Сучасний стан та перспективи розвитку гірськолижного курорту Славське

Славське – селище Сколівського району Львівської області, яке знаходиться в Карпатських горах в мальовничій долині рік Опір та Славка. Славське є дуже популярним місцем гірськолижного спорту, туризму і відпочинку, адже навколо його розміщені відомі Карпатські вершини: Тростян (1235 м), Присліп (990 м), Плішка (1038 м), Кичерка (845 м), Плай (876 м), Ільза (1066 м), Клива (1069 м), Писана Криниця або Довбушанка (1236 м), Високий Верх (1245 м). Саме ж село розміщене на висоті 590 метрів над рівнем моря.(Рисунок 2.1)

Історія Славська, як гірськолижного курорту розпочалася ще XVIІІ ст. У ХІХ ст. селище вже відомим курортом, чому сприяло прокладання залізниці зі Львова до Мукачева у 1887 р. До Славського найкраще добиратися залізничним транспортом. Поїзд Київ-Ужгород довезе до курорту без пересадок за 12 годин. Можна дістатися до Львова і пересісти на електричку. Є варіант поїздки на автобусі, але він більш небезпечний — дороги з крутими поворотами і важкопрохідні. З цієї ж причини не варто добиратися на своєму авто [ 39 ].

Саме в Славську відпочивали і лікувалися такі відомі письменники та діячі, як І. Франко, В. Гнатюк, Н. Устиянович, І. Труш, Й. Курилас, О. Новаківський, О. Кульчицька та інші. В цей час Галичина входила до складу Австро-Угорської імперії. Навколишні гори і ліси належали відомим австрійським підприємцям Гределю і Шмідту, яким було збудовано багато підприємств та закладів відпочинку, в яких відпочивали і лікувалися тисячі бажаючих з цілої Європи. У 20-30 х роках в Славському були збудовані витяги та трампліни на горі Погар [ 39 ].

Рис.2.1.Гірськолижній курорт в смт. Славське

Найбільшого розвитку гірськолижний туризм зазнав у 1970-1980 роках, коли на схилах навколишніх гір було збудовано більше десяти витягів для гірськолижників, та кілька дитячих спортивних шкіл з гірських лиж. Тут проводилися щорічні чемпіонати СРСР та України, а також міжнародні змагання [ 41 ].

В Славське є унікальний місцевий мікроклімат, а саме постійна безвітряна погода з великою кількістю снігових опадів зимою. Також сніговий покрив тут тримається майже до квітня місяця. Такий клімат зумовлений природнім розташування хребтів Бескидів та Горганів. Тому «Славське» є найбільшим українським гірськолижним курортом з розвинутою інфраструктурою: готелі, пансіонати, приватні садиби, витяги з трасами різних рівнів складності, прокати лижного спорядження, заклади харчування та ін. Кожний готель забезпечений пунктами харчування та комфортними саунами.

Зимою на багатьох гірськолижних трасах працюють сніготрамбуючі машини, а траси на горі Погар обладнані освітленням для нічного катання. Також є кілька гірськолижних трас європейського значення, на яких функціонують один крісельний і 15 бугельних підйомників, що мають пропускну здатність близько 7 тисяч лижників на годину. Популярним є крісельний підйомник на горі Тростян, довжина якого складає 2750 м [ 39 ]. Бугельні підйомники, розташовані на цій горі, мають довжини від 600 до 1200 м.(Рисунок 2.2)

Рис.2.2. Крісельні підйомники на гірськолижному курорті Славськ

Траси мають різні рівні складності, що дозволяє добре відпочити як починаючим аматорам, так і досвідченим спортсменам. Так, наприклад, внизу західного схилу гори Тростян розташована так називана «Велика долина чайників», яка є прекрасним місцем для навчання початківців [ 39 ].

Таблиця 2.1

Ціни на витяги в будні та святкові дні на гірськолижному курорті Славськ

Біля підйомника є камери схову, де можна залишити речі. Поблизу самих трас знаходяться виносні бари, де можна поїсти, випити чаю, кави або гарячого вина. На території селища зимою працюють більше десяти прокатних пунктів гірськолижного спорядження, працюють магазини лижного спорядження та аксесуарів, є сервісні пункти для ремонту та підготовки гірських лиж.

