Послідовність формування портфелю ОПІВ на підприємстві

З урахуванням викладених підходів загальні параметри портфелю ОПІВ підприємства формуються в такий спосіб.

Перший етап. Формується багато науково-технічних напрямів що цілком перекривають усі напрями, використовувані тією чи іншою мірою в повному технологічному циклі створення великої кількості наукомістких виробів з виходом їх на товарний ринок.

Другий етап. Виявляються області перетинання науково-технічних напрямів, що дублюються при створенні різних зразків техніки.

Третій етап. Оптимізуються сформовані пакети патентів у рамках загального портфелю ОПІВ задля мінімізації кількості патентів у пересічних науково-технічних напрямах.

Четвертий етап. Розробляється загальна стратегія формування портфелю ОПІВ: її основне призначення - монополізувати низку конкурентних науково-технічних напрямів на інтелектуальному ринку. Монополізація науково-технічних напрямів на інтелектуальному ринку дозволить створити умови для монополізації відповідного сегмента товарного ринку.

П'ятий етап. Формується портфель ОПІВ у рамках розробленої науково-технічної стратегії.

Отже, для забезпечення виходу наукомісткого товарного продукту на ринок необхідно сформувати портфель ОПІВ у вигляді патентів (свідоцтв тощо) з урахуванням усього технологічного циклу створення наукомісткої продукції. Інакше ризики інвестицій різко зростають.

Істотного зниження інвестиційних ризиків у наукомісткі технології можна досягти лише за умови, якщо виконується наступне правило. Пріоритети патентів, що захищають науково-технічні напрями, повинні бути істотно ранніми або хоча б відповідати початкові кожної технологічної операції виходу наукомісткої продукції на товарний ринок.

Якщо портфель ОПІВ буде занадто великим, то виникнуть проблеми дублювання окремих з них. Тому для упорядкування і спрощення управління ним цей портфель доцільно розділити спеціалізовані: об'єкти авторського права та суміжних прав; патенти та комерційні таємниці; засоби індивідуалізації. Розподіл доцільно робити в кількох випадках.

По-перше, коли кількість ОПІВ досягне кількох сотень і підприємство починає активно працювати з ними як нематеріальними активами. Різні групи активів працюють з різними об'єктами права інтелектуальної власності, і саме ці групи розроблятимуть стратегію та політику виключних прав, спрямовану на захват відповідного сегмента ринку наукомісткої продукції.

По-друге, така необхідність виникає, коли велика фірма передає частину своїх виключних прав іншій фірмі.

По-третє, коли кілька фірм, що спеціалізуються в розробленні наукомісткої продукції, формують спеціалізовані портфелі ОПІВ, узгоджено працюючи на один загальний сегмент товарного ринку.

Формування портфелю ОПІВ має здійснюватися не стихійно за принципом «чим більше - тим краще», а на основі виваженої політики виключних прав. На жаль, в Україні існує погляд на ОПІВ як товар, якого треба якомога швидше оцінити й продати. Підтвердженням цього є дані річного звіту Державного департаменту інтелектуальної власності за 2004 рік. За цими даними, із 990 зареєстрованих у Державному департаменті інтелектуальної власності договорів щодо розпорядження майновими правами інтелектуаль­ної власності 616 (тобто 62%) - це договори про уступку прав. Тобто правовласник відмовляється від будь-яких майнових прав на ці об'єкти і не може використовувати їх у подальшому.

Водночас західні фірми високу прибутковість забезпечують не за рахунок продажу виключних прав на об'єкти права інтелектуальної власності, а за рахунок отримання прибутку від використання ОПІВ У власному виробництві. Це зовсім інша політика. Ця політика передбачає не стільки захист наукомісткої продукції як такої, а захоплення сегмента товарного ринку. Тобто підприємство має докладати зусилля для того, щоб через монополізацію сегмента ринку Шляхом отримання виключних прав усунути з нього конкурентів.

Відзначимо, що високоефективний портфель ОПІВ може бути Формований тільки при реалізації на підприємстві агресивної патентної політики, що ґрунтується на ефективному науково-технічному прогнозуванні та маркетингових дослідженнях.

При формуванні ОПІВ слід також брати до уваги такі обставини По-перше, ринок України значною мірою монополізований західними транснаціональними компаніями, зокрема й через політику виключних прав. Скажімо, 2004 року в патентному відомстві и зареєстровано 5778 заявок на винаходи, зокрема й 1693 (29, 3 %) іноземних заявників. Від іноземних заявників у 2004 році надійшло 2433 заявки на торговельні марки, і кількість їх постійно зростає. Зважаючи на те, що, крім поодиноких винятків, вітчизняні підприємства не провадять активної політики з формування портфелів ОПІВ, їхні можливості із завоювання та розширення сегментів ринку наукомісткої продукції суттєво обмежені.

Підприємство повинно мати в своєму штаті експертів, здатних компетентне формувати портфель ОПІВ, який був би строго сполученим з продукцією, що випускається або планується до випуску. Головну увагу при формуванні науково-технічних напрямків і відповідних портфелів ОПІВ слід приділяти підвищенню конкурентноздатності продукту (енергозаощадженню, зменшенню металомісткості, підвищенню якості, поліпшенню технічних характеристик, розширенню функціональних можливостей тощо. Портфелі ОПІВ мають захищати продукцію, що може надійти до товарних ринків у найкоротші строки та з мінімальними інвестиціями.

Зазначимо, що формування портфелів ОПІВ дозволить вітчизняним виробникам забезпечити регулювання великих сегментів товарних ринків наукомісткої продукції та досягнути зміни їх структури на користь Україні.