Забруднення навколишнього середовища. Основну частку викидів (» 95%) стаціонарними джерелами (ГПА, резервуарні парки, котельні тощо) в атмосферне повітря становлять газоподібні та рідкі речовини

Основну частку викидів (» 95%) стаціонарними джерелами (ГПА, резервуарні парки, котельні тощо) в атмосферне повітря становлять газоподібні та рідкі речовини, а саме: неметанові леткі органічні сполуки, метан, сполуки азоту, вуглецю, сірки.

Згідно з проведеним аналізом викидів забруднюючих речовин під час транспортування газу, встановлено, що їх обсяги на кожний 1 млрд. м3 газу, що транспортується, зростатимуть щороку в середньому на 0, 06 тис.тонн. Це може мати місце в разі невжиття конкретних заходів щодо модернізації, своєчасного ремонту технологічного обладнання та впровадження сучасних технологій. За обсягів транспортування 228, 3 млрд. м3 газу у 2005 році, кількість викидів становить 172, 2 тис.тонн. Із проведених розрахунків за укрупненими показниками встановлено, що у 2010 році кількість викидів за такого ж об’єму транспорту газу може зрости до

193, 2 тис.тонн.

Найбільш поширеними відходами, що утворюються на підприємствах НАК " Нафтогаз України", є нафтові та бурові шлами, відпрацьовані пально-мастильні матеріали, побутові та будівельні відходи, відпрацьовані акумулятори, автомобільні шини та лампи денного освітлення.

У зв’язку із збільшенням обсягів виробництва (збільшення обсягів видобутку сировини, збільшення транзиту газу, введення в експлуатацію нових виробничих об’єктів) можливе значне зростання техногенного навантаження на навколишнє середовище. Для зменшення цього впливу необхідно:

· здійснення своєчасного ремонту та заміни обладнання;

· впровадження сучасних технологій;

· переведення автотранспорту на використання альтернативних видів палива;

· розроблення та впровадження технологій та обладнання з переробки відходів;

· використання обезводнених нафтогазових свердловин для захоронення стічних вод та інші.

Щорічні витрати підприємств НАК " Нафтогаз України" на реалізацію заходів з охорони навколишнього середовища (атмосферного повітря, земель, водних ресурсів, надр, поводження з відходами) становлять в середньому понад 70 млн.грн.

6.2.5. Ціни та ціноутворення

Відповідно до повноважень, визначених Кабінетом Міністрів України, граничні рівні цін на природний газ для усіх категорій споживачів затверджуються Національною комісією регулювання електроенергетики України.

З 1 січня 2006 року граничні рівні оптових цін на газ для споживачів України

(з урахуванням тарифів на його транспортування і постачання та ПДВ) становлять:

- для підприємств комунальної теплоенергетики - 304, 50 грн. за 1000 куб.м;

- для бюджетних організацій та установ - 288, 00 грн. за 1000 куб.м;

- для населення - 185, 00 грн. за 1000 куб.м.

Зазначений рівень ціни на природний газ для населення є незмінним з квітня 1999 року. При цьому основна складова граничного рівня ціни – безпосередньо ціна газу як товару у порівнянні з датою затвердження знизилась на 22, 6%.

- для промислових споживачів (без урахування тарифів на його транспортування, постачання та ПДВ) - 422, 1 грн. за 1000 куб.м.

З 20 лютого 2006 р. граничний рівень ціни на газ для промислових споживачів встановлено НКРЕ на рівні 548, 0 грн. за 1000 куб.м (без урахування тарифів на його транспортування, постачання та ПДВ, що відповідає їх економічно обґрунтованому рівню.

Для забезпечення прибутковості господарської діяльності НАК “Нафтогаз України”, необхідної для функціонування підприємств галузі і розвитку виробництва, на сьогодні економічно важливе значення має приведення у відповідність цін реалізації природного газу для споживачів України з їх економічно обґрунтованим рівнем.

Світовий ринок газу лише формується. Визначення рівня ціни на природний газ в Європі, як і в усьому світі, знаходиться в залежності від зміни рівня ціни на нафту та нафтопродукти.

