Загальна характеристика заходів запобігання злочинності, пов'язаної з наркотиками. Моделі і стратегії запобігання.

Правовою основою профілактики є: Конституція України, Конвенції, угоди та декларації ООН (Єдина Конвенція ООН про наркотичні засоби (1961 р.); Конвенція ООН про психотропні речовини (1971 р.); Конвенція ООН про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин (1988 р.); Конвенція ООН проти застосування допінгу (1989 р.); Угода про незаконний обіг на морі укладена на виконання статті 17 Конвенції ООН про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин (1995 р.); Конвенція ООН проти транснаціональної організованої злочинності (2000 р.); Політична декларація двадцятої спеціальної сесії Генеральної Асамблеї ООН, що присвячена спільній боротьбі зі світовою проблемою наркотиків (1998 р.) та інші), Закони України (Про наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори (1995 р.); Про внесення змін до Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» (2006 р.); Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними (1995 р.); Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю (1993 р.); Про оперативно-розшукову діяльність (1992 р.); Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі (1994 р.); Про ліцензування певних видів господарської діяльності (2000 р.); Про лікарські засоби (1996 р.); Про державний кордон України (1991 р.); Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей (1995 р.); Про захист суспільної моралі (2003 р.); Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону (2000 р.); Про міліцію (1990 р.); Про службу безпеки України (1992 р.); Про прокуратуру (1991 р.) та ціла низка інших), Постанови та розпорядження Кабінету міністрів України (Про затвердження Порядку провадження діяльності, пов’язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом (ПКМУ-2009 р. №589); Про Комітет з контролю за наркотиками (ПКМУ-2003 р. №1446); Про затвердження Комплексної програми профілактики правопорушень на 2007-2009 роки (ПКМУ-2006 р. №1767); Про затвердження Програми реалізації державної політики у сфері боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів на 2003-2010 роки (ПКМУ-2003 р. №877); Про Концепцію реалізації державної політики у сфері боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів на 2002-2010 роки (РКМУ-2002 р. №26-р) та інші); Укази Президента, Кодекси України (Кримінальний кодекс України (2001 р.); Кодекс України про адміністративні правопорушення (1984 р.) та інші), постанови Пленуму Верховного суду України (Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів (2002 р. №4); Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил (2005 р. №8); Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об’єднаннями (2005 р. №13)), відомчі накази (Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України, Державної митної служби та інших) та інші нормативно-правові акти України.

Запобігання наркотизму здійснюється за допомогою профілактичних заходів. Актуальність і складність профілактики наркоманії як складової наркотизму є у тому, що це явище давно перестало бути лише медичною і правовою проблемою. Ця проблема є суспільною, загальнонаціональною, міжнародною тощо, а також визначається комплексом основних криміногенних факторів: збільшенням незаконного попиту на наркотики, що призвело до зростання споживачів, особливо серед молоді та неповнолітніх; збільшення територій культивування нарковмісних культур і зростанням кількості підпільних лабораторій з виробництва синтетичних наркотичних засобів і психотропних речовин; зростання об’єму та масштабів контрабанди наркотичних засобів і психотропних речовин.

Як зазначалось, що найважливіше місце у цьому комплексі відводиться профілактиці. Адже кращої методики протидії наркоманії як профілактика не існує. Як показує світова практика, вилікувати від наркоманії вдається не більш 2 -3 % хворих.

Профілактика наркоманії і незаконного обігу наркотиків – це цілісна комплексна система заходів, що здійснюються державою і суспільством щодо виявлення, усунення або нейтралізації причин та умов, що призводять до вживання і розповсюдження наркотиків, а також виявлення і активний вплив на осіб, які вживають наркотики, та осіб, які причетні до їх незаконного обігу.