Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Розчини






077- 108

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

з дисципліни “Хімія”для проведення підсумкових контролю знань студентів за напрямами підготовки 0902 “Інженерна механіка”, 0903 “Гірництво”, 1004 “Транспортні технології”

 

Затверджено методичними комісіями:

МЕФ за напрямом підготовки

0902 ”Інженерна механіка”

Протокол № 1

від 25.10.2006р.

0903 “Гірництво”

Протокол № 1

від 24.11.2006р.

ФМ за напрямом підготовки 1004 “Транспортні технології”

Протокол № 4

від 04.01. 2007р.

 

 

Рівне – 2007 р.


Тестові завдання з дисципліни “Хімія” для проведення підсумкового контролю знань студентів за напрямами підготовки 0902 “Інженерна механіка”, 0903 “Гірництво”, 1004 “Транспортні технології”/ Вербецька К.Ю., - Рівне: НУВГП, 2007, - 44 с.

 

Упорядники: Вербецька К.Ю., асистент

 

Відповідальний за випуск: Яцков М.В., канд.техн.наук., завідувач кафедри хімії

 

 

ЗМІСТ

Стор.

 

  1. Основні поняття 3
  2. Хімічні формули 5
  3. Одиниця кількості речовини – моль 8
  4. Рівняння хімічних реакцій. Класифікація реакцій 11
  5. Основні закони хімії 13
  6. Газоподібний стан речовини і його особливості 16
  7. Періодичний закон Д.І.Менделєєва 19
  8. Будова атома. Ядро атома і ядерні реакції. Електронна структура і електронні формули атомів 21
  9. Види хімічних зв’язків 24
  10. Валентність. Ступінь окислення 27
  11. Класи неорганічних сполук 29
  12. Енергетика хімічних реакцій 32
  13. Розчини 35
  14. Гідроліз солей 38
  15. Електроліз розплавів і розчинів 41

 

 

©К.Ю.Вербецька

©НУВГП, 2007


1. Основні поняття

1. Хімія вивчає:

1) перетворювання одного виду матерії на іншій;

2) речовини і закони їхніх перетворювань;

3) поведінку атомів і молекул у різних умовах;

4) перетворювання хімічних елементів.

2.Яке з тверджень неправильне?

1) хімія є експериментальною наукою;

2) хімія є технічною наукою;

3) хімія є галуззю природознавства;

4) хімія є точною наукою.

3.Речовина — це вид об'єктивної реальності, що характеризується:

1) наявністю молекул, що складаються з хімічних елементів;

2) наявністю одного або кількох хімічних є лементів;

3) наявністю частинок, що мають ненульову масу спокою;

4) наявністю хоча б одного атома.

4.При фізичних явищах:

1) відбувається зміна якісного складу молекул;

2) відбувається зміна тільки хімічного елемента;

3) відбувається зміна агрегатного стану речовини;

4) відбувається зміна кількості електронів у атомі.

5.При хімічних явищах:

1) кількість атомів збільшується;

2) кількість молекул зменшується;

3) утворюються нові атоми;

4) утворюються нові речовини.

6.Яке з тверджень правильне?

1) атом - найменша частинка речовини;

2) атом - найменша частинка хімічного елемента;

3) атом — найменша частинка молекули;

4) атом — найменша частинка маси.

7.Атом – це:

1) складається з ядра й електронів;

2) складається з протонів і адронів;

3) складається з одного хімічного елемента;

4) є елементарною частинкою.

8.Хімічний елемент — це:

1) найменша частинка молекули речовини;

2) один вид атомів;

3) один атом будь-якої речовини;

4) елементарна частинка речовини.

9.Яке з тверджень неправильне?

1) молекула — електронейтральна частинка;

2) молекула — найменша частинка речовини;

3) молекула — елементарна частинка;

4) молекула відображає хімічні властивості речовини.

10.До молекули входять:

1) дві або декілька простих речовин;

2) один або більше атомів;

3) атоми двох або більше хімічних елементів;

4) атоми різних речовин.

11.Про просту речовину, а не про хімічний елемент, мова йде у разі:

1) Оксисен входить до складу води;

2) Оксисен є в земній корі;

3) кисень входить до складу земної атмосфери;

4) Оксисен входить до складу оксидів.

12.Електричний заряд має:

1) атом;

2) протон;

3) молекула;

4) хімічний елемент.

13.Відносна атомна маса — це:

1) маса одного атома в атомних одиницях маси;

2) маса одного атома у відносних грамах;

3) маса одного атома відносно маси одного атома Карбону;

4) маса однієї молекули, ділена на кількість атомів у ній.

14.Вуглецева одиниця має розмірність, що дорівнює:

1) одному граму;

2) одиниці;

3) одному кілограму;

4) масі одного атома Карбону, вираженій у грамах.

15.Відносна молекулярна маса показує:

1) у скільки разів маса однієї молекули речовини більше маси одного атома Карбону;

2) у скільки разів маса однієї молекули більше 1/12 маси однієї молекули Карбону;

3) у скільки разів маса однієї молекули більше 1/12маси одного атома Карбону;

4) у скільки разів маса однієї молекули речовини більше маси однієї молекули Карбону.

16.Абсолютна маса молекул виражається:

1) кількістю атомних одиниць маси;

2) в одиницях маси: грам, кілограм тощо;

3) у вуглецевих одиницях;

4) у відносних одиницях.

17.Чисельні значення молекулярних мас:

1) розраховуються як алгебрична сума відносних атомних мас;

2) визначаються за таблицею елементів Д.І.Менделєєва;

3) установлюються за довідковою літературою;

4) визначаються з використанням спеціальних законів хімії.

18.Речовина є складною, якщо її молекула містить:

1) один атом Криптону;

2) два атоми Нітрогену;

3) два атоми Феруму і три атоми Оксигену;

4) три атоми Оксигену.

19.Яке з тверджень неправильне?

1) у таблиці Д.І.Менделєєва наведено порядкові номери хімічних елементів;

2) у таблиці Д.І.Менделєєва наведено символи хімічних елементів;

3) у таблиці Д.І.Менделєєва наведено відносні молекулярні маси хімічних елементів;

4) у таблиці Д.І.Менделєєва наведено назви хімічних елементів.

20.Щоб розрахувати абсолютну масу будь-якої молекули, треба знати:

1) відносну молекулярну масу;

2) кількість атомів у молекулі;

3) кількість хімічних елементів у молекулі;

4) назву речовини.

2. Хімічні формули

1.Хімічна формула – це:

1) показує, з яких простих речовин складається одна молекула;

2) показує якісний і кількісний склад однієї молекули;

3) характеризує якісні і кількісні властивості хімічного елемента;

4) вказує на якісні і кількісні властивості одного атома речовини.

2.Вищу валентність Нітроген виявляє в оксиді:

1) N2O5;

2) NO2;

 

3) NO;

4) N2O.

3.Який запис неправильно відображає хімічну формулу речовини?

1) А12О3;

2) Fе(ЗОН)3;

3) (NН4)24;

4) МnS.

