Складальні одиниці і їх класифікація

Проектуванню технологічного процесу складання передує поділ виробу на складальні одиниці і деталі.

Деталь — цей виріб, виготовлений з однорідного за найменуванням й маркою матеріалу без застосування складальних операцій, наприклад: вал, гвинт, литий корпус. У технології складання є поняття «базова деталь» — це деталь із базовими поверхнями, що виконує в складальному з'єднанні (вузлі) роль сполучної ланки, яка забезпечує при складанні відповідне відносне положення інших деталей.

Складальна одиниця — це виріб, складові частини якого підлягають з'єднанню між собою на підприємстві-виготовлювачі шляхом складальних операцій (згвинчуванням, обпресуванням, клепкою, зварюванням, паянням, розвальцьовуванням і т.п.), наприклад: верстат, автомобіль, редуктор.

Комплекс — два й більше специфікованих виробів, не з'єднаних на підприємстві-виготовлювачі складальними операціями, але призначених для взаємозалежних експлуатаційних функцій.

Комплект — два й більше виробів, з'єднаних на підприємстві складальними операціями, або набір виробів, що мають загальне експлуатаційне призначення допоміжного характеру, наприклад, комплект запасних частин, комплект інструмента, комплект вимірювальних інструментів.

Складові частини (складальні одиниці) можуть бути спроектовані з урахуванням конструкторських і технологічних вимог (ГОСТ 3.1108-82), відповідно до яких розрізняють конструктивні складальні одиниці, технологічні складальні одиниці й вузли.

Конструктивна складальна одиниця — це одиниця, спроектована лише за функціональним принципом без урахування особливого значення умов незалежного й самостійного складання. Прикладом конструктивних складальних одиниць є механізми газорозподілу, системи паливо- і мастилопроводів двигунів.

Технологічна складальна одиниця, або вузол — це складальна одиниця, яка може збиратися окремо від інших складових частин виробу (або виробу в цілому) і виконувати певну функцію у виробах одного призначення тільки разом з іншими складовими частинами (ГОСТ 23887-79), наприклад: головки блоків циліндрів.

Агрегат — це складальна одиниця, що має повну взаємозамінність, можливість складання окремо від інших складових частин виробу (або виробу в цілому) і здатність виконувати певну функцію у виробі або самостійно. Складання виробу або його складової частини з агрегатів називається агрегатним.

Прикладом агрегатного виробу може служити автомобіль, металорізальний верстат.

Установлена послідовність уведення деталей і груп у технологічний процес складання виробу характеризує систему його комплектування.

Послідовність комплектування може бути одноваріантною у випадку простих складальних одиниць і різноманітною для комплексних груп і виробів.

При розподілі виробу на складальні одиниці й деталі доцільно керуватися наступними рекомендаціями:

♦ складальна одиниця не повинна бути занадто великою за габаритними розмірами і масою або складатися з більшого числа деталей і сполучень;

♦ якщо в процесі складання потрібне проведення випробувань, обкатування або спеціальний слюсарний пригін складальної одиниці, то вона повинна бути виділена в особливу складальну одиницю, наприклад: зубчаста пара заднього моста легкового автомобіля;

♦ складальна одиниця при наступному монтажі її в машині не повинна зазнати якого-небудь розбирання, але якщо це неминуче, то відповідні розбірні роботи необхідно передбачити в технології (кришка з корпусом шестерного насоса);

♦ більшість деталей машин, крім її головних базових деталей (станина, рама й ін.), а також деталі кріплення й різьбові сполучення, повинні бути включені в ті або інші складальні одиниці, для того, щоб скоротити кількість окремих деталей, що безпосередньо подаються на загальне складання;

♦ трудомісткість складання повинна бути приблизно однакова для більшості складальних одиниць;

♦ складальна одиниця не повинна розбиратися як у процесі складання, так і в процесі подальшого транспортування й монтажу;

♦ габаритні розміри складальних одиниць повинні встановлюватися виходячи з необхідності забезпечення можливості їх складання й з урахуванням наявності технічних засобів для їхнього транспортування;

♦ складальним операціям повинні передувати підготовчі й приганяльні роботи, пов'язані з різанням металу, які зводяться в окремі операції й повинні проводитися на спеціальному робочому місці або в механічному цеху на верстатах;

♦ виріб слід розбивати таким чином, щоб конструктивні умови дозволили здійснювати складання найбільшого числа складальних одиниць незалежно одна від іншої й без шкоди для експлуатаційних характеристик машин, що забезпечує кращу ремонтопридатність.