Кафедра обліку і аудиту

Міністерство освіти і науки України

Київський національний торговельно-економічний університет

Чернівецький торговельно-економічний інститут

Кафедра обліку і аудиту

КУРСОВА РОБОТА (ПРОЕКТ)

Студентки ІІІ курсу234 групи групи напряму підготовки 030509 «Облік і аудит»______ професійного спрямування 03050901«Облік і аудит в підприємництві»_________________________________ спеціальності 6030509 «Облік і аудит» Аксинті Я.Г. Керівник: кандидат економічних наук, старший викладач кафедри обліку і аудиту Бурак Інна Олександівна Національна шкала _____ Кількість балів: __________ Оцінка: ЄКТС _______   Члени комісії _______ (підпис) Столяр Л.Г.   ______ (підпис) Лучик С.Д         Чернівці 2016 рік

ЗМІСТ

Вступ. 3

1. Організація обліку основних засобів на підприємстві 5

2. Облік надходження основних засобів. 11

3. Облік вибуття основних засобів. 17

4. Бухгалтерський облік амортизації і зносу основних засобів. 20

5. Шляхи удосконалення обліку основних засобів. 28

Висновки. 30

Список використаних джерел. 31

Додатки. 32

ВСТУП

Основні засоби мають значну частку в загальній сумі активів підприємства, є одним із найважливіших об'єктів фінансового обліку, що потребує контролю за їхнім рухом, організації синтетичного й аналітичного обліку, визначення зносу (амортизації), проведення ремонту, модернізації, оновлення застарілих і технічно недосконалих об'єктів. За допомогою таких засобів людина впливає на предмет праці з метою трансформування вхідних матеріальних ресурсів у готовий продукт.

Вагомий внесок у розробку теоретичних основ та методологічних підходів до проблеми обліку, аналізу та контролю основних засобів зробили провідні вчені-економісти, як вітчизняні - Білуха М.Т., Бутинець Ф.Ф., ГоловС.Ф., Кірейцев Г.Г., Кузьмінський А.М., Огійчук Н.Ф., Пушкар М.С., Сук Л.К., Янчева Л.М. та інші. Однак, викладені ними результати досліджень щодо покращення обліково-аналітичного забезпечення управління основними засобами, особливо щодо управлінського обліку, є недостатнім і тому потребують удосконалення і уточнення.

Актуальність обраної для написання теми курсової роботи зумовлена тим фактом, що бухгалтерський облік основних засобів повинен забезпечити контроль за ефективним використанням виробничих майданчиків, обладнання, машин, трансрортаих засобів та інших засобів праці. Велике значення в управлінні виробничою діяльністю кожного підприємства має поінформованість про наявність засобів праці та постійний контроль за їх ефективним використанням. Цьому сприяє добре побудований облік основних засобів.

Предметом дослідження є методика та методологія бухгалтерського обліку, аудиту та економічного аналізу основних засобів.

Об'єктом дослідження курсової роботи є ТОВ «Поліграф-Сервіс».

Мета курсової роботи - дослідити системи бухгалтерського обліку, аналізу та аудиту основних засобів на ТОВ «Поліграф-Сервіс» та розробити рекомендації щодо їх вдосконалення.

Виходячи із мети курсової роботи, основні завданнями дослідження:

· вивчення класифікації та оцінки основних засобів;

· дослідити порядок ведення документування та визначити порядок ведення аналітичного та синтетичного обліку;

· розглянути методи нарахування амортизації основних засобiв;

· доцільність процесу ремонту, модифікації, дообладнання, процес переоцінки, інвентаризації та вибуття об’єкта основних засобів.

· надати рекомендації щодо вдосконалення ведення бухгалтерського обліку основних засобів.

Для розкриття сутності теми дослідження використовувались загальнонаукові методи дослідження: індукції та дедукції, аналіз та синтез, інформаційне моделювання, порівняння, розрахунково-аналітичний та графічний методи.

Інформаційною та правовою базою дослідження є: законодавчі, нормативно-правові акти, кодекси, рекомендації, дослідження та навчальна література. Інформаційною основою дослідження стали законодавчі, нормативно – правові акти з бухгалтерського обліку, наукова та періодична література, первинні документи, облікові і звітні дані «Поліграф-Сервіс».

У структурному відношенні дана робота представлена на 36 аркушах формату А4. Складається із вступу, пятьох тематичних розділів, висновку, списку використаних джерел та додатків.

ЗАТ «Прикарпатжитлобуд» є суб’єктом малого підприємництва. Метою діяльності Товариства є: здійснення будівельних, монтажних та інших спеціалізованих видів робіт і послуг, та задоволення потреб населення в продукції та послугах Товариства.

Як сказано в статуті (Додаток А) Товариство здійснює оперативний і бухгалтерський облік своєї роботи, а також веде статистичну звітність і подає її в установленому порядку.

На даному підприємстві використовується така форма організації бухгалтерського обліку: введення до штату підприємства посади бухгалтера. Тобто, забезпечення бухгалтерського обліку на підприємстві лежить на плечах головного бухгалтера.

На ЗАТ «Прикарпатжитлобуд» ведеться журнально-ордерна форма бухгалтерського обліку (Додаток Б).

Щодо облікового апарату, то основним і єдиним представником бухгалтерії є головний бухгалтер – Клим В. Й. Вона зобов’язана вести бухгалтерський облік на підприємстві та відповідає за правильність його ведення.