Ще однією відомою трасою є «Політехнік», яка добре підходить для тих, хто тільки вчиться кататися на лижах або для батьків з дітьми. Гора має пологий схил довжиною близько кілометра. На цій горі два бугельних підйомники: «Політехнік» і «ФМІ». Добре розвинуте транспортне сполучення Славського. Збудована сучасна залізнична станція, де зупиняються поїзди зі всіх регіонів України, а також із-за кордону (Росії, Угорщини, Словаччини, Австрії). Розвинута сітка пригороднього залізничного та автомобільного транспорту [ 33 ].

Гірськолижний курорт Славське — найвідоміший і найвідвідуваніший в Карпатах. Він доступний жителям Львівської області для катання у вихідні. Любителі відпустки в горах також не оминають Славське увагою, приїжджаючи здалеку. Деякі недоліки (відсутність прохідних для легкового транспорту доріг, повільні і не дуже нові підйомники) компенсуються великим вибором трас, гарними готелями, розвиненою інфраструктурою.

На гірськолижному курорті «Славське» є багато трас. Спуск до душі і можливостям знайдуть і маленькі туристи, і спортсмени світового рівня. Їх обслуговують два десятки підйомників, два з яких — канатно-крісельні дороги, решта 18 — бугельні. Черга на підйомники у вихідні займає до 40 хвилин. Більшість відпочиваючих їдуть на курорт заради катання. Але відпочинок у Славському увазі й інший дозвілля. Більшість спокійних розваг розташовується на території готелів: сауни, більярд, настільний теніс, бари, катання на санях, в які запряжені коні, кінні прогулянки верхи, піші прогулянки [ 34 ].

Катання на снігоходах — задоволення витратне, але захоплююче (800 гривень на годину). Година на квадроциклі коштує 500 гривень. У вартість включені послуги інструктора, який навчить катання та забезпечить безпеку.

Пропонує Славське житло декількох видів — готелі, приватний сектор, котеджі. Ціни кімнат залежать від ступеня їх комфорту і сезону. Різниця у вартості одних і тих же апартаментів в червні і перших числах січня може відрізнятися на 30%. (Рисунок 2.3)

Заселення в номер будь-якого готелю у Славському — гарантія затишної кімнати, гідних умов проживання, розваг, ввічливості персоналу. Таке проживання на гірськолижному курорті буде найдорожчим, але й найкомфортнішим. Одномісний номер в середньому коштує 250 гривень, куди входить харчування (напівпансіон) і проживання.

Рис 2.3. Приватна садиба на гірськолижному комплексі «Славське»

Гірськолижній курорт Славське має свою специфіку, особливості територіального розташування, однак при цьому курорту властиві диспропорції, які нівелюють суспільно - економічний потенціал: незадовільний стан автодорожніх комунікацій, фізично та морально застаріла техніко-технологічна база, нерозвинене середовище правового та економічного регулювання процесів інвестиційного забезпечення, слабкий розвиток допоміжних інфраструктурних складових рекреаційної сфери, малоефективні організаційно - економічні методики управління господарськими процесами, марнування рекреаційного потенціалу природних екосистем унаслідок деструктивного господарювання [ 39 ].

З точки зору зручності безпосереднього доїзду до курортної місцевості та

території проживання й соціально-відпочинкової інфраструктури серед інших курортів найкращі можливості має смт. Славське, адже через нього проходить вітка залізниці Київ-Львів-Ужгород-Чоп і, таким чином, туристи з максимальною зручністю можуть добратися туди з усіх куточків України, а також з країн Східної Європи залізничним транспортом. Для тих, хто подорожує автотранспортом, є можливість дістатися до гірськолижного курорту Славське дорогою Сколе – Тухля – Славське - Лавочне. Дорожнє покриття цього автошляху потребує ремонту, що значною мірою впливає на бажання автотуристів їхати до Славського. Це, крім несприятливих малосніжних погодних умов, значно вплинуло на потік бажаючих відпочити в Славському за кілька останніх зимових сезонів, що негативно позначилося на заробітках місцевих жителів та власників гірськолижних витягів. Вчасний ремонт автошляху та підтримка його в належному стані за державні кошти та кошти громад населених пунктів, а також за кошти власників готельно-відпочинкових комплексів могли б змінити ситуацію на користь тих же мешканців і підприємців та повернути їхні капіталовкладення завдяки збільшенню кількості відпочивальників і туристів [ 28, с.45 ].