4.Число, що вказує у формулі на кількість атомів даного елемента, називається:

1) коефіцієнтом;

2) індексом;

3) показником;

4) визначником.

6.Формула речовини, що складається з одного атома Фосфору, трьох атомів Натрію і чотирьох атомів Оксигену, зображується:

1) РО43;

2) Nа3РО4;

3) РNа3О4;

4) Nа3О4Р.

7.Формула «ен-аш-чотири-тричі-пе-о-чотири» записується як:

1) (NН4)3РО4;

2) (NН4)3(РО)4;

3) (NН4)ЗРО4;.

4) (NН4)3РО4.

8.Яким чином слід показати 12 молекул сульфатної кислоти?

1) 12Н24;

2) (Н24)12

3) 12(Н2)12(SО4);

4) (Н24)12.

9.У шести молекулах Fе(NО3)3 міститься:

1) 6 атомів Оксигену;

2) 18 атомів Оксигену;

3) 12 атомів Оксигену;

4) 54 атоми Оксигену.

10.Скільки молекул Nа2S2О3 потрібно взяти, щоб загальна кількість атомів Сульфуру в них досягла 18:

1) 9 молекул;

2) 18 молекул;

3) 36 молекул;

4) 16 молекул?

11.Коефіцієнт — це число, що показує:

1) кількість груп атомів у молекулі;

2) сумарну кількість атомів у молекулі;

3) кількість атомів кожного хімічного елемента в молекулі;

4) кількість молекул речовини.

12.Структурна хімічна формула визначає:

1) кількість повторюваних груп атомів у молекулі;

2) взаємне розташування атомів у молекулі;

3) чергування хімічних зв'язків у молекулі;

4) розподіл електронної густини в молекулі.

13.Електронна хімічна формула показує:

1) спільні електронні пари, за допомогою яких утворюється хімічний зв'язок між сусідніми атомами;

2) розподіл електронної густини між атомами;

3) загальну кількість електронів у молекулі;

4) кількість електронів на кожному атомі молекули, які не беруть участі у створенні хімічного зв'язку.

14.Одна риска в структурних хімічних формулах позначає:

1) один електрон;

2) одну одиницю валентності атома;

3) одну одиницю електронного заряду;

4) одну пару валентностей.

15.Формула бертолетової солі має вигляд: O = Cl – O – K

Яка валентність атома Хлору? ׀ ׀

O

1) атом Хлору одновалентний;

2) атом Хлору тривалентний;

3) атом Хлору п'ятивалентний;

4) атом Хлору семивалентний.

16.Одна електронна пара в електронних формулах позначається:

1) однією крапкою;

2) однією парою крапок;

3) двома рисками;

4) надрядковою двійкою над символом елемента.

17.Для позначення груп атомів у молекулах використовують:

1) круглі дужки;

2) фігурні дужки;

3) числовий верхній показник після квадратних дужок;

4) жирні або похилі символи хімічних елементів.

18.Що позначає запис 2О3:

1) 5 атомів озону;

2) 3 молекули кисню;

3) 2 молекули озону;

4) 5 молекул Оксигену?

19. Є вісім молекул Н2О. Скільки молекул KNО2 потрібно взяти, щоб кількість атомів Оксигену в них була на чотири більше:

1) 4 молекули;

2) 8 молекул;

3) 6 молекул;

4) 2 молекули?

20.Коефіцієнт може набувати:

1) позитивних цілочислових значень;

2) цілих і дробових значень;

3) тільки позитивних значень;

4) тільки невеликих цілочислових значень.

3. Одиниця кількості речовини – моль

1.Моль — це:

1) похідна одиниця Міжнародної системи одиниць СІ;

2) основна одиниця Міжнародної системи одиниць СІ;

3) складова одиниця Міжнародної системи одиниць СІ;

4) позасистемна хімічна одиниця Міжнародної системи СІ.

2.Кількість речовини вимірюється:

1) у грамах, кілограмах або інших одиницях фізичної маси;

2) у молях;

3) кількістю структурних частинок (атомів, молекул), що припадають на 0, 012 кг речовини;

4) величиною NA.

3.Визначення поняття «моль» пов'язане з:

1) 12 кг речовини вуглецю;

2) 12 г простої речовини;

3) 12 г атомів простої речовини;

4) 12 г речовини вуглецю.

4.Яке з тверджень неправильне?

1) стала Авогадро має розмірність«моль-1»;

2) кількість речовини має розмірність «моль»;

3) молярна маса не має розмірності;

4) розмірність абсолютної маси — «кг».

5.Яке з тверджень правильне?

1) NА має розмірність г-1 · моль-1;

2) молярна маса позначається Мг;

3) в одному молі речовини міститься NА атомних одиниць маси;

4) в одному молі води міститься 6, 02 · 1023 молекул.

6.Молярна маса речовини:

1) чисельно дорівнює NA;

2) чисельно дорівнює Мг;

3) чисельно дорівнює υ;

4) визначається відношенням m до NA.

7.Для визначення М досить:

1) розрахувати молекулярну масу речовини;

2) встановити якісний склад молекули;

3) знати масу речовини;

4) помножити υ на NA.

8.В одному молі речовини міститься:

1) 6, 02 · 1023 атомних одиниць маси;

2) 6, 02 · 1023 структурних одиниць речовини;

3) 12 атомних одиниць Карбону;

4) NA атомних одиниць маси.

9.Маса 0, 2 моль гелію Не дорівнює:

1) 4 г;

2) 12 г;

3) 0, 8 г;

4) 0, 2 г.

10.У 180г води міститься:

1) 0, 1 моль води;

2) 10 моль води;

3) 5 моль води;

4) 1 моль води.

11.У 5 моль брому Вг2 міститься:

1) 3, 01 · 1023 молекул;

2) 1, 5 ·1024 молекул;

3) 1, 5 ·1023 молекул;

4) 3, 01 · 1024 молекул.

12.У 4, 4г вуглекислого газу СО2 міститься:

1) 3, 01 ·1023 молекул;

2) 6, 02 ·1022 молекул;

3) 1, 5 · 1023 молекул;

4) 6, 02 ·1025 молекул.

13.Об’єм вуглекислого газу (н.у.), що утворюється при спалюванні 32г метану СН4, становить:

1) 22, 4л;

2) 44л;

3) 44, 8;

4) 2 моль.

14.У 20 моль кисню О2 міститься:

1) 3, 01 · 1024 молекул;

2) 1, 2·1025 молекул;

3) 6, 02 ·1025 молекул;

4) 2, 4 · 1025 молекул.

15.У 6, 02-1024 молекулах азоту N2 міститься:

1) 1 моль;

2) 0, 5 моль;

3) 10 моль;

4) 5 моль.

16.В одному молі озону О3 міститься:

1) 6, 02 ·1025 атомів;

2) 1, 8 ·1024 атомів;

3) 6, 02 ·1023 атомів;

4) 2, 0 · 1023 атомів.

