ВИСНОВКИ. 1. визначено теоретико-методологічні засади вивчення волонтерського руху

1. визначено теоретико-методологічні засади вивчення волонтерського руху. Є багато визначень слова “волонтер”, але всі вони говорять одне, що волонтер – людина, яка добровільно, не переслідуючи корисливих цілей, займається діяльністю на користь суспільства, не отримуючи за це грошової винагороди. Діяльність волонтерських організацій є важливою для кожного суспільства, тому що вони працюють не задля отримання винагороди, демонструючи цим, що є ще в житті речі більш цінні ніж матеріальні речі.

2. проаналізовано історію виникнення та розвитку волонтерських рухів та з’ясовано, що волонтерські організації в західних країнах та США мають багаторічний успішний досвід та дозволяють спрямовувати власні зусилля на вирішення масштабних проблем. Волонтерські програми країн центральної та східної Європи тільки набирають обертів. В основному, волонтерські програми в країнах Східної Європи стосуються молоді – активно розвиваються літні волонтерські табори, в той час як в країнах Західної Європи та США волонтерська діяльність охоплює більш широкі верстви населення та націлена на широкомасштабну діяльність. У кожній країні цінності і норми волонтерської діяльності мають свою специфіку, яка залежить від багатьох факторів, починаючи з національного менталітету і політичної ситуації і закінчуючи особливостями реалізації волонтерської діяльності.

3. виокремлено особливості організації та діяльності волонтерських рухів в Україні. Зважаючи на стрімкий розвиток волонтерства в Україні, особливої уваги потребують питання його законодавчого регулювання та державної підтримки волонтерського руху. Різноманітні форми волонтерства на території сучасної України мають досить давню історію. Волонтерство, як вид діяльності, можна розглядати з позицій індивідуальної, групової та суспільної діяльності На сучасний стан волонтерського руху в Україні впливає ряд факторів, основними серед яких виступають роль та місце держави і державних структур, діяльність громадських організацій та об'єднань і представництв міжнародних благодійницьких організацій та фондів. Розвитку волонтерства в Україні сприяє підтримка не лише державних структур та міжнародної волонтерської спільноти, але й наявність чотирьох основних умов існування і відтворення волонтерства як соціального феномену.

4. простежено тенденції трансформації волонтерських рухів у період військового конфлінку в Україні. Під час військового конфлікту волонтерський рух відіграє одну із ключових ролей. Він зміг підняти український патріотичний дух на високий рівень, він допоміг та продовжуює допомагати сотням тисяч людей. Без волонтерського руху, не було б такої координованої та ефективної допомоги. Саме військовий конфлікт в Україні став підгрунттям появи таких напрямів волонтерської діяльності як краудсорсинг та краудфандинг. Адже соціальні мережі, всупереч очікуванням, породили нові форми співпраці та взаємодопомоги.

5. зроблено соціологічний аналіз оцінних ставлень городян до діяльності волонтерських рухів у м.Миколаєві. На основі даних виявлено наступні тенденції: волонтерська діяльність сьогодні є необхідною, так вважає більшість жителів міста. Основними факторами, що сприяють у рішенні займатися волонтерською діяльністю є високий рівень патріотизму та особиста відповідальність. Відповіді городян на запитання про напрями волонтерської діяльності демонструють, що догляд та допомога хворим, інвалідам, самотнім, людям похилого віку завжди був пріоритетним та потребує особливої уваги і сьогодні. Жителі міста визначили ще два особливо актуальних напрями: допомога військовим та людям, що переїхали з зони АТО та анексованої АРК. Був здійснений порівняльний аналіз даних щодо напрямів волонтерської діяльності, які є актуальними та потребують особливої уваги 2014 та 2015 років.

6. з'ясувано думки експертів стосовно сучасної діяльності волонтерських рухів в м. Миколаєві. Сьогодні, волонтер, на думку експертів, - це молода людина, яка проживає в місті, має вищу освіту та високе або середнє матеріальне становище, не має сім'ї, в ній присутній високий рівень особистої відповідальності та патріотизму. Релігійність та національність не мають суттєвого значення.

Особливої уваги потрубують такі напрями їх діяльності, як: допомога військовим; сім'ям, що переїхали з зони АТО та окупованої АРК; догляд та допомога хворим, інвалідам, людям похилого віку; підтримка малозабезпечених та багатодітних сімей.

7. запропоновано шляхи підвищення ефективної діяльності волонтерських рухів в м. Миколаєві.. У ході дослідження було виявлено багато проблем та недоліків в організації волонтерської діяльності та визначено причини цих проблем. Як наслідок, ми можемо спостерігати за неефективною діяльністю волонтерських організацій в м.Миколаєві. Для зміцнення та розвитку волонтерського руху в місті, необхідно: 1) створити повну законодавчу базу щодо волонтерства; 2) сприяти розвитку таких тапрямі волонтерської діяльності як: догляд і допомога хворими, інвалідам, самотнім, людям похилого віку; допомога військовим; допомога сім’ям, що переїхали зони АТО та окупованої АРКта ін.;

3) розвивати у волонтерів відчуття особистої відповідальності та високий рівень патріотизму; 4) мотивувати молодь ставати учасниками волонтерських рухів; 5) надавати більше інформації про акції, рухи, дії в соціальних мережах, Інтернет, місцевих друкованих та електронних ЗМІ.