Віктимологія бродяжництва, жебрацтва та азартних ігор

Підвищена суспільна небезпека бродяжництва та жебрацтва по­лягає в тому, що вони можуть впливати на стан, рівень та інші по­казники злочинності.

Ведення аморального способу життя вимагає значних коштів для існування людини, а їх можна здобути, у даному випадку, зло­чинним шляхом.

Аморалізм призводить до створення так званих груп підвище­ного ризику, а також до вчинення членами цих груп злочинів.

Паразитичний спосіб життя є активно діючим криміногенним фактором, що сприяє вчиненню інших злочинів. Особи, які ніде не працювали та не навчалися на момент вчинення злочину, станов­лять велику групу і, таким чином, серйозно ускладнюють оперативну обстановку України, вчинюючи значну кількість злочинів, серед яких багато тяжких, у тому числі: розбійні напади, умисні вбив­ства, грабежі, крадіжки особистого майна, різного ступеня тілесні ушкодження та зґвалтування.

Деморалізація вищезазначених осіб проявляється також у по­рушенні ними громадського порядку та вчиненні інших не пов'яза­них із кримінальним законом правопорушень.

¹ Див.: Моисеев Е. Н. Борьба органов внутренних дсл с бродяжничеством, попрошайничеством и иньш паразитическим образом жизни: Учеб. посо-бие.- К.: НИи РИО КВШ МВД СССР им. Ф. 3. Дзержинского, 1990.- С. 4.

Мотиви неучасті таких осіб у суспільно корисній праці - різно­манітні. Враховуючи це, їх можна поділити на такі групи: 1) осо­би, які свідомо не бажають працювати; 2) які самовільно залишили роботу (за власним бажанням) за відсутності негативних устано­вок на ведення паразитичного способу життя; 3) молоді люди, які після завершення навчання не оформилася на постійну роботу в установи або організації; 4) особи, які мають психічні відхилення, у тому числі на ґрунті алкоголізму або внаслідок перенесення різ­номанітних черепно-мозкових та інших травм.

Більша частина осіб, яких досліджували, мали низький рівень правосвідомості та дефекти антигромадських поглядів, звичок, тобто дотримання правил поведінки не стало у них за звичай.

Особи даної категорії не відчувають відповідальності, внаслі­док чого помилково оцінюють свої дії.

Віктимологія даної категорії осіб полягає в тому, що зазвичай зі злочинців вони перетворюються на жертв злочину, внаслідок яск­раво виявлених особистих негативних якостей та властивостей. Це виявляється в їх довірливості, нестриманості, запальності тощо. Зазначених осіб використовують для досягнення злочинної мети як особи із сумнівною репутацією і злочинним минулим, так і зло­чинні групи з різними формами організованості.

Бродяги та жебраки стають потенційними потерпілими з при­чини невизначеного майбутнього, втрати позитивних соціальних зв'язків та зловживання алкоголем, наркотиками, азартними ігра­ми тощо.

Таким чином, вивчення особи, яка займається бродяжництвом та жебрацтвом, має велике значення для успішного вирішення за­вдань боротьби з цими явищами і, насамперед, для організації ефективної профілактичної діяльності.

Успіх у запобіганні бродяжництву, жебрацтву та іншому пара­зитичному способу життя залежить від своєчасного виявлення осіб, поведінка яких свідчить про можливість переходу до парази­тичного способу існування. Особливо важливо своєчасно виявити тих, у кого ще не сформувалися антигромадські погляди і повніс­тю не втрачені суспільно корисні зв'язки. Як свідчить практика, ухилення від суспільно корисної праці в ранньому періоді має об­межений і нестійкий характер. Тому заходи профілактики зазначе­них негативних явищ на ранній стадії є найбільш ефективними і доцільними.

Гральний бізнес - це сфера діяльності професійних злочинців. Для одних цей вид злочинного промислу є основним буттям та способом життя, а для інших - пастка, з якої вибратися вже майже неможливо. У кращому випадку, людина позбавляється засобів існування, але завжди відчуває себе потерпілою і залежною від інших осіб.

Існує вислів, що азарт затуманює розум і волю людини, і всі її дії, у даному випадку, спрямовуються на досягнення бажаного ре­зультату будь-яким чином.

Віктимологічний аспект азартних ігор полягає в тому, що осо­би, які цим займаються, часто стають жертвами та заручниками ситуації, в яку самі потрапляють. Спроба відігратися може призве­сти до невідворотних наслідків, коли на кон ставиться майно, жит­ло і навіть життя гравця. Особа, яка своєчасно не може віддати борг, будь-що намагається виправити становище і віддати борг у визначені терміни. В одному випадку, вона бере великі борги під значні відсотки. В іншому - вчиняє злочини з метою здобути кош­ти, а іноді, після включення так званого «метроному», намагається втекти від цього, але її намагання зазвичай виявляються марними і людина перетворюється на «жертву» (так звану мішень для зло­чинних угруповань).

Профілактика азартних ігор повинна полягати у здійсненні жорсткого контролю держави над цим «бізнесом». Правоохорон­ним органам необхідно мати вичерпну інформацію щодо заняття ним поза установ, що мають відповідні ліцензії на їх утримання, а також своєчасно виявляти лідерів груп та групувань професійних злочинців, які втягують у цю діяльність інших осіб, котрі згодом стають залежними від ситуації (жертвою).

Крім того, за необхідності слід організувати охорону осіб, які потрапили в так звану «пастку» і скрутне для себе становище вна­слідок втягування із зайняття азартними іграми.