17.6, 02- 1024 атомів Хлору становлять:

1) 5 моль речовини хлор;

2) 1 децимоль речовини хлор С12;

3) 1 сантимоль речовини хлор С12;

4) 10 моль речовини хлор С12.

18.У п'яти децимолях водню Н2 міститься:

1) 3, 01 · 1024 атомів;

2) 3, 01 · 1023 атомів;;

3) 6, 02 · 1023 атомів;

4) 6, 02 · 1024 атомів.

19.У трьох мілімолях NН3 міститься:

1) 51 г речовини;

2) 5, 1т речовини;

3) 5, 1 · 10-2 г речовини;

4) 5, 1 мг речовини.

20.У 18 г води Н2О міститься:

1) 1, 2 ·1024 атомів. Гідрогену;

2) 6, 02 ·1023 атомів Гідрогену;

3) 1, 2·1023 атомів Гідрогену;

4) 1, 8 · 1024 атомів Гідрогену.

4. Рівняння хімічних реакцій. Класифікація реакцій

1.У рівнянні: NiС12 + 2КОН = Ni(ОН)2↓ + 2КС1 продуктом є:

1) КС1;

2) КОН;

3)Ni(ОН)2 і КС1;

4)NiС12 i КОН.

2.Яке з положень є неправильним?

1) хімічне рівняння дає інформацію про продукти реакції;

2) хімічне рівняння не містить хімічних формул;

3) хімічне рівняння дає інформацію про вихідні речовини;

4) хімічне рівняння може подавати інформацію про умови протікання хімічної реакції.

3.Яке з положень є правильним? Ця реакція:

24 + ВаС12 = ВаSО4↓ + 2NaС1

1) заміщення;

2 належить до оборотних реакцій;

3) супроводжується одержанням твердої речовини (осаду);

4) супроводжується одержанням газоподібної речовини.

4.Ознакою реакцій сполучення є:

1) утворюється одна або більше складних речовин;

2) у реакцію вступають прості речовини;

3) продуктом реакції є одна речовина;

4) із простої речовини утворюється складна.

5.У реакціях заміщення:

1) молекули вихідних речовин обмінюються своїми складовими частинами;

2) атоми однієї простої речовини заміщають атоми в іншій простій речовині;

3) взаємодіють атоми складних речовин;

4) у реакцію вступають проста і складна речовини.

6.Реакцією розкладання є:

1) СuС12 + Ni = ZnС12 + Ni;

2) 2Н2О(р) = 2Н2(г) + О2(г)

3) СuS + 2О2↑ = СuSО4;

4) Fе3+ + ЗВIH = Fе(ОН)3↓.

7.Реакція:

1) Нg + 4HNO3 = Hg(NO3) + 2NO2 + + 2Н2О є необоротною;

2) 2Н2(г) + О2(г) = 2Н2О(р) належить до термохімічних реакцій;

3) N2(г)+ О2(г) = 2NO(г) належить до реакцій заміщення;

4) 2Н2 + О2 = 2Н2О належить до реакцій розкладання.

8.Реакція: N2(г)+ О2(г) = 2NO(г.)—180, 8 кДж/моль

означає, що при одержанні 1 моль

1) N0 поглинається 180, 8 кДж теплоти;

2) N0 поглинається 90, 4 кДж теплоти;

3) N2(г) і 1 моль О2(г) виділяється 180, 8 кДж теплоти;

4) N2(г) і 1 моль О2(г) виділяється 90, 4 кДж теплоти.

9.Реакції, що відбуваються з поглинанням тепла, називаються:

1) термохімічними;

2) необоротними;

3) ендотермічними;

4) окисно-відновними.

10.Загальною ознакою окисно-відновних реакцій є:

1) наявність хоча б однієї простої речовини серед вихідних речовин;

2) зміна ступеня окиснення атомів;

3) необоротність реакції;

4) значний тепловий ефект реакції.

11.В екзотермічних реакціях обов'язково:

1) відбувається зміна ступеня окиснення атомів;

2) беруть участь дві або більше вихідних речовини;

3) виділяється теплота;

4) утворюється дві або більше речовини.

12. У реакції: 2Н2(Г) + О2(г) = 2Н2(р) + 571 кДж/моль

при утворенні 0, 5 моль води

1) виділяється 285, 5 кДж теплоти;

2) виділяється 142, 75 кДж теплоти;

3) поглинається 142, 75 кДж теплоти;

4) поглинається 285, 5 кДж теплоти.

13. Запис: ½ H2(г) + ½ Cl2(г)= НС1(г) - 92, 3 кДж/моль

означає, що при взаємодії 10 моль водню з хлором

1) буде потрібно витратити 461, 5 кДж теплоти;

2) буде потрібно витратити 923 кДж теплоти;

3 виділяється 461, 5 кДж теплоти;

4) виділяється 9, 23 кДж теплоти.

14.Обов'язковою ознакою термохімічних реакцій є:

1) знак оборотності ↔;

2) інформація про тепловий ефект реакції;

3) дані про температуру проведення реакції;

4) наявність простих речовин.

15.Тепловий ефект реакції обов'язково вказується:

1) в оборотних реакціях;

2) у реакціях, що супроводжуються створенням твердої або газоподібної речовини;

3) у термохімічних реакціях;

4) в окисно-відновних реакціях.

16.Знак рівності не застосовують у хімічних рівняннях:

1) термохімічних реакцій;

2) оборотних реакцій;

3) реакцій обміну;

4) реакцій сполучення.

17. У правій частині рівнянь реакцій заміщення є:

1) одна проста і одна складна речовини;

2) дві або більше простих речовини;

3) одна складна речовина;

4) більше двох складних речовин.

18.У рівняннях термохімічних реакціях числами вказують:

1) агрегатний стан речовини;

2) температуру проведення реакції;

3) тепловий ефект реакції;

4) загальну кількість молів продуктів. реакції.

19.Тепловий ефект у рівнянні термохімічної реакції наводиться:

1) в кДж/кг · К;

2) в кДж(моль · К);

3) в кДж;

4) в кДж/кг одного з продуктів реакції.

20.Яке твердження правильне?

1) у реакціях розкладання завжди одна вихідна речовина;

2) у реакціях розкладання продуктом реакції завжди є хоча б одна проста речовина;

3) у реакціях розкладання продуктом реакції завжди є хоча б одна складна речовина;

4) реакція розкладання завжди відбувається з поглинанням теплоти.

5. Основні закони хімії

1.Речовини, що вступають у реакцію, називаються:

1) реактивами;

2) реагентами;

3) ініціаторами;

4) промоторами.

2.Яке з тверджень правильне?

Продукт реакції — це:

1) речовина, що вступає в реакцію;

2) речовина, що утворюється в результаті реакції;

3) речовина, не здатна до хімічних перетворень;

4) речовина, зазначена в схемі реакції.

3.Яке з тверджень правильне?

До кількісних законів хімії належить:

1) закон переходу кількісних змін у якісні;

2) закон збереження маси речовини;

3) закон збереження енергії;

4) закон перетворення електричної енергії на теплову.

