Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Структура і специфіка тур. споживання.




Споживча вартість послуги – це її здатність задовольняти конкретні потреби споживачів, визначальною ознакою якої є якість послуги.

Тур. споживання має комплексний характер і є специфічною формою споживання туристом продукції індустрії туризму.
Тур. споживання склад. з к-кса різних товарів та послуг, матер. і нематеріальних тур. благ, що задовольняють мотиваційні потреби туриста, а також потреби, пов'яз. з забезпеч. життєд. під час подорож.. Результ. цього виду спожив. є для споживача також к-ксне враж. від відпоч., оздоровл. та отримане задовол., а для виробника турпродукту - прибуток.
Тур. споживання має виражений сезонний характер. Воно доповнює споживання в місці постійного прожив. і в місці відпоч., створюючи додатк. попит на певні товари та послуги, потрібні на час подорожування. В той же час тур. споживання в місцях відпочинку відрізн. від споживання в місці постійного прожив. як за обсягом, так і за структурою. Так, туристи більше споживають сувенірної, друкованої продукції, підвищується попит на послуги закладів дозвілля порівняно з аналогічним попитом в місці постійного прожив., змінюється попит на послуги харчування (здебільш. в місці постійного прожив. основна маса населення не ставить вимог до системи громад. харчув. на повний три- або 4-разовий обсяг харчув., лише частково і вибірково користуючись послугами закладів харчув., в той час як в місцях відпоч. потреба в їжі повністю задовольн. закладами харчування) і так далі.
В той час як тур. споживання завжди залишається к-ксним, склад цього к-ксу постійно змінюється. Ці зміни є результ. дії об'єктивного закону зростання потреб населення. Внаслідок сукупної дії об'єктивних умов та суб'єктивних чинників виникають нові й нові споживчі потреби і запити, які за різних умов реалізуються на ринку пропозиції. В свою чергу пропозиція нових послуг і товарів підштовхує попит і відповідне зрост. обсягів споживання. Тобто, к-кс тур. споживання відзначається динамізмом та диверсифікованістю, оскільки під дією попиту пропозиція змінюється і послуги, що виникають як інноваційний продукт, протягом короткого часу стають стандартними складовими тур. споживання.
Умови споживання залежать від шляхів розвитку внутр.. ринку, можливостей нац.. індустрії туризму. Неоднорідність умов споживання обумовлена також рівнем інтегрованості даного внутр.. ринку до макрорегіональної і світової системи. Інтенс. шлях розвитку передбачає постійне оновлення пропозиції на основі моніторингу ринку в умовах зростаючої конкуренції. Екстенсивний шлях розвитку оснований на задовол. зростаючого та мінливого попиту шляхом залучення до тур. обігу нових ресурсів, нових територій. Це потребує додатк. витрат, з 1 боку, та обумовлює об'єктивну неоднорідність турпродукту. Спожив. турпродукту локалізоване й конкретизоване умовами місцевого ринку. Різнорідність цих умов є причиною мінливості (неоднорідності) споживання за обсягами та структурою, оскільки товари та послуги, що пропон. на цих ринках, різнорідні як за кількісними, так і за якісними параметрами, і відповідно, різниться за результ. й стандартний споживчий к-кс.
Різнорідність умов спожив. об'єктивно обумовлює наївність диференціальної тур. ренти. Можна виділити «часову» ренту, що визнач. різницею в тривалості тур. сезону, та «територіальну» ренту, яка залеж. від умов залучення тієї чи ін.. території до тур. процесу. Величина територіальної ренти залежить від атрактивності ресурсів, трансп.-географ. полож. території, рівня її соц..-економ. розвитку і визнач. обсягом витрат, необх. для створ. оптимальних умов споживання.
Обсяг тур. споживання визначається сумою витрат туристів під час подорожування і залежить від платоспроможності туристів, ціни на послуги та товари, інтенсивності витрат. Витрати можна поділ. на загальні, що є всією сумою грош. витрат, здійснених під час подорожі, і «чисті», що відбивають перевищення витрат за період подорож. відносно витрат, які за цей же період могли бути здійснені вдома. Структура тур. споживання відбиває частку витрат туриста на кожен вид товарів та послуг тур. призначення в загальних витратах.
Витрати можна структурувати за місцем здійснення, за часом та видами. Витрати туриста, який активно подорожує, завжди перевищ. витрати людини, що відпоч. вдома за той же період і це пов'яз. зі збільш. потреб. Витрати, пов'яз. з подорожув., можна поділ. на 3 етапи:
а) етап підготовки до подорожі, пов'язаний з придбанням то варів та послуг у постійному місці проживання, необхідних для здійснення подорожі (придбання туру, спеціального спорядження або товарів для літнього відпочинку тощо);
б) етап подорожування, що включає поточні витрати під час подорожув., що здійснюються переважно в місцях відпочинку (додатк. послуги, культ.-дозвіллєві заходи, сувеніри тощо);
в) завершальний етап з витратами у постійному місці проживання, що пов'язані з завершенням відпочинку.
Тобто, період витрат не співпадає з періодом подорожування: тур. споживання починається до подорожі і завершується після повернення. На обсяг витрат туриста відносно витрат «нетуриста» за той же проміжок часу впливає такий фактор як «лабільність туриста» або здатність пристосуватися до умов і стилю життя в місці відпочинку. Соц. середовище місця перебування, усталений там стиль життя впливають на характер та інтенсивність споживання туриста, обумовлюють вибір певних видів послуг та товарів. Психологи відмічають зміни в поведінці туриста порівняно з його ж поведінкою в місці постійного проживання. З іншого боку, потрапляючи в інше середовище на короткий термін, турист гірше орієнтується в економічних умовах, ніж в місці свого постійного прожив., що збільшує вірогідність неякісних покупок і нераціональних витрат при виборі товарів та послуг.
6. Загальна х-тика учасників туристичної діяльності. Суб’єкти туристичної діяльності.

