Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Методика розрахунку матеріального кошторису






Матеріальний кошторис підприємства розраховується відповідно до

даних плану-замовлення та галузевих норм витрат матеріалу на одиницю

продукції.

Добова потреба матеріалів (L), м, розраховується за формулою:

L а в =H а в ´ Вдоб., (м або кв.м)

де а – індекс, яким позначається вид асортименту;

в - індекс, яким позначається тип матеріалу для певного шару пакету

одягу (напр.: 1 – верх; 2 – підкладка; 3 – прокладка та т.ін.).

H а в – норма витрат матеріалу на одиницю виробу, м;

Вдоб. - добовий випуск виробів конкретного асортименту

Додаток В

Методика розрахунку чисельності робітників для виконання

Технологічного процесу розробки нових моделей та підготовки їх до запуску у виробництво, який виконується в експериментальних цехах (дільницях) швейних підприємств масового виробництва одягу

1. Для проведення розрахунків необхідно з’ясувати, як розподіляються моделі по кожному виду асортименту виробів, які планує виготовляти підприємство по наступних групах:

- нові моделі, які розробляються в умовах підприємства (Мн);

- нові моделі, які розробляються для замовника (Мз);

- перехідні моделі, які було розроблено раніше (Мп).

Загальна кількість моделей (Мзаг.) по кожному асортименту виробів є

одним з складових плану-замовлення та складається з усіх вище перерахованих

видів моделей:

Мзаг в= Мн +Мз +Мп,

де в – індекс, яким позначається конкретний вид асортименту.

2. Визначення кількості працюючих в експериментальному цеху.

Кількість працівників (N) в експериментальному цеху розраховуть за групами в залежності від характеру робіт,

N = , (чол.)

де Мn- кількість моделей, виготовлених в рік, од.;

- затрати часу за видами робіт, год;

- річний фонд робочого часу, год.

3. Розрахунок чисельності модельєрів – дизайнерів проводиться за формулою:

Кількість модельєрів (Nмод) визначають за формулою (2):

Nмод = , (чол.)

де М1...Мn - кількість нових моделей кожного виду виробів, що плануються для виготовлення, од.;

- затрата часу на всі види робіт для створення нової моделі, год;

- річний фонд робочого часу, год (для ІТП = 1804 год, для робочих =2 064);

- коефіцієнт невиходів на роботу через поважні причини (Е=0, 93);

Ц - коефіцієнт, що враховує кількість моделей, не затверджених художньою радою (Ц= 0, 8); k - коефіцієнт, якій враховує час на приймання участі у маркетингових дослідженнях та виставках (k =1, 1)

При наближеному розрахунку чисельності модельєрів керуються середніми нормами, які встановлені згідно досвіду роботи і складають 40-50 моделей на рік для одного модельєра.

3. Розрахунок чисельності конструкторів (Nкон) визначають за формулою:

Nкон = = , (чол.)

де М1...Мn - кількість моделей кожного виду виробів, що плануються для виготовлення, од.; - затрата часу на для виготовлення конструкції одного виробу кожної моделі, год; - річний фонд робочого часу, год (для інженерно-технічних працівників (ІТП = 1804 годин, для робочих =2 064 годин);

- коефіцієнт невиходів на роботу через поважні причини (Е=0, 93);

Ц - коефіцієнт, що враховує кількість моделей, не затверджених художньою радою (Ц= 0, 8);

4. Кількість кравців-лаборантів (N кр.-лаб.) для виготовлення зразків виробів визначають за формулою:

Nкр.-лаб.= , (чол.)

де: М1...Мn - кількість моделей кожного виду виробів, од.;

- затрата часу на виготовлення одного зразка моделі, год; - кількість зразків нової моделі (приймають 1 од.).; - річний фонд робочого часу, год (для ІТП Т = 1804 год, для робочих =2 064год.); Кв - коефіцієнт використання робочого часу технологів-лаборантів на проведення інструктажу, навчання швачок швейних цехів при впровадженні нових моделей (орієнтовно приймають Кв =0, 5); Кзм - коефіцієнт, що вказує на кількість змін при однозмінній роботі при двозмінній - 2.