4.Закон збереження маси речовини відкритий:

1) Прустому 1799р.;

2) А. Авогадро;

3) М.В. Ломоносовим;

4) А. Ейнштейном.

5.Закон сталості складу:

1) стосується лише мас, а не об'ємів газоподібних речовин;

2) порівнює сталість маси реагентів і продуктів реакції;

3) свідчить про способи одержання речовини;

4) констатує якісний і кількісний склад речовини.

6.Який закон не виражається алгебраїчною формулою?

1) закон Авогадро;

2) закон сталості складу речовини;

3) закон збереження маси речовини;

4) закон кратних відношень.

7.Гіпотеза Авогадро стосувалася:

1) речовин у конденсованому стані;

2) хімічних елементів;

3) тільки простих речовин у газоподібному стані;

4) газоподібних речовин.

8.Нормальні умови строго регламентують:

1) об'єм системи;

2) тиск повітря;

3) вологість повітря;

4) хімічну чистоту газової атмосферної суміші.

9.У системі одиниць СІ тиск виражається:

1) в «атмосферах»;

2) у «кг/м2»;

3) у «паскалях»;

4) у«ньютонах».

10.При нормальних умовах температура дорівнює:

1) 295К;

2) 10°С;

3) 25 °С;

4) 273К.

11.Три молі вуглекислого газу СО2 при н.у. займають об'єм:

1) 22, 4л;

2) 6, 72л;

3) 11, 2л;

4) 67, 2 л.

12.Молярний об'єм при н.у. становить:

1) 1л;

2) 22, 4л;

3) 1 моль;

4) 1л/моль.

13.Для визначення об'єму будь-якого газу при н.у. використовують:

1) поняття молярного об'єму;

2) поняття атомної одиниці маси;

3) поняття сталої Планка;

4) закон збереження маси речовини.

14.Яке з тверджень неправильне?

1) один моль газоподібного водню займає такий самий об'єм, як і один моль СО2 при тих самих температурі і тиску;

2) молярний об'єм газу не залежить від температури;

3) два моль азоту при н.у. займають об'єм 44, 8 л;

4) в одному літрі газоподібного неону міститься стільки ж молекул, скільки в одному літрі газоподібного хлороводню НС1 (при н.у.).

15.Яке з тверджень правильне?

1) молярний об'єм газу збільшується при підвищенні тиску;

2) молярний об'єм будь-якого газу при н.у. становить 1 л;

3) маса газоподібної речовини не залежить від температури;

4) маси одного моля газоподібних речовин рівні при однакових тиску і температурі.

16.Закон об'ємних відношень:

1) відкрив Авогадро;

2) стосується газоподібних речовин;

3) є слушним для речовин у конденсованому стані;

4) виконується тільки при н.у.

17.Сполуки постійного складу:

1) називаються дальтонідами;

2) називаються бертолідами;

3) не мають групової назви;

4) визначаються як нестехіометричні сполуки.

18.У сполуках змінного складу:

1) стехіометрія кратна невеликим цілим числам;

2) індекси не вказуються;

3) індекси подаються нецілими числами;

4) індекси завжди цілі числа.

19.Яке з тверджень неправильне?

1) сполуки змінного складу вважаються бертолідами;

2) два молі водню мають об'єм 44, 8 л при н.у.;

3) закон сталості складу відкрив Ж. Пруст;

4) один моль газоподібного водню займає об'єм 11, 2л за н.у.

20.Взаємозв'язок енергії і маси:

1) установив А. Ейнштейн;

2) здійснюється за допомогою показника переломлення речовини;

3) здійснюється за допомогою молекулярної маси речовини;

4) не виражається кількісними співвідношеннями.

6. Газоподібний стан речовини і його особливості

1.Яку кількість речовини містять 44, 8л СО2прин.у.?

1) 44 г;

2) 0, 2 моля;

3) 2 молі;

4) 4 молі.

2.Яку масу має метан СН4 об'ємом 11, 2 л при н.у.?

1) 16 г;

2) 8 г;

3) 12 г;

4) 24 г.

3.Який об'єм матимуть 0, 5 моля вуглекислого газу СО, при н.у.?

1) 22, 4 л;

2) 5, 6л;

3.) 11, 2 л;

4) 11, 2 м3.

4.В одному літрі водню Н2 і одному літрі неону Nе(при н.у.) містяться:

1) однакові маси газів;

2) різні кількості молів;

3) однакові кількості молекул;

4) однакові кількості атомів.

5.Яку частину моля становлять 0, 44 м3 вуглекислого газу СО2:

1) 1/4;

2) 1/5;

3) 1/8;

4) 1/100.

6.Величина D має розмірність:

1) моль/л;

2) рівну одиниці;

3) г/см3 або кг/м3;

4) моль/м3.

7.Густина газів за повітрям визначається формулою:

1) Dп = М/29;

2) Dп = М-29;

3) Dп =М/2;

4) Dп = М-16.

8.Яка молекулярна маса газу, якщо при н.у. в об'ємі 400 см3 міститься 0, 5г?

1) 14 г/моль;

2) 28 г/моль;

3) 32 г/моль;

4) 64 г/моль.

9. 22 г якого газу мають при н.у. об'єм 11, 2л?

1) С12;

2) СО;

3) СО2;

4) СОСІ,.

10.Скільки атомів міститься у 22, 4 л азоту N2?

1) 6, 02· 1023 атомів;

2) 1, 2·1024 атомів;

3) 6, 02·1024 атомів;

4) 1, 2 · 1023 атомів.

11.Відносна густина хлору за повітрям становить:

1) 4, 90;

2) 1, 50;

3) 1, 23;

4) 2, 45.

12.У скільки разів гелій легше повітря?

1) у 8, 2 рази;

2) у 7, 25 рази;

3) у 6, 75 рази;

4) приблизно у п'ять разів.

13.Відносна густина гідроксиламіну за воднем становить:

1) 8, 5;

2) 4, 25;

3) 17, 0;

4) 1, 25.

14.Яке числове значення універсальної газової сталої?

1) 6, 02- 1023 Дж/(моль· К);

2) 8, 314 Дж/(моль·К);

3) 3, 184 Дж/(моль· К);

4) 0, 814 Дж/(моль·К).

15.Якщо відносна густина газу за воднем дорівнює 44, то молекулярна маса газу становить:

1) 11;

2) 22;

3) 88;

4) 112.

16.Відносна густина газоподібного НС1 за киснем становить:

1) 1, 34;

2) 1, 14;

3) 2, 28;

4) 1, 5.

17.В одному кілограмі водню й одному кілограмі радону містяться:

1) різні кількості атомів;

2) однакові кількості молів речовини;

3) однакові об'єми речовини;

4) по 1, 2·1024 атомів.

18.Молярний об'єм газу при 295 К складає:

1) 22, 4 л;

2) менше 22, 4 л;

3) більше 22, 4 л;

4) 18, 5 л.

19.Для переходу до умов, що відрізняються від нормальних, використовують:

1) рівняння Авогадро;

2) рівняння Ейнштейна;

3) рівняння Клапейрона — Менделєєва;

4) універсальну газову сталу.

