Вправа «Невербальні етюди».

Учасники об'єднуються по 4-7 осіб. Кожна група одержує картку з темою етюду, який вона через 10 хв. Має показати без слів іншим учасникам групи.

Теми етюдів:

- розмова з батьками;

- весела вечірка;

- знову невдача;

- «новенький» у класі.

Тренер може запропонувати інші теми етюдів.

Запитання для обговорення:

- Чи важко було готувати етюди?

- Які засоби ви використовували для розкриття теми свого етюду?

- Як ви почувалися під час виконання вправи?

Міжособистісне спілкування – це взаємодія між декількома людьми, здійснювана за допомогою засобів мовленнєвого і немовленнєвого впливу, в результаті якої виникає психологічний контакт і певні відносини між учасниками спілкування.

Взаємодія між людьми може бути визначена як міжособистісна, якщо вона задовольняє наступним критеріям:

 в ній бере участь невелика кількість осіб (найчастіше — група з 2-3 людей);

 це безпосередня взаємодія, тобто її учасники знаходяться в просторовій близькості, мають можливість бачити, чути, торкатись один одного, легко здійснюють зворотний зв'язок;

 це особисте спілкування, учасники якого визнають незамінність, унікальність партнера, зважають на особливості його емоційного стану, самооцінки, особистісних характеристик.

Визначити предметну область міжособистісного спілкування допомагає семантика поняття «спілкування». Як показують дослідження (Бессонова, Доценко, 1999), за звичай з цим терміном пов'язуються три групи значень:

1) об'єднання, створення спільноти, цілісності («гарна компанія, друзі»);

2) передача повідомлень, обмін інформацією («розмовляти, вести бесіду»);

3) зустрічний рух, взаємопроникнення, що нерідко носить таємний або інтимний характер («глибоко розуміти один одного»).

Фіксація виділених значень в особливих термінах (наприклад, «міжособистісний контакт», «міжособистісна комунікація», «міжособистісна взаємодія», «міжособистісні відносини) задає систему базових понять теорії міжособистісного спілкування.

Так, поняття «міжособистісний контакт» (від лат. contactus — дотик) стає одним з інструментів дослідження проблеми виникнення умов спілкування, оскільки означає, що люди знаходяться в межах досяжності для сприймання один одного, при цьому вони спрямовані (фізично і психологічно) один на одного. Завдяки цьому вони не тільки визнають сам факт існування один одного, але й вступають у взаємодію, створюючи умови для передачі інформації каналами зв'язку. У відповідності з видом контакту (діловий, дружній) складаються відносини між людьми.

Поняття «міжособистісна комунікація» спрямовує на аналіз засобів обміну повідомленнями між партнерами, їх прийому і переробки.

Поняття «міжособистісна взаємодія» підкреслює активність тих, хто спілкується, дозволяючи більш детально досліджувати форми і види індивідуальних дій, які призводять до взаємних змін поведінки, діяльності, ставлень і установок учасників спілкування.

Поняття «міжособистісні відносини» акцентує увагу на емоційно-чуттєвому аспекті взаємодії між людьми і вводить чинник часу в аналіз спілкування, оскільки тільки за умови постійного міжособистісного зв'язку, шляхом безперервного обміну особистісно- значущою інформацією виникає інтимна залежність людей один від одного і взаємна відповідальність за збереження відносин, які склалися.