Теоретичні відомості. Завдання нормування часу виникає на різних стадіях проектування технологічного процесу складання

Завдання нормування часу виникає на різних стадіях проектування технологічного процесу складання. На початку її доводиться вирішувати приблизно (за укрупненими нормативами або прикидними розрахунками) для встановлення типу виробництва.

При розробці маршрутної технології норми часу встановлюють на всі операції технологічного процесу, виявивши їх структуру й зміст. Для серійного виробництва при нормуванні використовують укрупнені нормативи, для масового – застосовують розрахунково-аналітичний метод нормування.

При розробці операційної технології в масовому виробництві встановлені раніше норми часу коректують після внесення в зміст операцій окремих змін (зменшення й перекриття елементів штучного часу, зміна структури операцій). Відкоректовані норми часу погоджують із темпом роботи.

Штучний час на складальну операцію визначають за формулою

, (2.1)

де – сума оперативного часу по всім n переходах складання на даній операції;

β і γ – коефіцієнти, що визначають час організаційного обслуговування й перерв у роботі (на відпочинок і природні потреби); беруться за нормативами, значення Т_оп для складання типових складальних з'єднань приводяться в додатку.

Зміст операцій і норми часу докладно проробляються при автоматизації складальних процесів, при багатомашинному обслуговуванні, а також при використанні роботів на основних складальних операціях.