20. Яке твердження є неправильним?

«У рівняння Клапейрона — Менделєєва входить...

1) вологість газу»;

2) температура газу»;

3) об'єм газу»;

4) тиск газу».

7. Періодичний закон Д.І.Менделєєва

1. Яке з тверджень є неправильним?

1) в основу класифікації хімічних елементів Д.І.Менделєєв поклав атомну масу елементів;

2) Д. І. Менделєєв надав кожному елементу порядковий номер;

3) в основу класифікації хімічних елементів Д. І. Менделєєв поклав валентність елементів;

4) Д. І. Менделєєв порівнював властивості елементів і їхніх сполук.

2.Періодом називається:

1) вертикальний ряд елементів у порядку збільшення їхніх атомних мас;

2) горизонтальний ряд елементів у порядку збільшення їхніх атомних мас;

3) ряд елементів, що виявляють подібні хімічні властивості;

4) ряд елементів, що мають подібну електронну будову атома.

3.Групою називається:

1) ряд металевих або неметалевих елементів;

2) ряд елементів, що виявляють подібні хімічні властивості;

3) вертикальний ряд елементів;

4) перші 8 елементів кожного періоду.

4.Побічну підгрупу складають:

1) неметалеві елементи;

2) елементи непарних рядів великих періодів;

3) елементи парних рядів великих періодів;

4) усі металеві елементи.

5.Металеві властивості посилюються:

1) у періоді зі зростанням порядкового номера;

2) по діагоналі знизу вгору;

3) у групах знизу вгору;

4) у групах — зверху вниз.

6.Головну підгрупу складають:

1) неметалеві елементи;

2) елементи малих періодів і елементи непарних рядів великих періодів;

3) елементи парних рядів великих періодів;

4) усі металеві елементи.

7.Число, що показує середній вміст хімічного елемента в земній корі, називається:

1) кларком елемента;

2) мольною часткою елемента;

3) об'ємною часткою елемента;

4) проміле елемента.

8.Кожний новий період періодичної системи починається з:

1) неметалевого елемента;

2) металевого елемента;

3) інертного (благородного) газу;

4) інертного (благородного) металу.

9.Який період є незакінченим?

1) усі великі періоди;

2) усі періоди, починаючи з п'ятого періоду;

3) сьомий;

4) періоди, що містять парні ряди.

10.Найсильніші металеві властивості має:

1) Флюор;

2) Францій;

3) Платина;

4) останній (110-й) з відомих елементів.

11.Не належить до елементів побічної підгрупи:

1) Купрум;

2) Хром;

3) Меркурій;

4) Кальцій.

12.Більш сильні неметалеві властивості з елементів другого періоду має:

1) Неон;

2) Флюор;

3) Літій;

4) Оксиген.

13.До металевих елементів належить:

1) Манган;

2) Аргон;

3) Фосфор;

4) Карбон.

14.Найменшу кількість елементів налічує:

1) восьма група;

2) другий період;

3) ряд актиноїдів;

4} десятий ряд періодичної системи.

15.До елементів головної групи не належить:

1) Галій;

2) Стибій;

3) Цинк;

4) Йод.

16.Яке твердження є неправильним?

1) у ряду зліва направо неметалеві властивості підсилюються;

2) кожний непарний ряд системи починається з неметалевого елемента;

3) кожний парний ряд закінчується благородним газом;

4) кожний період починається з металевого елемента.

17.Лантаноїди належать до:

1) металевих елементів;

2) елементів п'ятого періоду;

3) неметалевих елементів;

4) елементів восьмої групи.

18.Яке твердження є неправильним? «Періодична система допомагає прогнозувати...

1) фізичні властивості елементів»;

2) хімічні властивості елементів»;

3) кларки хімічних елементів»;

4) хімічні властивості сполук елементів».

19.Який елемент четвертого періоду має найсильніші металеві властивості?

1) Германій;

2) Купрум;

3) Калій;

4) Цинк.

20.Малий період періодичної системи:

1) складається з одного ряду;

2) складається з однієї групи елементів;

3) складається тільки з металевих елементів;

4) завжди починається благородним газом.

8. Будова атома. Ядро атома і ядерні реакції. Електронна структура і електронні формули атомів

1.Яку частинку не містить ядро атома?

1) нейтрон;

2) електрон;

3) нуклон;

4)протон.

2.Заряд атомного ядра визначається:

1) кількістю позитронів;

2) кількістю нейтронів;

3) загальною кількістю нуклонів;

4) кількістю протонів.

3.Величина масового числа визначається:

1) кількістю протонів у ядрі;

2) загальною кількістю електронів на головних енергетичних рівнях;

3) сумою кількостей протонів і нейтронів;

4) кількістю нейтронів у ядрі.

4.Атом якого елемента містить 56 протонів у ядрі?

1) Реній;

2) Ферум;

3) Барій;

4) Силіцій.

5.Атом якого елемента має у складі ядра 35 протонів і 45 нейтронів?

1) Йод;

2) Меркурій;

3) Родій;

4) Бром.

6.Атоми, що мають однакове масове число, називаються:

1) ізотонами;

2) ізобарами;

3) ізотопами;

4) ізохорами.

7.В ізотопів двох ядер обов'язково збігається кількість:

1) протонів;

2) нуклонів;

3) нейтронів;

4) π -мезонів.

8.Атоми 13654 Хе і 13856Ва є:

1) ізотопами;

2) ізотонами;

3) ізохорами;

4) ізобарами.

9.Яке квантове число визначає орієнтацію електронної орбіталі в просторі?

1) спінове квантове число;

2) головне квантове число;

3) магнітне квантове число;

4) орбітальне (побічне квантове число).

10.До d - сімейства елементів не належить:

1) Манган;

2) Стибій;

3) Ферум;

4) Вольфрам.

11.Максимальна кількість електронів на f - підрівні дорівнює:

1) 6;

2) 18;

3) 10;

4) 14.

12.Електронні формули показують:

1) значення всіх чотирьох квантових чисел;

2) розподіл електронів за енергетичними рівнями і підрівнями;

3) розподіл електронів за значеннями їхніх енергій;

4) розташування електронів у просторі.

13.Електронна формула 1s22s26Зs2Зр63d64s2 належить до атома:

1) Феруму;

2) Рутенію;

3) Цинку;

4) Кадмію.

14.Скільки вакантних орбіталей має атом Аргону?

1) 0;

2) 5 орбіталей Зd-підрівня;

3) 1 орбіталь Зр-підрівня;

4) 3 орбіталі Зр-підрівня.

15.Кожний період періодичної системи елементів закінчується атомом:

1) d-сімейства;

2) s-сімейства;

3) р-сімейства;

4) f-сімейства.

16.Скільки d-електронів в атома Цинку?

1) 9;

2) 10;

3) 8;

4) 2.

17.Скільки енергетичних рівнів має атом Ауруму?

1) 6;

2) 9;

3) 4;

4) 5.

18.П'ять електронів на р-підрівні має атом:

1) Карбону;

2) Нітрогену;

3) Флюору;

4) Неону.

