива. У кімнатному квітникарстві застосовуються і органічні, і мінеральні добрива. До органічних добрив відносяться перегній, торф, компост, кісткова мука, що входять до складу сумішей, якими наповнюються горщики при посадці і пересадці рослин.

З мінеральних добрив використовують азотні - аміачна селітра, сечовина і сірчанокислий амоній, фосфорні - суперфосфат і калійні - хлористий калій і калійна сіль. Аміачна селітра і сечовина містять до 35-40% азоту в легкозасвоюваній формі. Їм властива швидкість впливу на ріст рослини. Вносять їх відразу ж після закінчення періоду спокою у рослин або на першій фазі їх розвитку. Вони швидко вимиваються з грунту, тому їх вносять невеликими дозами через 10-15 днів.

Влітку, коли рослини знаходяться на веранді, балконі або винесені в палісадник, з успіхом можна застосовувати досить поживне і повне добриво - курячий послід і коров'ячий гній.

Основними прийомами формування рослин в приміщеннях в наймолодшому віці є обрізка та прищипування. Прищипуючи верхівки, скорочуючи стебло і гілки, можна додати рослині бажану форму: кущову, штамбову, кулясту, пірамідальну та інші. Для вирощування штамбових примірників бічні пагони сильно вкорочують або зовсім видаляють.

Обрізку застосовують також для забезпечення рясного цвітіння і регулювання росту рослин. Ті рослини, у яких квітки утворюються на однорічних пагонах (абутилон, троянди, фуксія, пеларгонія), потрібно обрізати один раз весною. Обрізають гілки приблизно на третину їхньої довжини; при цьому видаляють всі сухі, пошкоджені, слабкі, а також переплітаються між собою.

Для надання кущам певної форми застосовують стрижку рослин (мирти, лаври, хвойні, самшит). Для продовження цвітіння необхідно вирізати відцвілі гілки і квітки.