Грунт і охорона здоров’я населення

Грунт має важливе санітарно-гігієнічне і медичне
значення. Його хімічний склад і наявність у ньому мікроорганізмів
значною мірою впливають на стан здоров’я населення і свійських
тварин даної території.

Грунт є середовищем життя багатьох хвороботворних мікроор-
ганізмів і вірусів, які збуджують такі тяжкі захворювання, як хо-
лера, тиф, чума, сибірська виразка, сказ, туляремія, дизентерія, по-
ліомієліт, правець та ін. Крім того, в грунті живуть тварини, які є
носіями інфекційних захворювань.

На земній кулі відомі регіони, де в силу природних факторів
грунти мають несприятливий санітарний стан і є причиною епіде-
мічних захворювань. Одночасно хвороботворні мікроорганізми по-
трапляють в грунти в будь-якій природній зоні в результаті забруд-
нення їх покидьками населених пунктів, стічними водами, відхода-
ми боєнь, підприємств легкої та харчової промисловості при недо-
триманні технологічних та санітарних норм. З низхідним током
води збудники інфекційних хвороб потрапляють у підгрунтові во-
ди, які стають небезпечними для здоров’я людей.

На стан здоров’я людей і тварин значною мірою впливає та-
кож несприятливий хімічний склад грунту. Як недостатня кількість
будь-якого хімічного елементу, так і його надмірна кількість погір-
шують здоров’я людей. Відомі випадки захворювання людей через
нестачу кальцію, заліза, йоду, фтору та інших елементів. Особливо
погіршується здоров’я людей при нестачі хімічних елементів, які
входять до складу біологічно активних речовин, регуляторів жит-
тєвих процесів — вітамінів, ферментів, гормонів.

Крім несприятливого хімічного складу грунтів, зумовленого при’
родними процесами, на здоров’я людей і тварин негативно вплива-
ють грунти, штучно забруднені шкідливими сполуками.

Дуже небезпечними для організму людини є елементи важких
металів: кадмію, цинку, нікелю, молібдену, ртуті, свинцю, миш’я-
ку, селену та ін. Миш’як, цинк, молібден є канцерогенами, які при-
зводять до ракових захворювань. Накопичення селену в організмі
зумовлює випадання волосся у людей, захворювання копит у овець.

Якщо в грунті мало літію, серед місцевого населення часті захво-
рювання на шизофренію, при низькій концентрації кобальту, міді,
цинку у людей розвивається короткозорість. Надмірний вміст у
грунтах радіоактивних ізотопів призводить до накопичення їх у
кістках та інших тканинах людини, що спричинює променеву хво-
робу.

Основними шляхами забруднення грунтів шкідливими елемен-
тами та їх сполуками є застосування пестицидів, надмірних доз
мінеральних добрив. Грунти забруднюються викидами теплових
електростанцій, підприємств кольорової металургії, гірничодобув-
них підприємств, автомобільного транспорту тощо.

Всі елементи, які надходять у грунт, засвоюються рослинами і
по трофічних ланцюгах потрапляють в організм людини. Отже,
причину багатьох хвороб треба шукати в грунті, вплив якого поши-
рюється на людину через їжу, питну воду і частково повітря.

Наведені факти свідчать про необхідність санітарної охорони
грунтів. Найпоширенішим заходом санітарної охорони грунтів є ка-
налізація — відведення стічних вод по системі труб. В містах та ін-
ших населених пунктах слід дотримуватися належної чистоти, ви-
возити сміття на спеціально відведені місця — звалища.

В нашій країні заборонено застосовувати найнебезпечніші
отруйні речовини, нові хімічні препарати без попереднього випро-
бування їхньої дії, встановлено норми і правила застосування отру-
тохімікатів в сільському господарстві. Навколо промислових під-
приємств створено санітарні зони із зелених насаджень, рекульти-
вуються відкриті кар’єри, будуються очисні споруди на підприємст-
вах із шкідливими викидами, запроваджуються безвідходні техно-
логії тощо.

Нагляд за санітарною охороною грунтів здійснює санітарно-епі-
деміологічна служба.

Моральні і духовні багатства народу, його здоров’я і культура
будуть міцніти і розвиватись лише тоді, коли земля, яку ми оброб-
ляємо, також перебуватиме в здоровому стані. На жаль, сучасні
грунти України не можна назвати здоровими. На значних площах
вони деградовані, піддаються водній і вітровій ерозії, забруднені
отрутохімікатами, елементами важких металів, радіоактивними
ізотопами. Наше покоління мусить «вилікувати» землю-годівницю
і зберегти її для своїх нащадків.