Прикмета

За допомогою моху можна визначити сторони горизонту: він завжди росте з північної сторони.

Затріщали смереки – буря недалеко.

На сосні багато шишок – добре вродить ячмінь.

Хвоя модрини перед ясною погодою розгортається, ширшає; перед негодою – стискається, стає круглішою.

Бічні гілки сосни звичайної дугоподібно згинаються в сторону стовбура - на відлигу, розгинаються – на мороз.

Лусочки соснових шишок розкриті –триватимуть сухі, гарячі дні, стулюються докупи – настане сира погода.

Шкірка на цибулині тонка – зима буде м’яка; тверда і товста – зима буде сувора.

Якщо до 7 липня (Івана Купала) жита виколосяться – буде гарний урожай.

Якщо до Різдва під дахом було багато бурульок – добре вродить овес.

Цвіт картоплі перед дощем згинається додолу.

Садити картоплю треба тоді, коли осиковий лист стане завбільшки з двадцятип’ятикопієчну монету.

Вивчаючи тему «Сільськогосподарські рослини», перед учнями ставиться завдання знайти в літературі повір’я, прислів’я, пов’язані з цими рослинами. Можна навести для прикладу прислів’я: «Сльози, як горох», що пов’язує рослину гороху з бідою, нещастям. На підтвердження цього учні додають, що в новорічну ніч посівати горохом не можна, бо це ніби приносить господарям сльози, біду [11].

Цікаво з’ясувати, чому в людей таке ставлення до гороху. Згідно з легендою, перший житель землі Адам, бувши вигнаним із раю, взявся обробляти землю. Тяжка була праця — ходити за плугом, з очей Адама капали сльози, а на цьому місці виростав горох.

Цікавою є легенда про головну нашу годувальницю – картоплю. Їхали якось мандрівники дорогою, стомилися і шукають, де б його переночувати. Сіли вони у лісі. Нарвали бур’яну і розклали вогонь. Пішов один мандрівник ще вирвати сухого бур’яну. Аж раптом бачить зелень, а на ній цвітуть маленькі квіточки. Мандрівник узяв і вирвав з коренем. Дивиться, що внизу великі грудки якоїсь рослини. Кинув мандрівник ці грудки у вогонь. Настав ранок, мандрівники взяли їх і почали їсти, а вони виявилися дуже смачними. Їм сподобалося, пішли й ще вирвали. Поїхали мандрівники у місто, роздали людям ці грудочки, щоб посадили, розказали, які смачні вони, коли їх спекти. Отак люди й почали вирощувати картоплю.

Ось іще є легенда про часник. В одному царстві жив добрий і працьовитий народ. Але оселився в державі злий дракон. Кожного року люди віддавали йому на поталу найвродливішого, найсміливішого і найсильнішого юнака. Наступною жертвою повинен був стати син царя. А в нього була розумна наречена. Зуміла вона чарівним кинджалом нанести дракону смертельну рану. Сподобалося це богам, і вирішили вони нагородити цих людей. Боги взяли зуби вбитого дракона і розсіяли їх по землі, і виріс із них часник. І боги сказали людям: «Збирайте і їжте драконові зуби і будете ви завжди сильними, здоровими й молодими» [11]. Існує багато повір’їв про часник. Кажуть, що часник охороняє обійстя від злих духів. На Святий Вечір кладуть зубці часнику під скатертину на кожному з кутів стола.

Доцільно згадати, що капуста відома з давніх-давен. Уже в Ізборнику Святослава, датованому ХІ століттям, згадується про капусту. Слов’яни не тільки поліпшили способи вирощування цієї рослини, вивели нові сорти, а й винайшли нові способи переробки і зберігання капусти – квашення. Олександр Македонський наказував годувати своїх воїнів капустою. Це додавало їм сили, хоробрості, витривалості.

Варто згадати і значення сільськогосподарських рослин. В Україні картоплю вирощують як цінну продовольчу, технічну та кормову культуру. З лікувальною метою використовують бульби червоних сортів картоплі. У народній медицині корисні і квітки рослин. Сік із бульб картоплі має протизапальні, ранозагоювальні, спазмолітичні й сечогінні властивості. Він сприяє зниженню артеріального тиску, нормалізує функцію кишечника. Рекомендується науковою і народною медициною картопляна дієта при шлунково-кишкових, ниркових і серцево-судинних захворюваннях. Настій квіток використовують для покращення дихання. Цибулю ріпчасту застосовують як протигрипозний, протиопіковий, відхаркувальний, сечогінний, глистогінний засоби. Вважають, що сік цибулі сприяє розчиненю каменів і виділенню піску з нирок, поліпшує зір, укріплює волосся. Однак при тяжких захворюваннях нирок, печінки, шлунку, серця зловживати цибулею не рекомендується. Препарати часнику використовують при захворюваннях верхніх дихальних шляхів. Його вживають з метою профілактики епідемії грипу. Відвар житніх висівок вживають як пом’якшувальний та відхаркувальний засіб і при проносах [8, с.15].

Під час вивчення теми «Папоротеподібні», спершу з’ясовується біологічна суть їх розмноження папоротеподібних, привертається увага до того, що папороть не цвіте. А що про це говорять легенди?

Одна з них відає нам, що папороть розкриває свої квітки лише на одну мить у ніч на Івана Купала. Одного разу знайшовся сміливець, який зірвав цю квітку — символ багатства, достатку і добра. Багатьом навколо захотілося знищити цей символ, вони чинили зло і кривду, йшли на підлість і зраду. Не витримала цього чарівна квітка і зникла назавжди. Отже, папороть не цвіте, бо її квітку «відібрано» за негідні вчинки людей.

Багато видів папопороті використовують з лікувальною метою. У народній медицині рослину використовують як зовнішній засіб при захворюваннях суглобів, невралгії, варикозному дерматиті та загоюванні ран.

Виховне значення літератури на уроках біології за допомогою віршів треба підтримувати, вітати на уроках, тому що це всебічно розвиває дитину.

Вірші

Де краплина є води –

Там ти можеш мох знайти:

На болоті, в горах, в лісі,

На колоді і на стрісі.

Де вологи є запас,

Скрізь ростуть мохи у нас.

***

Серед лісів прекрасної землі

Зустрінеш ти рослини ці малі.

Їх не смакують коні та корови.

Плетуть у лісі килими чудові.

Тінь полюбляють, там завжди ростуть,

Ботаніки їх плаунами звуть.

Шостого липня, у ніч на Купала

Пів-України квітку шукало.

Кажуть, що якби її відшукать –

То жить можна було б і горя не знать.

Твори усної народної творчості роблять урок більш цікавим, пізнавальним, насиченим. Оповідання, прислів’я, приказки, загадки, казки дозволяють учням глибше відчути красу природи, велич людини і його залежність від природи, спорідненість з нею [10].