Новорічна казка

Казкарка: місто спить, темно на вулиці, тиша навколо німа.

Дід лежить на печі та крутиться - голод його допіка.

Де ж йому бідному кошти узяти,

Щоб новий рік все ж пристойно стрічати.

Мабуть не діжде від влади він грошей,

Бо поштарі вже давно їх не носять.

Хочеться діду ікри, оселедців, меду, горілки - всього.

Хочеться всяких добреньких гостинців - тільки й присниться воно.

Довго отак він на місці крутився,

Поки на ранок із печі звалився.

Бабця до нього скоріш поспішає,

Ледве із полу його піднімає.

Він же старенький і крекче і плаче,

З голоду білого світу не бачить.

Дід: боже, бабцю, це ж у нас Новий рік на носі,

А ми й досі із тобою одяг старий носимо.

Та й поїсти треба щось нам приготувати

Скоро гості будуть в нас, чим їх зустрічати?

Баба: деб узятися добру? Ми ж з тобою бідні!

Може щось і наскребу у мішку столітнім.

Тільки що спекти, скажи - торт чи хліб чи булку?

Щоб наїлися усі і не було смутку.

Дід: ти згадай рецепт старий - ну той, що давній.

Колобочки в нас завжди були у пошані.

Та спечи стара, для нас колобка крутого

Для малечі - дивина, втіха - для старого.

Казкарка: баба все так і зробила, колобочка замісила,

Та й поставила у піч - буде й справді гарна річ.

Вже готовий колобок лежить, спочиває.

Баба шиє сюртучок, дід слину ковтає.

Дума тут наш колобок.

Колобок: ой ти хитрий, діду!

Хочеш з'їсти ти мене, та не найдеш сліду.

Зараз я скочусь тихенько, та втечу від тебе,

ти за мною не сумуй, та й не плач, не треба.

Чув я що у лісі десь буде таке свято,

Що «Корону» усім звірям будуть роздавати.

Різні я їв шоколадки, пряники, цукерки,

Та «Корону» не забуду до самої смерті.

Казкарка: так сказав, та й у вікно, шусть - і тільки й сліду.

Колобок: Прощавай тепер село! Я до лісу їду!

Казкарка: а в лісі, лісі темному, там ходить хитрий лис,

Зима усіх лякає, морозить людям ніс.

Сірий заєць там сидить, опустивши вуха.

Він від холоду тремтить, завірюху слуха.

Зупинився колобок, і на зайця позирає,

Заєць зразу звеселів і доньок підбігає.

Заєць: ой, ти мій крутячок, повернися на бочок.

Я тебе швиденько з'їм, бо дістанеся усім.

Колобок: ну ти що вже, сіроманець! Полину об'ївся?

Не для того я у ліс здалеку котився!

Я - крутенький колобок, і якщо не знаєш,

Зараз цокну у лобок, й очі повиймаю!

Тільки спробуй - я тебе розірву на часті!

Заєць: Боже, милий, щось страшне, треба бігти в хащі!

Колобок: Хай!

Кіт: ти як голодний? їсти хочеш?

(протягує бутилку коли)

Колобок: що це?

Кіт: Кола!

Колобок: ще не пробував ніколи!

Кіт: на, бери, це - смакота!

Кайф від вух і до хвоста!

(Колобок п 'є колу, кіт окує жуйку.)

Колобок: що це в тебе?

Кіт: ха! Це - жуйка!

Бачиш - хух - і з рота білька!

(дує жуйку)

На! Бери відразу три!

(колобок бере несміливо)

Темнота! Бери! Жуй! Дми!

Та не бійся, так як я!

Дми сильніше, О! поглянь!

(дме так, що жуйка заліплює вся морду)

Колобок: забери їх всіх назад, краще буду шоколад!

(кіт дає шоколад. Виходить лисиця.)

Лисиця: знову, котику, без мене,

Ти затіяв тут бенкет?

Дуже часто забуваєш

Джентльменський етикет.

Пригости спочатку даму,

Та врахуй жіночий шарм,

Бо подряпаю я морду,

Під затильників задам! (забирає шоколад у кота)

Та не думай, не посмієш дати мені здачі,

Бо у мене є дружок, дужий, хоч ледачий.

В мене кращий друг тепер - це Бурмило-рекитер!

(виходить ведмідь)

Ведмідь: О! привіт! Тебе я знаю, а з тобою хто оце?

