Віктимологічна характеристика злочинів, що вчинюються з необережності

Необережна злочинність - це сукупність необережних злочинів, що вчинені в державі або регіоні за певний період. Необережні зло­чини вчинюють у багатьох сферах суспільного життя. Шкода від та­ких злочинів (кількість травмованих і матеріальні збитки) дуже вели­ка й перевищує шкоду від умисних злочинів. Необережні злочини переважно пов'язані з порушенням певних правил поведінки, біль­шість з яких зафіксовані й регламентовані у відповідних законах та підзаконних нормативних актах, а також з порушенням правил пове­дінки в побуті.

Віктимна поведінка щодо необережних злочинів виявляється в багатьох сферах людської діяльності:

- експлуатація машин, механізмів та інших джерел підвищеної небезпеки на виробництві;

- експлуатація транспортних засобів, що є джерелами підви­щеної небезпеки;

- будівельні, вибухові, гірські роботи;

- транспортування і збереження енергоносіїв;

- роботи в природному середовищі, пов'язані з небезпекою його забруднення, псування тощо;

- виготовлення медикаментів, лікування людей, ветеринарна допомога;

- службова чи інша професійна діяльність, яка може призвести до суспільно небезпечних наслідків через прийняття помилкових рішень;

- експлуатація джерел підвищеної небезпеки побутового харак­теру,

З урахуванням цього можна виділити такі види віктимної пове­дінки, що пов'язані з порушенням відповідних правил:

- безпеки використання машин і механізмів у народному госпо­дарстві;

- провадження робіт, які вимагають особливої уваги;

- безпеки експлуатації транспортних засобів;

- безпеки при виробництві й передачі енергії, транспортуванні і збереженні енергоносіїв;

- екологічної безпеки;

- медичної безпеки;

- побутової безпеки;

- безпеки виконання посадових і професійних обов'язків, крім передбачених вище випадків;

- майнової безпеки.

У загальній структурі злочинності необережна злочинність ста­новить приблизно 15%. Структура необережних злочинів така: по­рушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транс­порту - до 80%, порушення правил охорони майна, службова не­дбалість - близько 10%, порушення правил охорони праці й техніки безпеки - 5%, необережні злочини проти особи - 4%. Окремі не­обережні злочини мають високу латентність.

Щорічно у світі в дорожньо-транспортних подіях гине понад півмільйона людей, ще п'ять мільйонів отримують травми чи калі­цтва. На жаль, Україна вносить до світової статистики досить ваго­му частку, яка значно перевищує аналогічні показники інших країн.

До дорожньо-транспортних злочинів належать:

- порушення правил дорожнього руху та експлуатації транс­портних засобів (ст. 286 Кримінального кодексу України);

- випуск в експлуатацію технічно несправних транспортних за­собів (ст. 287 Кримінального кодексу України);

- порушення правил, норм і стандартів, що стосуються убезпе­чення дорожнього руху (ст. 288 Кримінального кодексу України);

- порушення пішоходом, велосипедистом, їздовим, ремонтни­ком тощо правил, які забезпечують безпечну роботу автотранспор­ту (ст. 291 Кримінального кодексу України)

Починаючи з 2001 року в Україні різко збільшується кількість ДТП. За порушення правил безпеки дорожнього руху у 2002 році було порушено 9220 кримінальних справ, у 2003 році, - 11 635, у тому числі, таких, що спричинили смерть потерпілого в 2002 році -2646, у 2003 році - 3044 злочини¹. Як видно, темп приросту злочи­нів, пов'язаних з порушенням правил дорожнього руху у 2003 році, становить 26, 2%, кількість дорожньо-транспортних злочинів, унас­лідок яких настала смерть потерпілого, збільшилася на 15%. Отже, майже кожний четвертий злочин, що пов'язаний з порушенням пра­вил дорожнього руху, призводить до смерті потерпілого. Цей по­казник у 5-7 разів вищий, ніж в Австрії, Німеччині, Португалії, Швеції, та у 2-3 рази більше, ніж в Угорщині, Данії, Фінляндії, Франції².

Найбільш характерними видами дорожньо-транспортних при­год є такі:

- зіткнення транспортних засобів - 29, 8%;

- перекидання транспортних засобів - 17, 6%;

- наїзд транспортних засобів на перешкоду - 5, 2%;

- наїзд транспортних засобів на пішохода - 36, 8%;

- наїзд транспортних засобів на велосипедиста - 2, 9%;

- падіння пасажирів - 1, 5%;

- інші події - 1, 6%.

Показники аварійності залежать і від інтенсивності експлуатації транспорту і Якщо автомобілем не користуються і він не бере участь у дорожньому русі, то за його допомогою не буде вчинено наїзд або зіткнення. Саме ступенем інтенсивності експлуатації автомобілів і мотоциклів пояснюється той факт, що в липні-серпні дорожньо-транспортних випадків з вини водіїв індивідуальних транспортних засобів було в 6 разів більше злочинів, ніж у січні-лютому.

^! Див.: Експре-інформація про стан злочинності на території України за

2002 рік.- К.: Департамент інформ. технологій МВС України, 2003.- С. 2-4.
Інформаційний бюлетень про стан злочинності на території України за

2003 рік.- К.: Департамент інформ. технологій МВС України, 2004.- С. 3-1.
² Див.: Вісник Державтоінспекції МВС України.- 2004.- № 6.- С. 2.

За часом доби найменшу кількість дорожньо-транспортних зло­чинів вчиняють у період з 3 до 6 год, найбільшу - з 16 до 22 год (у цей час вчинюється 50, 0% злочинів зазначеної категорії від усіх вчинених протягом доби).