 

5. Кількість лекальників (Nлек.) визначають за формулою:

Nлек.= , (чол.)

де: ... - змінність лекал для уникнення неточностей в разі експлуатаційної деформації, 2-3 рази на рік; ... - час на виготовлення одного комплекту лекал на один розміро-зріст за видами виробів та тапу матеріалів, год; ... - кількість комплектів лекал одного-розміро зросту кожної моделі, од; в - індекс, яким позначається тип матеріалу для певного шару пакету одягу (напр.: 1 – верх; 2 – підкладка; 3 – прокладка та т.ін.); - кількість шарів картону, з яких можна одночасно вирізати однакові лекала, од.

6. Кількість робітників для виконання технічного розмноження (градації) лекал (Nт р лек.) розраховують за формулою:

Nт р лек. = , (чол.)

де: Р1...Рn - кількість комплектів лекал нової моделі за розмірно-зростовою шкалою за видами виробів, од.; – витрати часу на технічне розмноження одного комплекту лекал, год; в - індекс, яким позначається тип матеріалу для певного шару пакету одягу (напр.: 1 – верх; 2 – підкладка; 3 – прокладка та т.ін.).

7. Розрахунок чисельності розкладальників (Nрозк) для виготовлення експериментальних розкладок лекал визначають за формулою:

Nрозк = , (чол.)

де С...Сn в - кількість сполучень розміро-зростів в розкладках на одну модель кожного виду виробів та конкретного шару пакету матеріалів, чол;

... - затрата часу на для виготовлення експериментальної розкладки лекал одного поєднання по конкретному асортименту та типу матеріалів моделі, год;

- річний фонд робочого часу, год (для інженерно-технічних працівників (ІТП = 1804 годин, для робочих =2 064 годин);

- коефіцієнт невиходів на роботу через поважні причини (Е=0, 93);

n – кількість розкладок кожного поєднання для матеріалів різної ширини.

 

8. Розрахунок чисельності нормувальників (Nнор) визначають за формулою:

 

Nнор = = , (чол.)

де М1...Мn - кількість моделей кожного виду виробів, що плануються для виготовлення, од.; - затрати часу на розробку «Технічного опису на модель», складання технологічної послідовності обробки кожної моделі, оформленння та затвердження «Технічного опису на модель», год; - річний фонд робочого часу, год (для інженерно-технічних працівників (ІТП = 1804 годин, для робочих =2 064 годин); - коефіцієнт невиходів на роботу через поважні причини (Е=0, 93);

з- коефіцієнт, що враховує додаткові витрати робочого часу (з=1, 2).

 

9. Розрахунок чисельності технологів (Nтех) визначають за формулою:

 

Nтех = = , (чол.)

де М1...Мn - кількість моделей кожного виду виробів, що плануються для виготовлення, од.; - затрати часу на розробку «Технічного опису на модель», складання технологічної послідовності обробки кожної моделі, оформленння та затвердження «Технічного опису на модель», год; - річний фонд робочого часу, год для ІТП = 1804 годин, - коефіцієнт невиходів на роботу через поважні причини (Е=0, 93); с - коефіцієнт, що враховує участь інженера-технолога у ХТР, запуску нових моделей, додаткові витрати робочого часу (с=1, 3-1, 4).

10. Складання зведеної таблиці робочої сили та обладнання площі експериментального цеху

Розрахунок кількості робочої сили і обладнання експериментального цеху зводять в таблицю 4.

Таблиця 3- Зведена таблиця робочої сили і обладнання цеху

Вид робіт Спеціаль ність Кількість працюючих* Клас, марка обладнання Габаритні розміри обладнання, мхм Кількість обладнання Загальна площа під обладнаннням, м2
розрахункова прийнята
                 

*в обов’язки працюючому можуть доручатись різні види робіт згідно присвоєної кваліфікації.

11. Визначення кількості обладнання і площі експериментального цеху.