Колобок: я крутий колобок, я зліпився з тіста,

Я із столу впав, пропав, і в ліс покотився.

Лисиця: О, та ти - чарівний красень!

Я немовби бачу сон,

Ми з тобою потанцюєм, увімкніть же нам музон!

(бере колобка)

Колобок: вибачаюсь, я не вмію! Я не знаю як все це!

В мене досвіду немає, молоденький я іще!

Ведмідь: я від музики оглух! Втрачу скоро зовсім слух!

Кіт: та зате звучить музон - веселіше діло!

Ну ж скоріш до нас у гурт, по скоріше, сміло!

(Танцюють)

Колобок: краще б я вам заспіва!

Лисиця: можу я тебе послухати, та не мила вчора вуха!

Якщо можеш - скоч на носа! Там і заспіваєш,

може ж ти хоч мою душе так порозважаєш!

Колобок: Рудохвоста! Та ти що? З глузду з'їхала чи що?

Я ж не той дурненький, що співає на носах у ворогів хитреньких!

(Тікає...)

Вовк: О! привіт же колобочку, ми тебе чекали!

Діти плачуть у куточку, бо ялинку вкрали.

І музику, і Снігурочку, все позабирали!

Колобок: хто ж посмів таке зробити в ніч таку святкову?

Вовк: Та розбійники із лісу нас усіх збороли.

Колобок: а давайте до рибалки звернемось з проханням.

Може він нам допоможе збутися бажанням?

Хай він рибку золоту вловить нам на свято,

В я в неї попрошу все нам повертати,

Гей рибалко, поможи, рибку золоту влови!

Рибалка: зараз, зараз, підожди! Черв'ячка впущу туди.

Вовк: дай, я зараз посиджу, і хвостом її вловлю.

Ловись рибка, велика й маленька,

ловись рибка не проста, а золотенька.

Рибалка: слухай, Вовче, ти мені тільки заважаєш!

Золотеньку на хвоста ти вже не піймаєш!

Бо вона тепер сидить в річці глибоченько,

Навіть не вжива тепер черв'ячків жирненьких!

Рибка: Хто посмів мене збудити?

Сон кріпкий мій перебити?

Якщо це старий зробив - свою душу він згубив!

О! так тут же Колобок - весь підсмажений бочок!

Та мене не 'їжте, і ножем не ріжте!

Я ж така маленька і зовсім не смачненька!

Я рибка зовсім не проста - а чарівна і золота!

То ж швидко загадай бажання, а я зроблю все без вагання!

Колобок: допоможи нам свято розпочати!

Рибка: ну що ж, якщо ви всі слухняні,

То розпочнемо свято з вами.

Давайте разом погукаємо Діда Мороза!

(звучить пісня «Новий год к нам мчится»)

Дід Мороз: Чую-чую, мої дорогенькі!

Подаруночків ждете ви, мої миленькі?

Ну то ж давайте починати цей веселий карнавал,

Та покличемо до мене і Снігурочку в цей зал!

(гукають, під пісню виходять пірат переодягнений в Снігурочку)

Пісня

Д.Мороз: Расскажи, Снегурочка, как дела?

Расскажи-ка милая, где была?

1 пират: за тобою бегал я, Дед Мороз,

Что бы ты подарочки мне принес.

Припев: Д.М.: а ну-ка, давай-ка, плясать выходи!

1 пират: щас, Дед Мороз, щас Дед Мороз, погоди!

2. Д.М.: ждет моих подарочков ребятня,

И тебе достанется от меня.

1 пират: наконец, сбываются все мечты,

Заберу подарочки й кранты!

Колобок: Щось Снігурка в нас страшна, та ще й однобока!

Коси нема, плаття нема, та ще й одноока!

Діду! А це точно твоя онучка?

Дід Мороз: А давайте запитаємо у дітей! Діти! Це справжня Снігурочка?

1 пірат: А! здогадалися? Ну й ладно!

Але не поспішайте радіти!

(свистить, під музику виходять пірати із зв'язаною Снігурочкою)

2 пірат: так! Це ми вкрали Снігурочку. І поки ви не пограєте в ігри, ми її не віддамо! А не буде Снігурочки — не буде й свята!

(Конкурси, ігри....)

2 пірат: ну добре, ви добре грали, тому й повертаємо Вам Снігурочку.