Аналітична психологія К. Юнга (структура особистості, поняття архетипу, методи, техніки).

Душа складається з 3-х аспектів душі:

Я, Особисте несвідоме, Колективне несвідоме.

Я-свідомий розум, складається з свідомих думок, почуттів, переживань.

Особисте несвідоме-вміщує в собі конфлікти і спогади, почуття які колись були свідомі, а потім витіснилися в несвідомий світ.

Колективне несвідоме-це сховище слідів пам*яті людства які ми успадкували від наших пращурів(зберігаються думки, почуття спільні для всіх людських істот, вони є універсальні).

Архетипи-це вроджені ідеї або спогади, які надають схильність людині переживати, сприймати, реагувати на подію тим чи іншим чином.

Архетипи виражаються в міфах, казках, снах.

Вони є вродженими і розкриваються лише за допомогою символів, кількість архетипів в колективному несвідомому необмежена.

1.Персона(маска)-яку людина одягає у відповідь на вимоги суспільства.Мета цієї маски створити певне враження про себе.

2.Тінь-це архетип який містить в собі сексуальні, агресивні імпульси індивіда, представляє темну сторону особистості.

3.Самість-це центр особистості коли досягнута інтерпритація всіх аспектів душі, людина відчуває цілісність, гармонію, єдність, це архетип кінцева мета якого реалізація.

4.Анімус-це наявність чоловічих рис, якостей у жінок(демонстрування розуму, наполегливість, мужність).

5.Аніма-це наявність жіночих якостей у чоловіків(ніжність, спокій, податливість, імпульсивність).

Юнгіанський аналіз. Аналіз був і залишається основним методом практики аналітичної психології. Вихідною методологічною моделлю для юнгіанського аналізу слугував психоаналіз З. Фрейда. Однак, в аналітичній психології цей метод отримав дещо інше теоретичне обґрунтування і практичне вираження, так що можна говорити про юнгіанський аналіз як про абсолютно інший тип роботи.

Метод вільних асоціацій. Загальною інструкцією на початку аналізу є пропозиція розслабитися, ввійти в напівсонний стан з вільно плаваючою увагою і говорити абсолютно все, що приходить на думку. При цьому акцент робиться на тому, щоб проговорювати всі виникаючі думки і почуття, навіть якщо вони здаються неістотними, неприємними чи безглуздими, в тому числі, які відносяться до аналізу і особистості аналітика. Саме так в ідеалі застосовується головний метод – метод вільних асоціацій.

Інтерпретація. Будь-який психологічний аналіз припускає вміння будувати умовиводи, інтерпретувати. Це завжди вербальний і свідомий акт, націлений на усвідомлення раніше несвідомого матеріалу. Можна припустити, що аналітику треба бути вельми спостережливим, мати розвинену мову і достатні інтелектуальні здібності. Однак, інтерпретація не є чисто інтелектуальною процедурою. Навіть блискуче сформульована і точна інтерпретація, якщо вона висловлена несвоєчасно і не прийнята клієнтом, є абсолютно неефективною. Тому юнгіанські аналітики в цілому рідко звертались до методології інтерпретації, роблячи акцент на спонтанності і більше покладаючись на інтуїцію.

Активне уявлення. Термін «активне уявлення» був введений Юнгом, щоб відрізнити його від звичайних марень і фантазій, які є прикладами пасивного уявлення, в якому образи переживаються нами без участі Его і тому не запам’ятовуються і нічого не змінюють в реальній життєвій ситуації.

Аналіз сновидінь. В традиції лікування душі сновидінням завжди приділялось багато уваги. Класичним прикладом є храми Асклепія, в яких хворий міг побачити цілющі сни. В основі психотерапії Юнга лежить його віра в цілющі можливості психіки, тому в сновидінні ми можемо побачити приховані рухи душі, дотримуючись яких вдається допомогти клієнту як у вирішенні його поточних проблем, так і в індивідуації.

2) Арт-терапія.

Арт-терапія — це вид психотерапії та психологічної корекції, заснований на мистецтві та творчостіУ вузькому сенсі слова під арт-терапією зазвичай мається на увазі терапія образотворчим мистецтвом з метою впливу на психоемоційний стан людини.

Поступово, протягом ХХ століття, арт-терапія стає невід’ємною частиною соціальних заходів профілактичного й реабілітаційного характеру, медичної, психотерапевтичної та педагогічної практики.

Арт-терапія надає можливість особистості виразити себе «іншими голосами»: рухами, кольором, формою, пластикою, глиною, ландшафтом.

Арт терапія, в першу чергу корекція, зміна способу, або конкретне перетворення образу, заміна способу на більш урівноважений і здоровий спосіб. Все до чого ви звертаєтеся, це образ і енергія обьекта для психотерапії.

Види та техніки арт-терапії. Види арт-терапії, представлені у психології та медицині, відповідають існуючим видам мистецтв. Виділяють власне арт-терапію, музикотерапію, танцювальну терапію, драмотерапію, казкотерапію, бібліотерапію, маскотерапію, етнотерапію, ігротерапію, кольоротерапію, фототерапію, куклотерапію, оригамі тощо. Крім того, кожний із цих видів має безліч арт-терапевтичних технік, які застосовуються для вирішення внутрішніх і міжособистісних конфліктів, кризових ситуацій, вікових криз, травм, невротичних і психосоматичних розладів тощо.