19.Номер періоду вказує на:

1) кількість заповнених електронних орбіталей;

2) кількість вакантних електронних підрівнів;

3) кількість енергетичних рівнів в атомі;

4) значення орбітального квантового числа.

20.Існування трьох електронів на одній орбіта лі суперечить:

1) принципу Паулі;

2) правилу Клечковського;

3) правилу Хунда;

4) принципу найменшої енергії.

9. Види хімічних зв’язків

1.Хімічний зв'язок між атомами утворюється:

1) за рахунок електростатичного притягання електронних орбіталей сусідніх атомів;

2) внаслідок взаємодії спарених електронів;

3) за допомогою взаємодії ядер;

4) за допомогою валентних електронів.

2.Перекривання електронних орбіталей характерно для:

1) іонного зв'язку;

2) донорно-акцепторного зв'язку;

3) металевого зв'язку;

4) ковалентного зв'язку.

3.Однією рискою у графічній формулі речовини позначається:

1) неполярний ковалентний зв'язок;

2) власна пара електронів;

3) одинарний зв'язок;

4) водневий зв'язок.

4.Зв'язок між позитивно поляризованим атомом Гідрогену і негативно поляризованим атомом іншого елемента є:

1) донорно-акцепторним;

2) неполярним;

3) водневим;

4) іонним.

5.Спрямованість у просторі не властива:

1) одинарному зв'язку;

2) неполярному зв'язку;

3) донорно-акцепторному зв'язку;

4) металевому зв'язку.

6.Крапками у графічних формулах позначається:

1) донорно-акцепторний зв'язок;

2) водневий зв'язок;

3) іонний зв'язок;

4) ковалентний зв'язок будь-якої кратності.

7.Для металевого зв'язку характерним є:

1) існування електронного газу;

2) перекривання електронних орбіталей сусідніх атомів;

3) відсутність електростатичних взаємодій;

4) відсутність вільних валентних електронів.

8.Насичуваність зв'язку властива:

1) усім видам хімічного зв'язку;

2) ковалентному зв'язку;

3) металевому зв'язку;

4) іонному зв'язку.

9.У якій речовині є іонний зв'язок?

1) К2О;

2) Н2О;

3) F2;

4) Н2S.

10.Металевий зв'язок здійснюється:

1) між типовим металом і типовим неметалом;

2) між металевими атомами;

3) у будь-якій сполуці, що містить металевий елемент;

4) між неполярними молекулами.

11.У якій молекулі є неполярний ковалентний зв'язок?

1) Н24;

2) Н2О;

3) НF;

4) Н2.

12.Молекули води схильні до утворення:

1) іонного зв'язку;

2) водневого зв'язку;

3) неполярного зв'язку;

4) кратного зв'язку.

13.Міжмолекулярний водневий зв'язок можливий між молекулами:

1) НF;

2) Н2;

3) N2;

4) К2S.

14.Найбільш полярним є:

1) ковалентний зв'язок;

2) іонний зв'язок;

3) металевий зв'язок;

4) водневий зв'язок.

15.Насичуваність — це:

1) здатність атомів брати участь в утворенні неполярного донорно-акцепторного зв'язку;

2) здатність хімічного зв'язку певним чином розташовуватися в просторі;

3) здатність атомів брати участь в утворенні обмеженої, кількості ковалентних зв'язків;

4) властивість полярних молекул.

16.Яке з тверджень є неправильним?

1) водневий зв'язок характеризується неспрямованістю;

2) ковалентний зв'язок характеризується ненасичуваністю;

3) водневий зв'язок слабкіше ковалентного;

4) іонний зв'язок сильніше ковалентного.

17.При гібридизації атомних орбіта лей:

1) кількість гібридних орбіталей дорівнює кількості вихідних орбіталей;

2) кількість гібридних орбіталей зростає;

3) енергія гібридних орбіталей стає різною;

4) зберігається спрямованість хімічного зв'язку.

18.Утворення кристалів є характерним для сполук з:

1) неполярним зв'язком;

2) водневим зв'язком;

3) іонним зв'язком;

4) ковалентним зв'язком.

19.Які молекули мають кратний зв'язок?

1) будь-яка полярна молекула;

2) Н2;

3) N2;

4) НС1.

20.Яке з тверджень є неправильним?

1) молекула азоту має подвійний зв'язок;

2) при утворенні катіона амонію реалізується донорно-акцепторний механізм утворення ковалентного зв'язку;

3) енергія кратного зв'язку більш6 енергії одинарного зв'язку між тими ж атомами;

4) у молекулі ВеН2 реалізується гібридизація -типу.

10. Валентність. Ступінь окиснення.

1.Валентність атома залежить від:

1) ступеня перекривання електронних орбіталей;

2) полярності зв'язку;

3) кількості зв'язків, які утворює даний атом у молекулі речовини;

4) типу хімічного зв'язку.

2.Атом Гідрогену в сполуках:

1) має змінну валентність;

2) виявляє валентність, рівну одиниці;

3) двовалентний;

4) має нульову валентність.

3.Постійну валентність у сполуках виявляє атом:

1) Купруму;

2) Хлору;

3) Алюмінію;

4) Феруму.

4.Негативний ступінь окиснення може виявляти в сполуках:

1) атом Купруму;

2) атом Кальцію;

3) атом Оксигену;

4) атом Літію.

5.Яке твердження є неправильним?

1) відновники в реакції окислюються;

2) відновленням називається процес приєднання електронів;

3) при окисно-відновних реакціях змінюється ступінь окиснення атомів, а валентність їх може не змінюватися;

4) при окисненні атом зменшує ступінь

окиснення.

6.У молекулі гідроксиламіну атом Нітрогену має ступінь окиснення, рівний:

1) 0;

2) -3;

3) +3;

4) -⅓.

7.Іон алюміній Al3+:

1) може бути тільки окисником;

2) може бути тільки відновником;

3) у залежності від умов реакції може або окислюватися або відновлюватися;

4) не може вступати в окисно-відновні реакції.

8.Тільки відновником може бути атом азоту в сполуці:

1) НNО3;

2) NH3;

3) N2;

4) NO.

9.Перманганат-іон МnО4¯ :

1) не вступає в окисно-відновні реакції;

2) не може відновлюватися;

З) може бути тільки окисником;

4) має проміжний ступінь окиснення Мангану.

10.Який іон може бути і окисником, і відновником?

1) S2¯;

2) NO2¯;

3) Са2+;

4) Аu3+.

11.Яке перетворення належить до процесу окиснення?

1) NO2 → N2

2) N2 → NН3;

3) Сu2+ → Сu°;

4) NO → NO2.

12.Який іон не може бути і окисником і відновником?

1) SO42¯ ;

2)S2¯;

3) Сu2+;

4) NO2¯.

13.Під час пропускання водню над розпеченим оксидом феруму (ІІІ) водень відіграє роль:?

1) відновника;

2) каталізатора;

3) окисника;

4) і відновника, і окисника.