Для цього доцільне створення (підтримка) суб'єкта господарювання, який би займався експлуатацією цього відрізка шляху, його поточним ремонтом, а також підтримкою та розбудовою мережі автошляхів у регіоні. І хоча ці функції повинен виконувати Облавтодор, додаткове фінансування зацікавлених інвесторів не зашкодить справі, а таке підприємство з експлуатації і розбудови шляхової мережі в районі смт. Славське могло б співпрацювати з Облавтодором, координуючи спільні зусилля.

З метою всебічного поступу рекреаційно-туристичних територій необхідним є залучення приватних інвестицій у формі фінансування робіт із прокладання, ремонту та утримання автомобільних шляхів. Таке фінансування доцільно проводити шляхом спрямування відповідних фінансових ресурсів на рахунки замовника таких робіт, нині це – Служба автомобільних доріг. При цьому іншим джерелом фінансування повинні залишатися бюджетні кошти.

Головним стимулом залучення фінансових ресурсів із приватних грошових фондів є надання пільг в оподаткуванні до повного (майже повного) погашення витрат суб'єкта господарювання на фінансове забезпечення ремонтно-будівельних робіт [ 20, с.101]. Така практика є доволі перспективною, адже, по-перше, суб'єкти господарювання будуть компенсувати витрати на ремонт та прокладання доріг за рахунок пільг, а по-друге, імпульсу для розвитку набудуть рекреаційні території через істотне поліпшення інфраструктури.

Важливим механізмом розвитку автодорожньої інфраструктури є проведення тендерних процедур щодо вибору виконавця робіт. Такими виконавцями можуть бути як приватні, так і державні ремонтно-будівельні підприємства. Відзначу також, що у рекреаційно-туристичному комплексі Карпатського регіону доцільно також відбудувати та поновити дороги, які з'єднують курортну місцевість з іншими зонами гірськолижного відпочинку.

Крім проблеми автомобільних доріг загального користування, якими переміщуються значні пасажирські та вантажні потоки до населених пунктів чи

місцевостей, що є осередками гірськолижного відпочинку із зонами проживання та відпочинку, практично на кожному гірськолижному курорті залишається проблема доріг, якими відпочивальники дістаються безпосередньо до зон гірськолижного катання, тобто до нижніх станцій витягів на гірськолижні траси на схилах гір [ 14, с. 205 – 217 ].

Досить актуальною є проблема зручних внутрішньо курортних шляхів

сполучення у Славському. Річ у тому, що основна зона катання на гірських лижах, де пролягають найкращі та найдовші гірськолижні траси, обладнана на схилах гори Тростян на відстані 2-4 км від курорту Славське. Проїхати туди можна лише на повнопривідних автомобілях. Автовласникам, які не мають таких машин, місцеві жителі неофіційно надають платні транспортні послуги власними повнопривідними автомобілями. Альтернативою добирання на Тростян всюдиходом є тільки подорож пішки з усім гірськолижним спорядженням на плечах.

Для вирішення проблеми неналежності автодорожніх комунікацій варто

скористатися досвідом іноземних курортів. Йдеться про спорудження і подальше використання підвісних канатних доріг вагончикового (гондольного, фунікулерного) типу. Вони зазвичай виконують дві основні функції: доставляють відпочивальників великих транспортних вузлів, таких як залізничні та автобусні станції, автомобільні стоянки до засніжених схилів, а також з'єднують різні зони катання, нерідко утворюючи кількасот кілометрові кільцеві маршрути з одного гірського хребта на інший [ 14, с. 100 - 121].

На нашу думку, особливо ефективним будівництво таких транспортних сполучень, буде на гірськолижному курорті «Славськ», адже гору Тростян видно з території залізничного вокзалу та прилеглих до нього автомобільних стоянок, що фактично є центром селища, і пряма відстань до неї набагато менша, аніж об'їзною дорогою, яка, до того ж, перебуває у незадовільному стані. Будівництво підвісної канатної дороги вагончикового типу за маршрутом " Залізничний вокзал в селі Славське - вершина гори Тростян" видається співрозмірним щодо витрат із вартістю ремонту та підтримки аварійної дороги.