 

Розрахунок обладнання і площі експериментального цеху виконують на основі розрахунку кількості робітників за видами робіт.

Загальну площу експериментального цеху розраховують за формулою:

Sекп.ц. = +S1 + S2 +S3 + S4

де Sобл. - площа експериментального цеху, яка зайнята обладнанням;

S1 - площа приміщення для зберігання лекал, займає S1= 10-15 м2;

S2 - площа лабораторії для визначення фізико-механічних і технологічних властивостей тканин, займає S2 = 18-20м2;

S3 - площа приміщення для зберігання зразків, S3 = 10 -15м2;

S4 - площа демонстраційног залу, S3 = 30-80м2;

h - коефіцієнт використання площі, який дорівнює 0, 5.

Площа експериментального цеху складає 5-7% виробничої площі фабрики.

 

Планування робочих місць в експериментальному цеху.

При плануванні виробничих та допоміжних приміщень і обладнання експериментального цеху необхідно дотримуватись певних вимог до планування цехів швейних підприємств. Тип будівлі і сітка колон передбачають розміщення обладнання в цеху. Для багатоповерхових будівель при нормативних загрузках 500, 1000, 1500 кг/м2 необхідно використовувати сітку колон 6x6 і 6x9 м. Ширина багатоповерхових виробничих будівель 18÷ 48 м. Найбільш раціональні ширини 27-30-26 м. Розміщення обладнання на фабриці має дуже велике значення. В зв'язку з цим необхідно зробити декілька варіантів розміщення обладнання при даній сітці колон, вибравши варіант з кращою організацією виробництва.

При розміщенні обладнання в експериментальному цеху крім загальних необхідно врахувати і ряд специфічних вимог. Так, планування повинно передбачати розміщення робочих місць по ділянках:

o моделювання і конструювання;

o нормування матеріалів;

o виготовлення зразків і дослідної партії виробів;

o виготовлення лекал і трафаретів;

o зберігання зразків;

o дослідження матеріалів.

Окремі ділянки повинні бути ізольовані один від іншого з врахуванням зв'язку між ними згідно послідовності операцій. Групи можуть розміщуватись як в окремих приміщеннях, так і в загальному з територіальним відокремленням.

По ходу технологічного процесу конструкторську групу бажано розміщувати ближче до технологічної груп розділяючи основні та допоміжні приміщення.

Лекальна група із-за виробничого шуму обладнання повинна розміщатись в окремих приміщеннях. Додатково до розрахункової площі при плануванні експериментального цеху передбачають площу для розміщення виставок зразків, демонстраційний зал (F ≈ 100-120м2), а також площу для зберігання зразків і матеріалів. Передбачається лабораторія для дослідження зразків матеріалів, площа яких дорівнює 20-25м2. Вона обладнана приладами для дослідження фізико- механічних властивостей матеріалів (жорсткості, міцності, драпірування, стійкості до тертя, зсідання, стійкості забарвлення).

При розміщенні обладнання пропонують дотримуватись наступних вимог:

· відстань від осі колон до закрійних столів для виконання експериментальних розкладок не менше 0, 5 м;

· відстань між столами для виконання експериментальних розкладок не менше 0, 6-0, 7 м;

· центральний прохід 2, 0-2, 5 м;

· інші проходи 0, 75-0, 8 м;

Планування обладнання в групах необхідно виконувати з врахуванням організації робочих місць, характеру роботи, зручності виконання операцій, дотримання правил техніки безпеки та промислової санітарії.

Г ш

Робоче місце художника складається із стола для розробки ескізу і стільця. Робочий стіл включає агрегати для зберігання журналів, книг, документації, листів паперу. Окремо зберігаються фарби, пензлі, олівці в тумбі стола. Площина стола регулюється по висоті.

Робоче місце для конструкторських робіт включає стіл і стілець. На столі змонтована дошка, яка висувається, і два ящика для зберігання документів, інструментів, пристроїв. Конструктор має набір манекенів і шафу для зберігання технічної документації. Відстань між столами художників, конструкторів 1, 2-1, 5 м.