6.2.6. Заміщення рідкого моторного палива стиснутим газом

Заміщення рідкого моторного палива стиснутим природним газом (СПГ) набуває в світовій практиці високих темпів розвитку. Тільки з 2000 р. до 2004 р. кількість автотранспортних засобів, що працюють на СПГ, збільшилась з 2, 2 до 3, 6 млн. одиниць і досягла: в Аргентині близько 1, 2 млн.; в Бразилії - більше 600 тис.; у Пакистані - біля 500 тис.; в Італії – понад 400 тис.; у Єгипті – 56 тис.; в США – 130 тис.

Кількість газобалонних автомобілів, од.

Основними соціально-економічними стимулами використання СПГ моторного пального є:

· підвищення рівня енергетичної безпеки країн внаслідок зменшення залежності від імпорту нафти та нафтопродуктів;

· покращання екологічної ситуації довкілля за рахунок зменшення шкідливих викидів в атмосферу (СО2 на 60%, ароматичних вуглеводнів на 40%);

· оптимізація економічних показників експлуатації автотранспорту, оскільки газ, в середньому, удвічі дешевший еквівалентної кількості рідкого моторного палива, за коротких (від 0, 5 до 1, 2 року) термінів окупності переведення транспортної одиниці на СПГ;

· продуктивний розвиток сфери автоперевезень, в тому числі - створення нових робочих місць.

Кількість автомобільних газонаповнюючих компресорних станцій (АГНКС), що забезпечують автомобілі СПГ, од.

В Україні на даний час на СПГ працює 55 тис. автомобілів; побудовано 161 АГНКС, з яких 91 належать підприємствам НАК „Нафтогаз України”, а 70 – іншим відомствам і приватним власникам. У 2005 році стиснутим природним газом заміщено 400 тис.тонн світлих нафтопродуктів.

Слід зазначити, що в Україні є всі передумови для розвитку цього напрямку: налагоджено виробництво суцільнометалевих балонів на ВАТ “Бердичівський машинобудівний завод “Прогрес”, виробництво АГНКС на заводах “Сумигазмаш” та ВАТ „Сумське машинобудівне НВО ім. М.Фрунзе”. Розроблено конструкції паливної апаратури для різних типів двигунів, створена система сервісного обслуговування автомобілів, що працюють на СПГ. У структурі ДК " Укртрансгаз" ведено в експлуатацію 2 сервісних центри в Носівці та Горлівці, ще 8 планується побудувати найближчим часом.

Обґрунтування перспектив використання стиснутого газу в автотранспортній системі України на період до 2030 року базується на таких положеннях.

· Обсяги заміщення рідкого моторного палива СПГ на прогнозний період розраховувались відповідно до показників, передбачених політичною ініціативою Європейської комісії на підставі програми „Мета 2020” Європейської Асоціації транспортних засобів на газовому паливі („Target 2020” the European Natural Gas Vehicle Association). Згідно з цією програмою до 2020 року 10% рідкого моторного палива має бути заміщено природним газом. На цей час в країнах Західної Європи буде налічуватися 219 млн. автомобілів, з яких

· 23 млн., тобто - 10, 5%, передбачається перевести на газ.

· Кількість транспортних засобів на ПСГ розраховувалась за середньостатистичними показниками річного пробігу (~40000 км/рік) та середнім рівнем витрат палива (~20л/100км) транспортними засобами в Україні.

· Заланована кількість АГНКС розраховувалась за середньостатистичними показниками країн Європи, Азії та Америки, в яких значна кількість транспортних засобів переведена на СПГ. При цьому, взято до уваги, що кількість транспортних засобів, які заправляються на одній АГНКС, змінюється у діапазоні від 900 – 1000 одиниць за добу (у таких країнах, як Аргентина, Бразилія, Пакистан) до 50 – 200 в добу (у країнах Західної Європи та США). В Україні передбачається довести зазначений показник до 150 транспортних одиниць за добу на АГНКС, від існуючого - 410.

Прогноз заміщення рідкого моторного палива стиснутим природним газом