Учасниками відносин, що виникають при здійсн. тур. діяльності, є юрид. та фіз.. особи, які створ. тур. продукт, надають тур. послуги (перевез., тимчас. розміщ., харчув., екскурсійного, курортного, спорт., розваж. та ін.. обслугов.) чи здійсн. посередн. Діяльн. із надання х-рних та супутніх послуг, а також громадяни Укр., іноземні громадяни та особи без громадянства (туристи, екскурсанти, відвідувачі та ін..), в інтересах яких здійсн. тур. діяльність. Суб'єктами, що здійснюють та/або забезпеч. тур. діяльність (далі - суб'єкти тур. діяльн.), є: Тур. оператори (далі - туроператори) – юрид. особи, створені згідно із з-давством України, для яких виключною діяльністю є організа. та забезпеч. створ. тур. продукту, реалізація та надання тур. послуг, а також посередн. діяльність із надання х-рних та супутніх послуг і які в установл. порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність; Тур. агенти (далі - турагенти) - юрид. особи, створені згідно із законодавством України, а також фізичні особи - суб'єкти п-мницької діяльності, які здійснюють посередницьку діяльність з реалізації тур. продукту туроператорів та
тур. послуг інших суб'єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність щодо реалізації характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на турагентську діяльність; інші суб'єкти п-мницької діяльності, що надають послуги з тимчасового розміщення (проживання), харчування, екскурсійних, розважальних та інших тур. послуг; гіди-перекладачі, екскурсоводи, спорт. інструктори, провідники та ін. фахівці тур. супроводу – фіз.. особи, які проводять діяльн., пов'яз. з тур. супроводом і які в установл. порядку отримали дозвіл на право здійсн. тур. супроводу, крім осіб, які працюють на відпов. посадах п-мств, установ, організацій, яким належать чи які обслуг. об'єкти відвідув.; фізичні особи, які не є суб'єктами підприємницької діяльності та надають послуги з тимчасового розміщення (проживання), харчування тощо. Перелік посад фахівців тур. супроводу, кваліфікац. вимоги до них та порядок видачі дозволів на право здійсн. тур. супроводу визнач. центр. органом викон. влади в гал. туризму.

Данная страница нарушает авторские права?





© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.