Робочі місця художників, конструктора розміщують біля вікон, щоб забезпечити добре освітлення.

Для виготовлення лекал пропонуються робочі місця аналогічно робочому місцю конструктора. Виконання ряду специфічних операцій проводиться на спеціальних машинах, які розміщують послідовно одну за другою на відстані між ними 1, 0-1, 2м.

Робоче місце кравця-лаборанта передбачено для виготовлення зразків виробів. Воно включає: основний стіл для машинних робіт, стілець, стіл для прасувально-ручних робіт, кронштейн для зберігання відпрасованих виробів і комплект манекенів. Робочий стіл має висувну дошку, два ящика для зберігання інструментів, фурнітури, деталей крою, пристрої для зберігання відходів, кронштейн для тимчасового зберігання напівфабрикатів. Основні машинні робочі місця для робочих, що виготовляють зразки, розміщують агрегатом із загальним міжстіллям. Обладнання для ВТО і пресування можна встановити відокремлено. Відстань між машинними, прасувальними, пресувальними робочими місцями становить 0, 5-0, 9 м.

Для виконання експериментальних розкладок використовують спеціальні столи, які мають повздовжні і поперечні розмітки. Вздовж столів вмонтована сантиметрова лінійка. Ширина столів для широких тканин 1, 6 м; вузьких - 0, 8 м. Довжину стола визначають видом виробу, кількістю комплектів лекал в розкладці і приймають в інтервалі 6-9 м. При використанні світлокопій необхідно передбачити встановлення столів для розкладки торцевими сторонами на одній лінії.

Зразок розпланування робочих місць в експериментальному цеху представлено на рис. 2.

Рис. 2 - Розпланування експериментального цеху: 1 - дільниця моделювання і конструювання; 2 - дільниця нормування матеріалів; 3 - дільниця виготовлення лекал; 4 - зберігання зразків; 5 - ІТП цеху; 6 - виготовлення зразків і малих партій; 7 - зберігання матеріалів; 8 - виготовлення світлокопій.

12. Виконати розпланування цеху згідно виконаних розрахунків та визначеної площі.

13. Висновки по роботі.

 

Питання для самоперевірки

1. Задачі та функції експериментального цеху.

2. Технологічні характеристики обладнання для виконання робіт експериментального цеху.

3. Визначення кількості робітників за операціями експериментального цеху.

4. Розрахунок кількості обладнання.

5. Розміщення обладнання в експериментальному цеху.

6. Які операції виконуються в експериментальному цеху?

7. Які основні етапи технологічних розрахунків експериментального цеху?

8. Як визначається потужність експериментального цеху?

9. У чому полягає методика визначення кількості працюючих по кожній спеціальності експериментального цеху?

10. Які коефіцієнти ураховують при визначенні кількості виконавців операцій експериментального цеху?

11. Як визначається кількість конструкторів?

12. Як визначається кількість лаборантів кравців?

13. Як визначається кількість робітників для розкрою зразків?

14. Як визначається кількість робітників для виготовлення лекал?

15. Яке обладнання використовують при виготовленні лекал?

16. Як визначається кількість робітників для виконання експериментальних розкладок?

17. Яке обладнання використовується для механізації операцій експериментального цеху?

18. Як розраховується кількість обладнання для зберігання зразків моделей і комплектів лекал?

19. Як зберігають лекала в умовах експериментального цеху?

20. Що впливає на довжину кронштейна для зберігання зразків моделей експериментального цеху?

21. Як визначається площа, яку займає обладнання для зберігання зразків моделей?

22. Як визначається розрахункова площа експериментального цеху?

23. Від чого залежить площа експериментального цеху?

24. Які вимоги враховуються при плануванні експериментального цеху?

25. Які завдання вирішують системи автоматизованої конструкторсько-технологічної підготовки виробництва (САПР)?

26. Яке призначення має зведення робочої сили, обладнання і площі експериментального цеху?

27. Який використовують масштаб для виконання розпланування робочих місць, обладнання в експериментальному цеху?

 

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.