Аналіз показників діяльності ЗАТ «Прикарпатжитлобуд» за 2 роки наведено в додатку В.
1. Організація обліку основних засобів на підприємстві

Для здійснення виробничої діяльності сільськогосподарським підприємствам потрібні основні засоби або, інакше кажучи, засоби праці. Від предметів праці вони відрізняються тим, що багаторазово беруть участь у процесі виробництва, зберігають при цьому свою натуральну форму, поступово зношуються і частинами переносять свою вартість на виготовлену продукцію або виконану роботу. Під впливом засобів праці предмети праці змінюють свої фізико-хімічні властивості перетворюючись на кінцеву готову продукцію.

В економічній літературі часто зустрічається ототожнення понять «основні засоби»і «основні фонди».

Під фондами, як відомо, розуміють джерела утворення господарських засобів підприємства, якими є статутний капітал, резервний капітал, прибуток та інші джерела, що відображаються в пасиві балансу.

Стосовно основних засобів більш правильно застосовувати поняття «засоби», бо саме вони становлять частину активів підприємства.

Як економічна категорія основні засоби - це засоби праці, які мають вартість і функціонують на підприємстві тривалий час у своїй незмінній споживній формі, а їхня вартість переноситься конкретною працею на вартість продукції та платні послуги частинами в міру спрацювання.

Методологічні основи обліку та формування первинних даних про основні засоби на рівні підприємства визначають Положення (стандарти) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби».

Згідно з ПсБО 7, основні засоби - це матеріальні активи, які підприємство/установа утримує з метою використання їх у процесі виробництва/діяльності або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більший одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік) [2].

Згідно Податкового Кодексу України, основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 2500 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік) [11].

Економіко-правовий аналіз нормативної бази здійснено в таблицях 1.1 та 1.2 (Додаток А).

Об'єкт основних засобів - закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього; конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій; відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно; інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється підприємством/установою [2].

Якщо один об'єкт основних засобів складається із частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об'єкт основних засобів.

Об'єкт основних засобів визнається активом, якщо існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання та вартість його може бути достовірно визначена.

Для чіткого обліку основних засобів необхідно насамперед їх правильно класифікувати.

Основні засоби в Україні можна згрупувати за їх функціональним призначенням, за галузевою ознакою, за речовим натуральним характером, за використанням, за ознакою належності (рис. 1.1) [3 с.47-50].

Рис. 1.1 Класифікація основних засобів

Для цілей бухгалтерського обліку основні засоби класифікуються за певними групами і цим групам, за Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і органі­зацій, затвердженим Міністерством фінансів України від 30.11.99 р. № 291, встановлені відповідні коди (шифри): (табл. 1.1) [ 2].

Таблиця 1.1

Групи основних засобів[ 2].

Перша класифікація має більш загальний характер, оскільки групує основні засоби за певними ознаками, а друга - детальніше описує основні засоби, поділяє їх на субрахунки, показує сферу застосування. Необхідно використовувати дану класифікацію на підприємстві для кращого розуміння теорії основних засобів і правильного оформлення фінансової звітності.

Кожен об'єкт основних засобів має кілька вартісних оцінок, що зумовлено їхнім тривалим функціонуванням, та, відповідно, - спрацюванням і зношенням. Оцінка основних засобів на підприємстві, залежно від моменту її проведення та стану засобів, може здійснюватися за такими видами:

- первісна вартість;

- переоцінена вартість;

- залишкова вартість;

- справедлива вартість;

- вартість, яка амортизується;

- ліквідаційна вартість.

Первісна вартість - історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості Інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.

Первісна вартість об'єкта основних засобів складається з таких витрат:

- суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);

- реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів;

- суми ввізного мита;

- суми непрямих податків у зв'язку а придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству);

- витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;

- витрати на установку, монтаж, налагодження основних засобів;

- інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісне очікуваних від використання об'єкта. Первісна вартість основних засобів зменшується у зв'язку з частковою ліквідацією об'єкта основних засобів.

Переоцінена вартість - вартість необоротних активів після їх переоцінки.

Залишкова вартість - різниця між первісною ^переоціненою) вартістю та сумою зносу основних засобів.

Справедлива вартість - ринкова вартість, визначена шляхом експертної оцінки, яку, як правило, визначають професійні оцінювачі

Вартість, яка амортизується, - первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.

Ліквідаційна вартість - сума коштів або вартість інших активів, яку півдприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов’язаних з продажем (ліквідацією) [4].

Приватне товариство з обмеженою відповідальністю «Поліграф-Сервіс є самостійним господарюючим суб’єктом, яке повністю належить на праві приватної власності засновнику, громадянину України Нейланду Геннадію Робертовичу, зареєстроване 19.07.1999 року Виконавчим комітетом Чернівецької міської ради. Предметом діяльності підприємства є надання поліграф послуг.

Зміст облікової політики на суб’єкті малого підприємництва затверджений спеціальним наказом про облікову політику. Уповноваженою особою за розробку та формування та здійснення облікової політики є головний бухгалтер, а керівник після підписання несе відповідальність за її зміст (Див. дод. В) [3].

«Поліграф-Сервіс»використовує такий План рахунків (Див. дод. Е).

17.23 виробництво паперових канцелярських виробів

17.29 виробництво інших виробів з паперу та картону

18.12 друкування іншої продукції (основний)

18.13 виготовлення друкарських форм і надання інших поліграфічних послуг

18.14 брошурувально-палітурна діяльність і надання пов'язаних із нею послуг

77.33 надання в оренду офісних машин і устатковання, у тому числі комп'ютери

82.19 фотокопіювання, підготування документів та інша спеціалізована допоміжна офісна діяльність

46.90 неспеціалізована оптова торгівля

58.11 видання книг

58.13 видання газет

58.19 інші види видавничої діяльності

73.11 рекламні агентства

74.10 спеціалізована діяльність із дизайну

74.20 діяльність у сфері фотографії