14.Вищий позитивний ступінь окиснення атома:

1) відповідає номеру періоду періодичної системи, у якому перебуває елемент;

2) відповідає номеру групи періодичної системи, у якій перебуває елемент;

3) менше кількості валентних електронів на одиницю;

4) визначається найбільшим числом прийнятих електронів.

15.Яке перетворення належить до окисно-відновних?

1) Сг2О72¯ → СгО42¯;

2) А1О33¯ → А13+;

3) СuС1→ СuО;

4) СО2→ СО32¯.

16.Скільки електронів бере участь у перетворенні: N2 → N2O?

1) один;

2) два;

3) шість;

4) чотири.

17.Яке перетворення не належить до окисно-відновних?

1) А13+ → А1(ОН)4¯;

2) СuС1→ СuSО4;

3) СаСО3→ СО;

4) Н2SO4→ SO2.

18.У найнижчому ступені окиснення атом:

1) може бути тільки окисником;

2) може бути окисником або відновником;

3) може бути тільки відновником;

4) не здатний виявляти окисно-відновні властивості.

19.З-поміж елементів другого періоду найбільш сильним окисником є

1) Літій;

2) Неон;

3) Флюор;

4) Оксиген.

20.З-поміж елементів третього періоду найбільш сильним відновником є:

1) Натрій;

2) Аргон;

3) Хлор;

4) Сульфур.

11. Класи неорганічних сполук

1.До простих речовин належать:

1) солі;

2) кристалогідрати;

3) вода;

4) неметали.

2.Яке твердження є неправильним?

1) оксиди — це бінарні речовини;

2) в оксидах атом кисню має змінний ступінь окиснення;

3) оксиди утворюють метали і неметали;

4) змішані оксиди — це оксиди, що містять атоми «неоксигенового» елемента з різною валентністю.

3.Сполука ВеО належить до:

1) пероксидів;

2) основних оксидів;

3) амфотерних оксидів;

4) кислотних оксидів.

4.Яке твердження є правильним?

1) СuО належить до несолетворних оксидів;

2) кислотним оксидам відповідають основи;

3) основні оксиди називаються ангідридами;

4) амфотерні оксиди — це оксиди металів, яким відповідають і основи, і кислоти.

5.Вода взаємодіє з:

1) розчинними основами;

2) оксидами неактивних металів;

3) нерозчинними основами;

4) активними металами.

6.Яка основа не виявляє амфотерні властивості?

1) А1(ОН)3;

2) Сг(ОН)2;

3) Ве(ОН)2;

4) Zn(ОН)2.

7.У розчинах лугів лакмус забарвлюється в:

1) синій колір;

2) жовтий колір;

3) жовтогарячий колір;

4) малиновий колір.

8.Луг NаОН не взаємодіє з:

1)Zn(ОН)2;

2) ВеО;

3) SО3;

4) СгО.

9.Яке твердження є правильним?

1) молекули основ не здатні до електролітичної дисоціації у водних розчинах;

2) продуктом дисоціації кислоти є катіон металу;

3) при нагріванні луги не розкладаються;

4) у розчині лугу фенолфталеїн безбарвний.

10.Основність кислоти визначається:

1) кількістю гідроксильних груп, що утворюються в результаті дисоціації;

2) кількістю атомів Гідрогену, що можуть заміщатися атомами металу;

3) алгебраїчним зарядом основного залишку;

4) кількістю атомів Оксигену в молекулі кислоти.

11.Кислота НС1 не взаємодіє з:

1) Сu(ОН)2;

2) СuО;

3) СаО;

4) Са(NО3)2.

12.Сіль АgNO3 належить до:

1) подвійних солей;

2) середніх солей;

3) змішаних солей;

4) основних солей.

13.Сіль NаС1 взаємодіє з:

1) АgNO3;

2) НNO3;

3) СuSО4;

4) Ва(ОН)2.

14.До змішаних солей не належить:

1) А1(NO3)С12;

2) А1(ОН)SО4;

3) Са(NO3)С1;

4) Zn(NO3)Вг.

15.При нагріванні Fе(ОН)3:

1) не розкладається;

2) розкладається з утворенням кисню;

3) розкладається з утворенням води;

4) розкладається з утворенням водню.

16.У розчині кислоти метилоранж має:

1) жовтогарячий колір;

2) червоний колір;

3) жовтий колір;

4) фіолетовий колір.

17.Сіль Nа2СО3 не взаємодіє з:

1) КС1;

2) НС1;

3) Н24;

4) Са(NО3)2.

18.Молекули солей у водному розчині дисоціюють з утворенням:

1) гідроксид-іона;

2) катіона Гідрогену;

3) кислотного залишку;

4) іона неметалу.

19.Розведена кислота НС1 не взаємодіє з:

1) Ва(ОН)2;

2) МgО;

3) ВеО;

4) Нg

20.При взаємодії барію з розведеною НNO3 утворюється:

1) NH43;

2) Н2;

3) NO2;

4) ВаН2.

12. Енергетика хімічних реакцій

 

1.Внутрішня енергія речовини — це:

1) енергія взаємодії між частинками;

2) повна енергія частинок, що складають цю речовину;

3) енергія поступального, коливального й обертального руху частинок;

4) сумарна енергія електронних рівнів усіх атомів.

2.Термохімія вивчає:

1) вплив температури на стійкість молекул;

2) кількісні характеристики теплових ефектів;

3) змінювання потенціальної і кінетичної енергії речовини;

4) здатність речовини здійснювати роботу проти сил зовнішнього тиску.

3.Зміна внутрішньої енергії системи позначається як:

1) ∆ Q;

2) ∆ H;

3) ∆ U;

4) ∆ V.

4.При екзотермічних реакціях:

1) ∆ V =const;

2) ∆ U ≈ 0;

3) ∆ U > 0;

4) ∆ U < 0.

5.Величина яку характеризує тепловий ефект реакції при:

1) ∆ U = О;

2) ∆ U +р∆ V =const;

3) ∆ H = const;

4) V = const,.

6.Термохімічними називаються рівняння, у яких зазначена(-ні):

1) чисельна величина температури проведення реакції;

2) чисельна величина теплового ефекту;

3) енергетичні характеристики кожного учасника реакції;

4) теплота утворення продуктів реакції.

7.Тепловий ефект утворення одного моля складної речовини з простих речовин називається:

1) теплотою утворення складної речовини;

2) внутрішньою енергією складної речовини;

3) роботою утворення складної речовини;

4) адіабатичною сталою складної речовини.

8.Тепловий ефект реакції:

1) залежить від проміжних стадій реакції;

2) не залежить від температури;

3) не залежить від початкового і кінцевого стану речовини;

4) залежить від початкового і кінцевого стану речовини.

9.Хімічна кінетика вивчає:

1) змінювання теплових ефектів реакції в часі;

2) змінювання внутрішньої енергії речовини в ході реакції;

3) швидкості і механізми хімічних реакцій;

4) теплоти утворення продуктів реакції.