Очевидні вигоди від спорудження та експлуатації канатно-підвісної дороги свого часу зрозуміло керівництво спортивного товариства " Динамо", яке є власником більшості гірськолижних витягів в околицях Славського. Про це свідчить той факт, що декілька років тому товариство придбало комплект вже використовуваної підвісної канатної дороги, яку мало на меті змонтувати та запустити в експлуатацію. Однак цей проект не був реалізований через брак фінансових ресурсів [ 10, с. 85 ].

Розбудова мережі підвісних канатних доріг вагончикового типу дала б

змогу " закільцювати" найпопулярніші гірськолижні схили, що перетворило б селище Славське на єдиний гірськолижно-відпочинковий ареал, де туристи могли б переїжджати з одного району в інший.

Окрім проблем розвитку дорожньої інфраструктури на більшості українських гірськолижних курортів актуальною є проблема експлуатації безпосередньої гірськолижної інфраструктури – підготовка трас, технічний стан обладнання (витягів та канатно-крісельних доріг), штучне засніження схилів, їх освітлення тощо. У Славському та околицях майже на всіх гірськолижних схилах, придатних до катання, експлуатуються бугельні витяги, встановлені ще у 70-80-х роках минулого століття, термін експлуатації яких вже давно минув. Вони часто виходять з ладу через фізичну зношеність і, буває, простоюють цілий сезон через брак дефіцитних запчастин. На нашу думку, крісельними потрібно замінювати старі бугельні витяги, які виводитимуться з експлуатації, а також встановлювати витяги крісельного типу на нових схилах і трасах, адже рекреаційний потенціал Тростяну далеко не вичерпаний [ 36 ]. На жаль, за умов обмеженості коштів та недосконалості чи відсутності банківського кредитування, підприємці, які бажають розвивати індустрію гірськолижного відпочинку, часто змушені шукати компроміс між ціною і якістю та комфортом, наслідком чого є придбання та встановлення дешевших і не нових бугельних витягів імпортного виробництва.

Під час дослідження сталого розвитку гірськолижного курорту Славськ можна спостерігати значний дисбаланс між розвитком інфраструктури проживання та відпочинку і власне гірськолижної інфраструктури. Тоді як приватні особи – мешканці Славського – збудували значну кількість нових міні-готелів та агроосель або й просто провели реконструкцію своїх обійсть, сподіваючись на значний наплив відпочивальників, у розвитку гірськолижних трас та витягів за останні роки не було зроблено жодних прогресивних кроків. Застаріле обладнання нещадно експлуатується та виходить з ладу. Це призводить до того, що багато людей, які оселилися в Славську та околицях,

не мають можливості повноцінно та комфортно займатися спортом на гірськолижних трасах, отже, і не планують повертатися сюди ще раз. Однак через недостатню кількість справних витягів та трас спостерігаються значні черги та скупчення людей, хоча загалом кількість туристів зменшується.

Не зважаючи на існуючі проблеми лижного курорту, Славське має що запропонувати туристам. Для досвідчених фахівців (спортсменів) прокладені 4 траси на горі Менчіл (1072 м) в урочищі " Варшава", для початківців та любителів - траси біля пансіонату " Славський" і турбази " Крокус", для любителів на горі Писаній (1036 м), що біля бази " Політехніка-2", для початківців і дітей - на схилі " Політехніка", що на горі Кремінь [ 33 ].

Згідно генплану розвитку гірськолижного курорту «Славське» до 2025 року передбачається розбудова наступних підрайонів Славського гірськолижного курортно-рекреаційного району:

- " Славський" - гірськолижні зони " Політех - ФМІ", " Крокус" (існ.), " Зелений Верх" (перспектива).

- " Тростян" - гірськолижні зони г. Тростян " Динамо", " Головецьке-Пшонець-Круг" (проект).

- " Менчіл" - гірськолижні зони в урочищі " Варшава", в с. Грабовець (проект).

- " Волосянківський" - г. Зворець (розширення).

- " Тернавський" - г. Плішка (проект).

- " Ялинкувате-Верхня Рожанка" - гг. Ялина - Жолоб (розширення існуючих, перспектива).

Додатково до існуючих гірськолижних зон в межах селища пропонується освоєння північних схилів г. Зелений Верх.

