І. Загальні Положення

1. Це Положення визначає підстави і порядок притягнення до матеріальної відповідальності військово-службовців і призваних на збори військовозобов’язаних, винних у заподіянні шкоди державі під час виконання ними службових обов’язків, передбачених актами законодавства, військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами.

За шкоду, заподіяну державі не під час виконання службових обов’язків, зазначені особи несуть матеріальну відповідальність у порядку, передбаченому цивільним законодавством України.

До військовослужбовців належать: солдати, матроси, сержанти, старшини строкової військової служби і ті, які проходять військову службу за контрактом, курсанти (слухачі)

військово-навчальних закладів, жінки, які проходять військову службу за контрактом на посадах солдатів і матросів, сержантів і старшин, прапорщиків і мічманів та офіцерського складу, прапорщики, мічмани і офіцери Збройних Сил України, Прикордонних військ України. Національної гвардії України, військ Цивільної оборони, Управління державної охорони України та інших військових формувань, створених відповідно до законодавства України, Служби безпеки України, військ внутрішньої та конвойної охорони Міністерства внутрішніх справ України, а також призвані на збори військовозобов’язані.

Для цього Положення поширюється також на осіб рядового та начальницького складу Міністерства внутрішніх справ України.

2. Відшкодуванню підлягає пряма дійсна шкода, завдана розкраданням, пошкодженням, втратою або незаконним використанням військового майна, погіршенням, втратою або незаконним використанням військового майна, погіршенням або зниженням його цінності, що спричинило додаткові витрати для військових частин, установ, організацій, підприємств та військово-навчальних закладів (далі – військові частини) для відновлення, придбання майна чи інших матеріальних цінностей або надлишкові виплати.

Військове майно – це державне майно, закріплене за відповідними військовими частинами. До нього належать: всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, паливно-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітлицьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне та інше майно, а також кошти.

У випадках, передбачених пунктом 14 цього Положення, відшкодування військовослужбовцем і призваним на збори військовозобов’язаним прямої дійсної шкоди, заподіяної державі, здійснюється у кратному співвідношенні до вартості майна.

3. Військовослужбовці і призвані на збори військовозобов’язані несуть матеріальну відповідальність за наявністю:

а) заподіяння прямої дійсної шкоди;

б) протиправної їх поведінки;

в) наявності причинного зв’язку між протиправною поведінкою і настанням шкоди;

г) наявності вини у заподіянні шкоди.

Протиправною визнається така поведінка (дія або бездіяльність) військовослужбовця чи призваного на збори військовозобов’язаного, коли він не виконує (недбало виконує) свої службові обов’язки).

Військовослужбовець чи призваний на збори військовозобов’язаний визнається винним у заподіяній шкоді, якщо протиправне діяння вчинене ним умисно чи з необережності.

4. Відшкодування шкоди військовослужбовцями і призваними на збори військовозобов’язаними проводиться незалежно від притягнення їх до дисциплінарної чи кримінальної відповідальності за дію (бездіяльність), якою державі було заподіяно шкоди.

У разі притягнення особи, яка заподіяла матеріальну шкоду державі, до кримінальної відповідальності командир (начальник) військової частини зобов’язаний подати щодо неї цивільний позов до суду на суму невідшкодованої шкоди.

5. Час, протягом якого винного військовослужбовця і призваного на збори військовозобов’язаного може перевищувати строків позовної давності, встановлених чинним законодавством.

6. Військовослужбовці і призвані на збори військовозобов’язані, діями яких заподіяно шкоду державі, можуть добровільно відшкодувати її повністю або частково. Ці особи за згодою командира (начальника) військової частини можуть відновити пошкоджене майно.

Відшкодування шкоди натуральним рівноцінним майном не допускається в разі втрати чи пошкодження зброї, боєприпасів, спеціальної техніки тощо, які не можуть перебувати у власності громадян.

7. Військовослужбовці і призвані на збори військовозобов’язані у разі заподіяння з їх вини третім особам шкоди, яку було відшкодовано до чинного законодавства військовою частиною, зобов’язані відшкодувати її військовій частині у порядку, передбаченому цим Положенням та цивільним законодавством України.

8. Залежно від того, навмисно чи необережно заподіяно шкоду, а також з урахуванням суспільної небезпечності дії (бездіяльності) винної особи та обставин, за яких заподіяно шкоду, і вартості майна до військовослужбовців і призваних на збори військовозобов’язаних застосовується повна або обмежена матеріальна відповідальність.

9. Нагляд за додержанням і правильним застосуванням цього Положення здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.