Психотерапія та психокорекція: спільне та відмінне.

Психологічна корекція є один із видів надання психологічної допомоги особистості. При розкритті поняття ”психокорекція” широко використовується поняття “психотерапія”. Ці види діяльності мають близькі цілі, подібний зміст і часто доповнюють один одного.
Психотерапія передбачає більш активний цілеспрямований вплив на особистісний, поведінковий та інтелектуальний рівні.
Психологічна корекція являє собою тактовне втручання у процеси психічного і особистісного розвитку людини. Мета – виправлення відхилень в процесі психічного і особистісного розвитку. Впливає не тільки на особистість, а й на оточення.
Психотерапія – спрямована на глибинне проникнення в особистість і здійснення прогресивних зрушень в її взаємодії зі світом через зміну само і світосприйняття.
Мета ПТ і корекції: Створення умов для повноцінного усунення недоліків у розвитку становлення особистості.
Основні характеристики:
1. Засоби впливу (методи): психотерапія і психокорекції використовують психологічні засоби впливу, однак у психологічному консультуванні інформування є провідним прийомом.
2. Цілі: психотерапія і психокорекції мають на меті досягнення більш виражених позитивних змін у когнітивній, емоційній та поведінковій сферах у бік збільшення їх ефективності, психотерапія при цьому спрямована на досягнення значних особистісних змін, а консультування - на допомогу людині в кращому використанні власних ресурсів і поліпшенні якості життя.
3. Функції: психотерапія виконує функцію лікування і частково реабілітації, а психокорекція - профілактики та розвитку (природно, що мова йде про переважної спрямованості психотерапії і психокорекції, тому що в ряді випадків ці функції можуть перетинатися).
Додаткові характеристики:
1. Тривалість впливів: психотерапія припускає тривалість не менше 15-20 сеансів, психологічне консультування може обмежуватися 1-5 сеансами.

2. Місце змін: у психотерапії зміни відбуваються безпосередньо в ході терапії і є сутністю психотерапевтичного процесу, в психологічному консультуванні аналізуються варіанти рішень конкретної проблеми, але рішення і зміни здійснюються людиною не в рамках консультування, а по його закінченні.
3. Ступінь самостійності клієнта: у психотерапії процес змін супроводжується психотерапевтом, в психологічному консультуванні зміни здійснюються людиною самостійно без супроводу консультанта.
Психокорекція –орієнтована на клінічно здорову особистість. Орієнтується на здорові сторони особистості незалежно від ступеня їх порушень. Психокорекційні впливи спрямовані на зміну поведінки і розвиток особистості клієнта.

Психотерапія та психологічне консультування. Коротко – різняться за кількістю часу (сеансів – більше 20 пт і до 5 пк); направленістю (пк – робота з майбутнім, із запитом, пт – робота з минулим, з комплексами і особистістю).

Психологічна корекція і психотерапія (поряд із психологічним консультуванням) є видами психологічної допомоги.
На відміну від психологічного консультування вони передбачають більш активний цілеспрямований вплив на особистісний, поведінковий та інтелектуальний рівні функціонування людини і, як правило, потребують більшого часу для здійснення.
Мета психотерапії - створення умов для повноцінного становлення особистості, мета психологічної корекції - усунення недоліків у розвитку особистості.
Отже завдання психологічної корекції мають певну смислову відмінність, хоча можуть підпорядковуватися психотерапевтичній меті як більш загальній. Що ж до методів, то психологічна корекція на відміну від психотерапії не має своїх спеціальних методик, а користується залежно від потреб методами психотерапії, педагогіки, медицини.
Психологічне консультування як безпосередня робота з людьми спрямована на вирішення різного роду психологічних проблем, пов'язаних із труднощами в міжособистісних стосунках, у яких основним засобом впливу є певним чином побудована бесіда.
Відповідна форма бесіди активно використовується й у психокорекційній роботі, і в психотерапії. Але якщо консультування, орієнтоване насамперед на допомогу клієнтові в реорганізації його міжособистісних стосунків, то психокорекційний вплив орієнтований в основному на вирішення глибинних особистісних проблем людини, що покладені в основу більшості життєвих труднощів і конфліктів.
Спрямованість локусу скарги й готовність людини визначають і форму роботи під час психологічного консультування. Основне завдання психолога-консультанта полягає в тому, щоб допомогти клієнтові подивитися на свої проблеми і життєві складності зі сторони, продемонструвати й обговорити ті аспекти взаємин, які є джерелами труднощів, що зазвичай не усвідомлюються і не контролюються.
Організаційною основою такої форми впливу є насамперед зміна настанов клієнта щодо інших людей, так і на різні форми взаємодії з ними. У ході консультативної бесіди клієнт отримує змогу ширше поглянути на ситуацію, інакше оцінити свою роль у ній і відповідно до цього нового бачення змінити своє ставлення до того, що відбувається і своєї поведінки.
Пситерапевтичний вплив будується інакше. Скарги як такі відіграють незначну роль, оскільки вже на початкових етапах роботи вони поглиблюються й переформульовуються. У бесіді з фахівцем-психотерапевтом обговорюються не лише актуальні ситуації взаємин клієнта, але також минуле (події дитинства, юності), активно використовуються такі специфічні форми психічної продукції, як сни й асоціації.
Важлива риса психотерапії - особлива увага до взаємин між людиною, що звернулася за допомогою, і професіоналом, аналіз яких є одним із найважливіших засобів поглиблення й розширення можливостей впливу, тоді як у консультуванні подібні питання практично ніколи не обговорюються.
Аналіз глибинних засад психіки призводить до розуміння причин патогенних переживань і поведінки й у такий спосіб сприяє вирішенню особистісних проблем.
Різна і тривалість цих видів психологічного впливу. Так, якщо психологічне консультування частіше буває короткотерміновим і лише інколи перевищує 5-6 зустрічей із клієнтом, то процес психотерапії триває незрівнянно довше й орієнтований на десятки, а то і сотні зустрічей упродовж декількох років.
Вищенаведені розмежування, пов'язані і з типами клієнтів. На прийомі в психолога-консультанта можна з рівною ймовірністю зустріти практично будь-яку людину незалежно від її психічного статусу, зайнятості, матеріальної забезпеченості, інтелектуального потенціалу і т. д., тоді як коло людей, чиї проблеми можуть вирішуватися в межах глибинної психокорекційної роботи, дещо обмежене. Ідеальний клієнт - це нормальний невротик, із високим рівнем розвитку рефлексії, здатний оплачувати часто дорогий і тривалий курс лікування, що має достатню для цього кількість часу й мотивацію.