Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Класифікація страхування






 

Класифікація страхування є науковою системою поділу страхування на сфери діяльності, галузі, підгалузі і види, ланки яких розташовуються так, що кожна наступна ланка є частиною попередньої. Необхідність класифікації страхування пов’язана з багатогранністю і розгалуженістю об’єктів страхування, широким спектром страхових відносин.

У вітчизняній практиці найбільш поширеною і повною є класифікація страхування, подана на рис. 12.3.

За формами проведення страхування поділяється на добровільне та обов’язкове.

Добровільне страхування здіснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. У договорі страхування визначаються істотні умови: об'єкт страхування, терміни страхування, страхова сума і страхове забезпечення, розміри страхових внесків тощо. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог чинного страхового законодавства.

Види добровільного страхування, на які видається ліцензія, визначаються згідно прийнятим страховиком правилам (умовам) страхування, зареєстрованим Уповноваженим органом. При цьому, страховики мають право займатися тільки визначеними у ліцензії видами добровільного страхування.

Законом України «Про страхування» (ст.6.) передбачено 22 види добровільного страхування.

Обов'язкове страхування встановлює держава з метою захисту інтересів

не лише окремих страхувальників, а й суспільства в цілому. Обов'язкове страхування базується на законодавчому встановленні переліку об'єктів, що підлягають страхуванню, видів і порядку проведення страхування, обсягу страхової відповідальності страховика і прав страхувальника, тарифів і порядку сплати страхових внесків. Принцип обов`язковості однаково поширюється і на страхувальника і на страховика. Перший має обов`язково застрахувати передбачений законом об`єкт, а другий не має права відмовити йому в цьому. У ст.7 Закону України «Про страхування» визначено 34 види обов`язкового страхування.

Класифікація страхування за сферами діяльності або спеціалізацією страховика передбачає його поділ на страхування життя та загальне (ризикове) страхування. Зазначену класифікаційну ознаку покладено в основу виділення галузей страхування, які, в свою чергу, включають підгалузі та види відповідного страхування. При цьому всі ланки такої класифікації охоплюють і обов`язкову, і добровільну форми здійснення страхування.

Загальне страхування включає всі галузі, а страхування життя є підгалуззю, видом особистого страхування, об’єктом страхових відносин в якому є майнові інтереси, пов’язані з життям і здоров’ям застрахованого.

В класифікації за об `єктами страхування чинним законодавством України виділено три його галузі:

- майнове страхування як сукупність видів страхування, об`єктом яких є майно юридичних і фізичних осіб;

- особисте страхування - галузь страхування, в якій об’єктом страхування є життя, здоров’я, працездатність громадян;

- страхування відповідальності – галузь страхування, в якій об’єктом страхування є відповідальність перед третіми особами, які можуть зазнати збитків унаслідок діяльності або бездіяльності страхувальника.

 

Галузь майнового страхування поділяється на дві підгалузі:

- страхування майна громадян;

- страхування майна юридичних осіб.

Особисте страхування включає три підгалузі:

- страхування від нещасних випадків;

- медичне страхування;

- страхування життя і пенсій.

 

 

 

 


- Комерційне страхування; - взаємне страхування; - державне страхування
За організаційно-правовою формою страховика
Види страхування

 

Рис.12.3.Класифікація страхування

 

За родом небезпеки страхових ризиків класифікація страхування передбачає виділення видів страхування за діяльністю страховика (морське, авіаційне, автотранспортне страхування тощо) та за видами ризиків (фінансові, кредитні, екологічні тощо).

За статусом страхувальника страхові послуги поділяються на такі, що надаються юридичним особам, а також такі, які обслуговують інтереси громадян. Ця класифікаційна ознака не поширюється на особисте страхування.

За організаційно-правовою формою страховика к ласифікація страхування використовується з метою забезпечення державного регулювання страхової діяльності. Відповідно розрізняють:

- державне страхування, при якому страхові послуги надають державні страхові організації;

- комерційне страхування, при якому страхові послуги надають страхові компанії, створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств та товариств з додатковою відповідальністю;

- взаємне страхування, при якому страхові послуги надають товариства взаємного страхування.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.