Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Сегменарна структура фінансового ринку






Сегментарна структура ринку фінансових послуг – це його побудова за видами послуг, які надають фінансові інститути, що діють на ринку. За групами цих послуг РФП поділяють на грошовий, страховий, валютний, фондовий, кредитний, ринок позик та інші, для яких характерні свої особливості функціонування, власні правила укладання угод з фінансовими послугами.

Фінансові установи на РФП з метою залучення все більшої кількості споживачів своїх послуг проводять сегментації ринку, визначають привабливі для них галузі, оцінюють потенціал їх розвитку, проводять аналіз потреб цільових клієнтів у привабливих сегментах, розробляють відповідні стратегії ціноутворення. На сучасному етапі розвитку фінансових інститутів важливим є розробка і впровадження маркетингової стратегії, одним із напрямів якої є визначення характеристик споживачів і на основі цього проведення сегментації ринку [9, с.45].

Сегментація передбачає поділ ринку на зони в межах країни, регіону, району, області, міста, населеного пункту, характеризувати яких можна за розвитком фінансової бази, галузевими ознаками, інвестиційною привабливістю тощо. Зважаючи на те, що торгівля фінансовими активами може здійснюватися у різних формах і різними методами, є велика розгалуженість і різноманітність фінансового ринку. Відповідно існує велика кількість ознак, за якими можна класифікувати фінансовий ринок. Найпоширенішими підходами до визначення структури фінансового ринку є наступні.

За видами фінансових активів фінансовий ринок поділяють на:

- кредитний ринок (ринок банківських позик, позикового капіталу), на якому об'єктом купівлі-продажу є вільні кредитні ресурси, обіг яких здійснюється на умовах повернення, строковості, платності і забезпеченості;

- ринок цінних паперів (фондовий ринок), на якому об'єктом купівлі-продажу є усі види цінних паперів (фондових інструментів), емітованих підприємствами, різними фінансовими інститутами, державою;

- валютний ринок, на якому об'єктом купівлі-продажу є іноземна валюта і фінансові інструменти, які обслуговують операції з нею;

- ринок золота та інших дорогоцінних металів (срібла, платини тощо), на якому об'єктом купівлі-продажу є дорогоцінні метали. В Україні ринок золота – найменш розвинутий вид фінансового ринку через відсутність належного правового регламентування;

- ринок фінансових послуг як сукупність різноманітних форм мобілізації й переміщення фондів фінансових ресурсів із вільного обігу в сфери інвестиційного прикладання. Фінансові послуги за своєю структурою є дуже різноманітними, можуть мати ознаки кредитних операцій, операцій оренди, страхування тощо [4, с.69].

За організаційними формами функціонування фінансовий ринок поділяють на:

- організований (біржовий);

- неорганізований (позабіржовий).

За регіональною ознакою фінансовий ринок поділяють на: місцевий фінансовий ринок; регіональний фінансовий ринок, який функціонує в межах певного регіону; національний фінансовий ринок, який включає всю систему фінансових ринків держави, їх видів і організаційних форм; світовий фінансовий ринок як складова світової фінансової системи, в яку інтегровані національні фінансові ринки держав з ринковою економікою.

За періодом обертання фінансових активів фінансовий ринок поділяють на: ринок грошей, на якому здійснюються операції купівлі-продажу ринкових фінансових інструментів і фінансових послуг зі строком обертання до одного року; ринок капіталів, на якому здійснюються операції купівлі-продажу ринкових фінансових інструментів і фінансових послуг зі строком обертання більше одного року. Ці два види фінансового ринку тісно пов'язані між собою

За швидкістю реалізації угод фінансовий ринок поділяють на:

- ринок з негайною реалізацією угод (ринок «спот»), на якому угоди здійснюються за короткий строк (як правило, до двох банківських діб); ринок з реалізацією угод у майбутньому (строкові ринки: форвардний, ф’ючерсний, опціонний, ринок свопів). Предметом обігу на цьому ринку є, як правило, фондові, валютні і товарні деривативи (похідні цінні папери).

За умовами обігу фінансових інструментів (у цьому випадку йдеться виключно про фондові інструменти) фінансовий ринок поділяють на:

- первинний ринок, що характеризує ринок першої та повторної емісії цінних паперів, тобто на якому здійснюється їх початкове розміщення серед інвесторів;

- вторинний ринок, де обертаються цінні папери, продані на первинному ринку. Однією з основних функцій вторинного ринку є встановлення реальної ринкової ціни (курсової вартості) окремих цінних паперів, яка відображає всю наявну інформацію про фінансовий стан емітентів і умов емісії.

Практикою доведено, що фінансовий ринок досягає найбільшої ефективності лише тоді, коли у його функціонуванні задіяні всі складові: ринок грошей і валютний ринок, кредитний ринок і ринок цінних паперів, ринок фінансових послуг тощо.

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.