Розрахунок фонду оплати праці робітників

Форма № Н-6.01

МИРГОРОДСЬКИЙ ХУДОЖНЬО-ПРОМИСЛОВИЙ КОЛЕДЖ

ІМЕНІ М. В. ГОГОЛЯ

ПОЛТАВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

ІМЕНІ ЮРІЯ КОНДРАТЮКА

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Економіка і планування виробництва»

на тему: «Розрахувати собівартість 1 Гкал тепла системи теплопостачання житлового мікрорайону для умов міста Кіровоград»

Студента 3 курсу групи ТО-31

Спеціальності 5.05060103 «Монтаж і обслуговування теплотехнічного устаткування і систем теплопостачання»

Сьомак О.Є.

Керівник: Борсук О. М.

Національна шкала _____

Кількість балів: ____ Оцінка: ECTS ____

Члени комісії ____________ С.А.Пермяшкіна

______________ А.О.Гусєва

____________ О.М.Борсук

Миргород

ЗМІСТ

Вступ

Вихідні дані 6

1. План по праці та заробітній платі 7

2. Баланс робочого часу основного робітника 8

3. Баланс робочого часу допоміжного робітника 9

4. Розрахунок чисельності робітників 10

5. Розрахунок фонду оплати праці робітників 12

6. Штатний розклад і річний фонд оплати цехового персоналу 14

7. Розрахунок потреби та вартості палива і води 15

8. Розрахунок силової електроенергії 16

9. Розрахунок потреби та вартості освітлюваної електроенергії 17

10 Розрахунок амортизації основних фондів 18

11. Витрати на утримання та експлуатацію обладнання 19

12. Розрахунок цехових витрат 20

13. Калькуляція собівартості одиниці тепла 21

14. Структура собівартості одиниці тепла 22

Висновок 23

Список використаної літератури24

Еконо́ міка — комплекс суспільних наукових дисциплін про господарство, а саме — про організацію та управління матеріальним виробництвом, ефективне використання ресурсів, розподіл, обмін, збут і споживання товарів та послуг.

Найбільш повне економічне порівняння різноманітних сценаріїв енерговиробництва на різноманітних типах електростанцій наведено в роботі, з огляду на схожість умов розвитку енергетики України і Білорусі, наводяться нижче. В цій роботі зіставлено кілька можливих сценаріїв енерговиробництва: газовий на основі ПГУ; газомазутний на конденсаційній парогазовій електростанції те ж вугільний і атомний. Техніко-економічне порівняння цих сценаріїв енерговиробництва зроблено на основі загальноприйнятої методики розрахунку, а у якості критерію ефективності були прийняті приведені витрати по повному технологічному циклу енерговиробництва: капітальна складова на будівництво об’єктів; експлуатаційні витрати, паливна складова витрат на енерговиробництво й екологічний збиток.

Головним змістом економіки енергетики, як науки, є вивчення та узагальнення методів техніко-економічного обгрунтування планових і проектних рішень, управління і регулювання, визначення собівартості енергії, ціноутворення і тарифної політики, використання трудових, природних, фінансових ресурсів, побудови балансів ресурсів, організації наукових досліджень. Основним завданням економіки енергетики є: вивчення ефективного виробництва, передачі та споживання енергії.

Сучасна оцінка економічної вигідності виробітку електроенергії на ядерному паливі в країнах Західної Європи показує, що електроенергія, вироблена на ядерному паливі приблизно на 10 % дешевше, ніж в енергетиці на органічному паливі, оскільки усереднена структура вартості виробництва електроенергії для ТЕС складає 20 % капітальних витрат на будівництво станції, 70 % - витрати на паливо і 10 % - експлуатаційні витрати, а для АЕС ці співвідношення складають 70 %, 20 % і 10 %. З огляду на те, що енергоресурсні й економічні умови Європейської частини РФ і України майже подібні, можна зробити висновок про доцільність розвитку ядерної енергетики й в Україні

Зменшення енергоспоживання дає можливість збільшити випуск продукції при тій же встановленій потужності електрообладнання. Це, в свою чергу, дозволяє зменшити потребу в електрообладнанні, що призводить до зниження капітальних витрат на його придбання.

Застосування запропонованої методики на прикладі роботи одного з харківських підприємств довело, що фактична величина ефекту від проведення заходів по енергозбереженню значно перевищила його значення у порівнянні з урахуванням тільки одного виду зекономлених витрат – електроенергії при застосуванні традиційних методів розрахункуефекту.

Cтруктура собівартості складається з:

1. Затрат підприємства на спожиті в процесі виробництва сировину, комплектуючі, енергію, паливо тощо;

2. Заробітної плати персоналу;

3. Транспортних витрат;

4. Витрат на маркетинг та менеджмент;

5. Обслуговування обладнання та виробництва в цілому;

6. Витрат на реалізацію.

