Висновок.

У разі фізіологічної адаптації новонародженого (табл. №2), яка перебігає в умовах раннього не обмеженого контакту матері та дитини, раннього початку грудного вигодовування, у разі відсутності вроджених вад розвитку або інших порушень в стані дитини, з врахуванням результатів лікарського огляду, дитину можна вважати здоровою на час огляду.

5. Спільне перебування матері та новонародженого [А].

5.1. Організаційні умови забезпечення спільного перебування матері та новонародженого.

5.1.1. Спільним перебуванням слід вважати спільне перебування матері та її дитини в одній кімнаті протягом 24 годин на добу з моменту народження до моменту виписки з стаціонару.

5.1.2. Спільне перебування включає в себе такі етапи:

1) контакт “шкіра-до-шкіри” в пологовій залі;

2) спільне транспортування дитини із матір'ю в палату спільного перебування;

3) виключно грудне вигодовування на вимогу дитини;

4) догляд матері за своєю дитиною із залученням членів родини;

5) обґрунтована мінімізація втручань з боку медичного персоналу;

6) усі призначення та маніпуляції (вакцинація, обстеження на ФКУ та гіпотиреоз тощо) виконуються в палаті спільного перебування в присутності та за дотримання вимоги поінформованої згоди матері.

5.1.3. Температура тіла дитини вимірюється 2 рази на добу. Медична сестра протягом першої доби навчає термометрії матір, і далі мати сама вимірює температуру тіла дитини.

5.1.4. Догляд за шкірою i підмивання новонародженого під теплою проточною водою здійснює протягом першої доби медична сестра, навчає матір, яка в подальшому робить це самостійно.

5.2. Абсолютні протипоказання до спільного перебування матері та дитини:

1) відкрита форма туберкульозу;

2) гострі психічні захворювання матері.

6. Догляд за дитиною, яка народилась шляхом операції кесаревого розтину

6.1. В операційній забезпечується температура не нижче, ніж 25°С, без протягів з вікон чи дверей. Включається підігрів на сповивальному столику i лампа променевого тепла.

6.2. До початку операції (кесарів розтин) акушерка готує набір, в який входить: 3 стерильні пелюшки, чисті шапочка, шкарпетки, сорочечка, ковдра і викладає в операційній на сповивальний стіл під лампу променевого тепла.

6.3. Після народження, дитина передається лікарем-акушером-гінекологом акушерці (медичній сестрі) в стерильну попередньо підігріту суху пелюшку.

6.4. Первинну оцінку стану дитини здійснює лікар-педіатр-неонатолог.

6.5. Акушерка кладе дитину на сповивальний столик з підігрівом під лампу променевого тепла. Проводить обсушування новонародженого сухою стерильною попередньо підігрітою пелюшкою і пелюшка викидається, одягає дитині чисті шапочку і шкарпетки, здійснює клемування пуповини, вільно пеленає i вкриває ковдрою. Дитина переводиться в палату спільного перебування де знаходиться під спостереженням медичної сестри.

6.6. У разі проведення операції кесарів розтин із застосуванням епідуральної анестезії роділлі, контакт «шкіра-до-шкіри» дитини і матері здійснюється в палаті спільного перебування за умови задовільного стану матері за висновком лікаря-акушера-гінеколога [B].

6.7. При наявності умов здійснюється контакт “шкіра-до-шкіри” дитини з батьком [В].

6.8. В палаті спільного перебування медична сестра здійснює медичний догляд за новонародженим відповідно до призначення лікаря-педіатра-неонатолога.

6.9. Перше прикладання до грудей та наступні годування за вимогою дитини, догляд за новонародженим в перші дві доби (цей термін залежить від стану матері) здійснюється за допомогою медичної сестри, можлива допомога родичів.

6.10. Виписка здорового новонародженого, який народився шляхом кесаревого розтину, здійснюється за станом матері.

7. Раннє грудне вигодовування. [A].

7.1. Прикладання дитини до грудей матері.

Ознаки правильного прикладання дитини до грудей:

1) Підборіддя дитини торкається до груді.

2) Рот дитини широко відкритий.

3) Нижня губа дитини вивернута назовні.

4) Дитина більше захоплює нижню частину ареоли.

7.2. Як допомогти матері правильно прикласти дитину до грудей:

1) Мати повинна сісти чи лягти у зручному положенні і розслабитись. Вона може сидіти, тримаючи дитину перед собою, або лягти поклавши дитину поряд. Якщо їй зручно, вона може покласти дитину на подушку.

2) Сядьте поряд з матір’ю на одному рівні так щоб вам було зручно. Покажіть їй, як тримати дитину, щоб вона була повернута до неї обличчям.

3) Голова дитини повинна знаходитись на одній лінії з тілом, а її живіт – навпроти живота матері.

4) Якщо необхідно, підтримайте дитину ззаду за плечі, але не за потилицю. Її голова має бути злегка відкинута назад.

5) Матері слід підняти груди рукою і дати дитині всю молочну залозу, а не тільки сосок. Не потрібно защемляти пальцями сосок чи ареолу і намагатись заштовхнути сосок дитині в рот.

6) Мати може доторкнутись соском до губ дитини для стимуляції рефлексу захоплення.

7) Зачекайте поки дитина широко розкриє рот і захоче смоктати. Швидко прикладіть дитину до грудей.

8) Прикладіть дитину до грудей так, щоб її нижня губа була під соском. Таким чином підборіддя дитини буде прилягати до грудей. В такому положенні сосок буде знаходитись трохи вище центру дитячого рота і зможе стимулювати піднебіння.

Мал.1. Дитина правильно прикладена Мал.2. Дитина неправильноприкладена до грудей матері.прикладена до грудей матері.

7.3. Основні способи положення дитини біля грудей

І. Як допомогти матері, яка сидить:

Мал. 3 Мал. 4

· Переконайтесь, щоб мати сиділа у зручному, розслабленому положенні (низьке сидіння зручніше, особливо при наявності опори для спини). Якщо сидіння досить високе, то варто мати підставку під ноги, але слідкуйте, щоб коліна не були підняті надто високо.

· Якщо мати сидить у ліжку, їй домогти можна за допомогою подушки.

· Якщо дитина лежить у матері на колінах, допоможіть підняти дитину вище, щоб їй не треба було нахилятись вниз, щоб прикласти дитину до грудей.

 

Інші позиції дитини біля грудей в положенні “сидячи”.

Положення “з-під руки” - голова дитини знаходиться на китиці руки матері, але. Це положення може бути корисним для:

- годування близнюків;

- якщо мати має певні проблеми при прикладанні дитини до грудей спереду;

- для лікування лактостазу;

- якщо для матері така позиція є просто зручною.

Положення, при якому дитина знаходиться на руці, протилежній груді з якої годується – тулуб дитини лежить на передпліччі матері, китицею руки вона підтримує голову дитини на рівні вух або нижче, але не підштовхує її до грудей знизу. Такий спосіб рекомендується у наступних випадках:

- дитина з малою вагою при народженні;

- дитина ослаблена або з вродженими вадами;

- мати віддає перевагу цьому положенню.

 

ІІ. Як допомогти матері, яка “лежить”