І джерела формування

Виробнича і фінансова діяльність підприємств починається з формування фінансових ресурсів.

Фінансові ресурси підприємства - це грошові доходи і надходження, що знаходяться у розпорядженні суб’єкта господарювання і призначені для виконання фінансових зобов’язань, здійснення витрат по розширеному відтворенню і економічному стимулюванню працівників. Формування фінансових ресурсів здійснюється за рахунок власних і прирівняних до них засобів, мобілізації ресурсів на фінансовому ринку і надходження грошових коштів від фінансово-банківської системи.

Залежно від джерел формування фінансові ресурси підприємства поділяються на:

· сформовані за рахунок власних і прирівняних до них грошових надходжень;

· мобілізовані на фінансовому ринку;

· ресурси, що поступають в порядку перерозподілу.

По праву власності фінансові ресурси поділяються на:

· власні кошти суб’єкта господарювання;

· залучені кошти;

· позикові фінансові ресурси.

Первинне формування фінансових ресурсів відбувається у момент створення підприємства, коли утворюється статутний капітал.

Основними власними джерелами фінансових ресурсів на підприємствах, що діють, є прибуток (від основної і інших видів діяльності) і амортизаційні відрахування.

Прибуток і амортизаційні відрахування є результатом кругообігу засобів, вкладених у виробництво. Оптимальне використання амортизаційних відрахувань і прибутку за цільовим призначенням дозволяє відновити виробництво продукції на розширеній основі.

В процесі своєї діяльності підприємство може додатково залучати фінансові ресурси:

· через випуск і розміщення акцій і облігацій;

· з бюджету або державних фондів цільового призначення;

· з централізованих корпоративних фондів;

· через отримання страхових сум при настанні відповідного страхового випадку.

Залучені фінансові ресурси по характеру використання наближаються до власних, оскільки після їх надходження вони переходять в розпорядження підприємства. Разом з тим існують деякі обмеження в їх використанні, тому що такі засоби мають в основному цільовий характер.

Бюджетні асигнування можуть надаватися підприємствам (як правило, державним) в таких формах:

· бюджетні інвестиції;

· державні дотації;

· державні субсидії.

Бюджетні інвестиції – це виділення коштів з державного або місцевого бюджетів на розвиток виробництва, перш за все у вигляді капітальних вкладень. Вони спрямовуються в пріоритетні галузі і проекти, які визначають розвиток економіки країни в цілому.

Державні дотації – це виділення коштів з бюджету на покриття збитків підприємства, як правило, у разі, коли збитковість є наслідком певної політики держави, наприклад, цінової.

Державні субсидії – це виділення коштів з бюджету суб’єктам підприємницької діяльності на вирішення певних завдань в межах різного роду державних програм.

Надходження з державних цільових фондів за своїм змістом ідентичні бюджетним асигнуванням.

До позикових фінансових ресурсів відносяться:

1) банківський кредит. Його необхідність визначається характером кругообігу основних і оборотних засобів, коли з’являється потреба в позикових коштах, які запозичуються на певний час і на поворотній основі.

2) бюджетний кредит, який діє на тих самих принципах, що і банківський.

3) комерційний кредит – це придбання товарів або отримання послуг з відстроченням їх оплати. Така угода оформляється спеціальним борговим зобов’язанням – комерційним векселем.

Кредитування на відміну від бюджетних асигнувань здійснюється з використанням принципів поворотності, терміновості, платності, забезпеченості.

Перехід на ринкові умови господарювання вимагає нових підходів до формування фінансових ресурсів підприємств. В даний час значно скорочуються об’єми фінансових ресурсів, що поступають від галузевих структур, об’єми бюджетних субсидій. Зростає значення прибутку, амортизаційних відрахувань і позикових засобів у формуванні фінансових ресурсів підприємств.

Значні фінансові ресурси, особливо по новостворюваних підприємствах, підприємствах, що реконструюються, можуть бути мобілізовані на фінансовому ринку. Формами їх мобілізації є: продаж акцій, облігацій і інших видів цінних паперів, що випускаються даним підприємством, кредитні інвестиції.

Використання фінансових ресурсів здійснюється підприємством по багатьом напрямам, головними з яких є:

· платежі органам фінансово-банківської системи, обумовлені виконанням фінансових зобов’язань. Сюди відносяться: податкові платежі до бюджету і позабюджетних фондів, сплата відсотків банкам за користування кредитами, погашення раніше узятих позик, страхові платежі тощо;

· інвестування власних коштів в капітальні витрати (реінвестування), пов’язане з розширенням виробництва і технічним його оновленням, переходом на нові прогресивні технології;

· інвестування фінансових ресурсів в цінні папери: акції і облігації інших фірм, в державні позики тощо;

· спрямування фінансових ресурсів на утворення грошових фондів заохочувального і соціального характеру;

· використання фінансових ресурсів на добродійні цілі, спонсорство тощо.