Основні фонди - це матеріально-речові цінності, які використовуються в якості засобів праці, які діють у незмінній натуральній формі протягом тривалого періоду часу і втрачають свою вартість по частинах.
До основних фондів відносяться засоби праці з терміном служби не менше 1 року.
Основні фонди у вартісній оцінці-основні засоби і основний капітал.
Залежно від характеру участі основних фондів у виробничому процесі розширеного відтворення вони підрозділяються на виробничі і невиробничі.

1. Кількість котлів - 4 шт.;

2. Потужність котла - 20 МВт;

3. Вид палива - газ;

4. Кліматологічні дані населених пунктів України для розрахунків опалювально – вентиляційних навантажень і річного споживання тепла - 4440 год.;

5. Ціни та тарифи для розрахунку собівартості одиниці тепла фактичні дані (офіційний сайт Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики – www.nerc.gov.ua, електронні ресурси):

- 1 м3 газу – 7, 18 грн.;

- 1 м3 води – 7, 29 грн.;

- 1 кВт електроенергії – 1, 56 грн.

Таблиця 1 План по праці та заробітній платі.

Пояснення до табл.1

Таблиця складається на основі табл. 4, 5, 6

Середня заробітна плата одного працюючого в рік визначається діленням загального фонду оплати праці на загальну чисельність працюючих:

66823, 5 / 19=35170, 4 грн.

Середня заробітна плата одного працюючого в місяць визначається

діленням середньої заробітної плати одного працюючого в рік на 12 місяців:

35170, 4 / 12 = 2930, 8

Таблиця 2 Баланс робочого часу основного робітника.

Пояснення до табл. 2

Номінальний фонд робочого часу – це різниця між календарним фондом і числом днів відпочинку по графіку:

366-105=261 день.

Ефективний фонд робочого часу знаходиться як різниця між номінальним фондом і плановими невиходами:

261-35=226 днів.

Ефективний фонд робочого часу в рік знаходиться множенням

ефективного фонду робочого часу у днях на тривалість зміни:

226х8=1808год.

Коефіцієнт спискового складу знаходиться діленням номінального фонду робочого часу на ефективний фонд робочого часу:

261/226=1, 15.

Таблиця 3 Баланс робочого часу допоміжного робітника.

Пояснення до таблиці 3:

Номінальний фонд робочого часу – це різниця між календарним числом днів та неробочих днів:

366-116=250 днів.

Ефективний фонд робочого часу – номінальний фонд робочого часу

відняти планові невиходи:

250-33=217 днів.

Ефективний фонд робочого часу в годинах – ефективний фонд робочого часу помножити на тривалість зміни:

217х8=1736 год.

Коефіцієнт спискового складу знаходиться діленням номінального фонду робочого часу на ефективний фонд робочого часу:

250/1736=0.14

Розрахунок кількості робітників, необхідних для обслуговування котельні визначається відповідно до вимог Правил технічної експлуатації і Правил техніки безпеки Загальна кількість по кожній професії залежить від кількості годин роботи в зміну, кількість змін і графіку виходу на роботу.

Таблиця 4 Розрахунок чисельності робітників.

Пояснення до табл. 4

Розряд робочого приймається по тарифно-кваліфікаційному довіднику для даної спеціальності. Кількість обслуговуючих об’єктів беру із розрахунків основного і допоміжного обладнання.

Норма обслуговування - кількість одиниць об’єктів праці, які одночасно обслуговуються одним, або групою виконавців протягом визначеного

регламентованого часу (із штатного розкладу для працівників).

4 х 3= 12 чол.

Спискова численність знаходиться множенням явочної численності на коефіцієнт спискового складу:

12 х 1, 13 = 12 чол.

Розрахунок фонду оплати праці робітників

Таблиця 5 Розрахунок фонду оплати праці робітників.

Пояснення до таблиці 5

Зарплата по тарифу знаходиться множенням тарифної ставки на корисний фонд робочого часу всіх робітників:

21696х 8, 46 = 183548, 16 грн.

Інші доплати 20% від тарифного фонду оплати:

183548, 16х0, 2=36707, 6 грн.

Фонд основної оплати гр9= гр.7+гр.8: 183548, 16+36709, 6=220257, 76 грн.

Додаткова оплата праці становить 75% від фонду основної оплати:

220257, 76х0, 75=165193, 32 грн.

Загальний фонд оплати: 220257, 76+165193, 32=385451, 08грн.

Нарахування єдиного соціального внеску 36, 06%

для основних робітників: 481813, 85х36, 06/100=173742, 07 грн

для допоміжних робітників: 141011, 54х36, 06/100=50848, 7 грн.