2.2.Розвиток лижного туризму в с. Волосянка. Гірськолижній комплекс «Захар Беркут»

Гірськолижний курорт «Захар Беркут» розташований в невеликому гірському селі Волосянка в 6 км від популярного гірськолижного курорту Славське у підніжжя гори Зворець, що входить до складу гірського масиву Високий Верх. Функціонує з 2005 року. Тут любителі гірськолижного катання знайдуть для себе траси будь-якого рівня складності. Схили хороші як для бордерів так і для лижників. Початківці мають можливість брати приватні уроки у досвідчених інструкторів. З кожним роком комплекс Захар Беркут помітно вдосконалюється, завдяки чому Волосянка все впевненіше завойовує славу одного з найпопулярніших і сучасних гірськолижних курортів.

Всього 9 трас, перепад висот 552 м. Гірськолижна зона складається з гірськолижних полів, розташованих на північному, північно - західному та південно -західному схилах г. Зворець (1223 м), північно-східному схилі г. Високий Верх (1244 м), а також невеликих гірськолижних полів у нижній частині западини, які прилягають до території туркомплексу, або розташовані на його території. Траси в більшості своїй проходять в лісі з чудовими викотили. Поряд з гірськолижним відпочинком можна насолоджуватися видами зимового лісу, прогулянками по лісу, лижні прогулянки [ 40 ].

На горі встановлено три бугельних витяги довжиною 700 м, 750 м і

800 м.(Рисунок 2.4) Працюють з 12: 00 до 18: 00 у будні дні, з 10: 00 до 18: 00 у вихідні дні. (Таб.2.2). Крім цього працює парнокрісельна підвісна канатна дорога (ПКД) завдовжки 2800 м, яка починається від корпусів пансіонату Захар Беркут і виходить на Високий Верх.

Рис. 2.4.Крісельні підйомники на гірськолижному курорті «Захар Беркут»

Нижня станція розташовується при в'їзді на територію бази поблизу її корпусів, верхня станція - на вершині гори Зворець. Крісельна дорога виконує подвійну функцію: транспортування лижників від бази у верхню частину гори, де розміщуються основні гірськолижні траси, та транспортування лижників на проміжку гірськолижної траси, що примикає до ПКД. Тому, біля відміток висот 855 м і 1075 м встановлено дві проміжні станції підсадки, які обслуговують гірськолижні траси, розташовані біля верхньої ділянки ПКД [ 40 ].

Черга на підйомники до 30 хвилин, що є основним недоліком курорту.

Таблиця 2.2.

Вартість абонементів на гірськолижному курорті «Захар Беркут»

Біля підйомника знаходиться прокат гірськолижного спорядження (від 80 грн.) і бар - бістро. На посадкової станції є кафе, шашличні, медпункт [ 40 ].

Серед розваг можна виділити:

- прогулянки на квадро циклах

- прогулянки на снігоходах

- катання на конях

- санки

- спідрайдінг

- сауни, джакузі, більярд.

Проводяться фестивалі (JEANS WinterX).

Дістатись до гірськолижного курорту «Захар Беркут» можна поїздом доїхавши до ст. Славське, далі скористатися таксі або трансфером готелю. Автомобілем прямо в Волосянку. Найближча АЗС у Славському (6 км)

Загальна протяжність трас складає 9 км: є 6 синіх, 4 червоних та одна чорна траса. Сині - траси для початківців, які впевнено вміють гальмувати, не бояться зміни рельєфу під час їзди та в змозі проїхати від старту до фінішу без курйозів. Червоні мають більший нахил, зате майже не мають пологих ділянок: за рахунок коротких стрімких ділянок лижник на таких трасах може спробувати збільшити швидкість спуску, не ризикуючи при цьому кататись на урвистих чорних трасах. Чорне маркування – тонкий натяк на важкість проходження траси. Принаймні, для новачків та любителів. Потрібно добре володіти собою та лижами/бордом, щоб кататись тут [ 40 ].

Курорт у своєму розпорядженні має 5 підйомників:

- парнокрісельний – 2 800 м, зі станцією підсадки на висоті 1 075 м;

- три бугельних на 700, 750 та 800 метрів;

- мультиліфт на 250 метрів.

Мабуть, єдиний недолік довгого підйомника – його пропускна здатність, всього 320 пас./год. У зв’язку із чим у високий сезон часто можна простояти в черзі 15 хв. у будні, і півгодини на вихідних.