ІІ-а дочка.

Що за плаття – просто диво! І оздоблене красиво, А прикраси – просто клас! Стану принцесою я враз! (Дочки починають сваритися і битися). Ні, я! Ні, я! Ні, я! Ні, я!

Мачуха.

Ану замовкніть, дітвора! (Мачуха іронічно до Попелюшки, яка з сумом спостерігає за сестрами).

Мачуха.

Хотіла б ти з нами поїхать на бал?

Попелюшка.

Ах, бал! Це і музика, й сміх, й карнавал! Звичайно хотіла б!

Мачуха.

Надіюсь поїдеш… (поглядає на дочок і сміється).

І-а дочка.

Ой, просто чудово – грязнулю на бал!

ІІ-а дочка.

Тебе, замарашко, принц навіть не звав!

І-а дочка.

Ти нас здивувала, яке побажання!

ІІ-а дочка.

Ти нас насмішила - пусті сподівання!

Мачуха. (З іронією).

Дівчата, не смійтесь, бо ж ваша сестра Вам сукні пошила, й поради дала. (Говорить до Попелюшки, сама подивляється на дочок і сміється). Попелюшко, слухай, доню,

Попрацюй, бо брудно всюди. Перемий на кухні посуд І натри підлогу всюди. Дров на місяць наколи, На рік кави намели, Посади біля квіток Сто суничних ягідок, А поки вони ростуть, Підмітай доріжки тут. Якщо будеш ти старатись Та все зробиш до кінця, То на бал полюбуватись Зможеш у вікно палацу… Ну, а нам давно пора!

Від’їжджають на бал. Попелюшка чистить каструлі.

Попелюшка.

Де ти ходиш, справедливість? Ну скажи мені на милість, Чом мені одні клопоти Та уся брудна робота?

Заходить батько.

Батько.

Що з тобою, моя доню?

Попелюшка.

Ох, тяжка у мене доля!

Батько.

Бачу, трудишся щоденно, Так, що вже немає сил. Та ніхто не пожаліє, Словом добрим не зігріє. Що ж я, що ж я натворив? (Засмучений іде зі сцени).

Ведуча-І.

Ось кипить робота швидко В Попелющиних руках. Раптом – музика нізвідки, І з’явилась хресна мати. (Під музику з’являється фея).

Фея.

Попелюшко, здрастуй, доню! Ой, тут сяє чистотою Те, чого торкнулась ти. Все в житті у тебе вийде, Маєш добре серце ти.

Попелюшка.

Здрастує, феє, хресна мати! Я повинна все прибрати, Доки мачуха і сестри

Веселяться на балу. Всі на святі, всі танцюють, Тільки я одна працюю… Доля так розпорядилась, Без запрошення лишилась.

Фея.

Бачу все твоє життя, Люба хреснице моя, Через це хвилююсь я. Незаслужено штовхають, Без причини ображають. Зараз ось король зібрав Жителів усіх на бал, Та тебе туди не звали…

Попелюшка.

Ох, хрещена, знаю, знаю! Та й куди ж мені на бал… (показує на свій одяг).

Фея.

Так, буде гучний скандал. (Розмірковує). Та ти ж знаєш, що я фея, Трохи чарувати вмію. Принеси мені сюди Із городу гарбузи. Чарами займуся я, Буде найкраща карета твоя.

Попелюшка.

Ой, карета справжнє диво: І багата, і красива!

Фея.

У підвал скоріше йди, Мишоловку принеси. Будуть коні з тих мишей Сірих в яблука мастей.

Попелюшка.

Ой, ці коні чарівні! Та невже це все мені?

Фея.

Не вистачає кучера, За кротом іти пора!