10.Кінетичне рівняння реакції — це рівняння, що:

1) пов'язує змінювання внутрішньої енергії системи з часом перебігу реакції;

2) пов'язує швидкість реакції з концентрацією реагуючих речовин;

3) визначає кінцеву концентрацію одного з продуктів реакції;

4) визначає змінювання мас вихідних речовин і продуктів реакції.

11.Константа швидкості реакції не залежить від:

1) умов проведення реакції;

2) температури;

3) природи реагуючих речовин;

4) концентрації речовин.

12.Залежність швидкості реакції від температури визначається:

1) рівнянням Арреніуса;

2) правилом Вант-Гоффа;

3) законом діючих мас;

4) рівнянням Клапейрона-Менделєєва.

13.Температурний коефіцієнт швидкості реакції показує у скільки разів збільшується:

1) швидкість даної реакції при підвищенні температури на десять градусів;

2) швидкість даної реакції при підвищенні температури на один градус;

3) константа швидкості даної реакції при підвищенні температури на десять градусів;

4) константа швидкості даної реакції при підвищенні температури на один градус.

14.Енергія, якої треба надати молекулам (частинкам) реагуючих речовин, щоб перетворити їх на активні, називається:

1) бар'єром активації;

2) енергією активації;

3) порогом активації;

4) ентальпією реакції.

15.Розчинення заліза у хлорид ній кислоті буде сповільнюватись при:

1) збільшенні концентрації кислоти;

2) подрібненні заліза;

3) розведенні кислоти;

4) підвищенні температури.

16.Інгібітор — це речовина, що:

1) прискорює хімічну реакцію;

2) сповільнює хімічну реакцію;

3) не змінює швидкості реакції, але зменшує теплоту утворення продуктів реакції;

4) не вступає в хімічні перетворювання, а служить середовищем для їх нього здійснення.

17.При гетерогенному каталізі:

1) каталізатор і реагуючі речовини перебувають у різних агрегатних станах;

2) реагуючі речовини і продукти реакції перебувають у різних агрегатних станах;

3) каталізатор і продукти реакції перебувають у різних агрегатних станах;

4) каталізатор і продукти реакції перебувають у однакових агрегатних станах.

18.Стан рівноваги оборотного процесу характеризується:

1) сталістю суми теплот утворення продуктів реакції;

2) константою швидкості реакції;

3) константою рівноваги реакції;

4) сталістю теплового ефекту реакції.

19.Константа рівноваги не залежить від:

1) властивостей розчинника;

2) природи реагуючих речовин;

3) температури;

4) концентрації реагуючих речовин.

20.Напрямок зсуву хімічної рівноваги характеризується:

1) принципом Ле Шательє;

2) рівнянням Вант-Гоффа;

3) правилом Арреніуса;

4) законом збереження маси речовини.

Розчини

1.Істинні розчини — це:

1) система, у якій розчинена речовина і розчинник утворюють гомогенну систему;

2) система, у якій речовина повністю розчинена в розчиннику;

3) дисперсні системи, що містять частинки фази розміром від 1 до 100 нм;

4) дисперсні системи, що містять частинки фази розміром менше 1 нм.

2.Розчинність твердих речовин не залежить від:

1) властивостей розчинника;

2) температури;

3) тиску;

4) природи розчиненої речовини.

3. 3 підвищенням температури розчинність:

1) твердих речовин і рідин практично не змінюється;

2) твердих речовин і рідин збільшується;

3) твердих речовин і рідин зменшується;

4) твердих речовин зростає, а рідких — не змінюється.

4.Кристалічні речовини, що містять молекули розчинника, називаються:

1) кислими солями;

2) основними солями;

3) кристалосольватами;

4) солетворними речовинами.

5.Склад розчину виражається за допомогою:

1) безрозмірних фізичних величин;

2) теплового ефекту;

3) закону діючих мас;

4) концентрації.

6.Масова частка розчиненої речовини виражається у:

1) грамах розчиненої речовини на 1 моль розчинника;

2) частках одиниці;

3) грамах розчиненої речовини на 1 л розчинника;

4) грамах розчиненої речовини на 1 л розчину.

7.Відношення кількості розчиненої речовини (моль) до об'єму розчину (л або дм3) називається:

1) молярністю розчину;

2) масовою часткою розчиненої речовини;

3) мольною часткою;

4) об'ємною часткою.

8.Яке твердження є неправильним?

1) електроліти — провідники електрики другого роду;

2) у розчині іони безладно рухаються;

3) процес дисоціації оборотний;

4) неелектроліти при розчиненні у воді розпадаються (дисоціюють) на іони.

9.Електролітами є:

1) сполуки з неполярним зв'язком;

2) провідники першого роду;

3) сполуки з іонним або полярним зв'язком;

4) сполуки з металевим зв'язком.

10.Теорію електролітичної дисоціації висунув:

1) М. В. Ломоносов;

2) С. Арреніус;

3) А. Вернер;

4) В. Оствальд.

11.Амфоліти у водному розчині:

1) дисоціюють тільки при великих концентраціях;

2) дисоціюють тільки в присутності кислот;

3) не дисоціюють на іони, а розпадаються без утворення іонів;

4) дисоціюють як основи і як кислоти.

12.Основа Zn(ОН)2 належить до:

1) неелектролітів;

2) амфотерних основ;

3) лугів;

4) однокислотних основ.

13.Ступінчасто дисоціюють:

1) кислі солі;

2) середні солі;

3) прості речовини;

4) оксиди.

14.Яке твердження є неправильним? «Ступінь дисоціації...

1) залежить від природи розчинника»;

2) залежить від температури»;

3) залежить від природи розчиненої речовини»;

4) не залежить від концентрації розчину».

15.Від концентрації розчиненої речовини не залежить:

1) ступінь дисоціації;

2) константа дисоціації;.

3) масова частка розчиненої речовини;

4) мольна частка.

16.Іонним добутком води називають:

1) добуток ступеня дисоціації води і рівноважної концентрації води;

2) добуток рівноважних концентрацій іонів Гідрогену і гідроксид-іонів;

3) добуток [Н2О] і [Н+];

4) добуток [Н2О] і [ОН-].

17.Через водневий показник виражається:

1) концентрація іонів Гідрогену;

2) добуток [Н2О] і [Н+];

3) концентрація недисоційованих молекул води;

4) добуток [Н2О] і [ОН-].

18.У кислому середовищі:

1) концентрація [Н+] менше, ніж [ОН¯ ];

2) концентрація [Н+1 менше, ніж [Н2О];

3) концентрація [Н+] більше, ніж [ОН¯ ];

4) концентрація [Н+] дорівнює [Н2О].

19.Величина рН > 7 є характерною для:

1) кислого розчину;

2) слабокислого розчину;

3) нейтрального розчину;

4) лужного розчину.

20.Речовини, що змінюють свій колір у залежності від концентрації іонів Гідрогену, називаються:

1) індикаторами;

2) каталізаторами;

3) інгібіторами;

4) промоторами.

14. Гідроліз солей

1.Реакція гідролізу є характерною для:

1) кислот і основ;

2) основ;

3) молекул простих речовин;






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.