Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Вселенські Патріархи в Україні






Патріарх Константинопольський Єремія II (Транос) (1530–1595) — патріарх у 1572–1579, 1580–1584, 1589–1595). Протягом 1587–1589 двічі відвідав Україну. Перебуваючи на українських землях, провів ряд реформ: надав широкі права братствам, а Львівському Успенському братству надав право ставропігії (грудень 1586); зобов'язав митрополитів щорічно скликати церковні собори; призначив київським митрополитом М. Рогозу та патріаршим екзархом луцького єпископа К. Терлецького.

У 1589 здійснив подорож до Москви за «милостинею». Поставив, за вказівкою царя Бориса, першого «Патріарха Московського і всієї Русі» Іова.

Патріарх Константинопольський Афанасій (Петеларій), (1597–1654), патріарх у 1634 та 1652, Царгородський святитель, Лубенський чудотворець.

8 жовтня 1652 року назавжди покинув Константинополь, відвідав молдавського господаря Василя Лупу, гетьмана Богдана Хмельницького в Чигирині; 22 квітня 1653 року був прийнятий в Москві царем Олексієм Михайловичем.

Умовив царя, в союзі з Україною (Запорізьким військом) та Молдовою розпочати війну з турками, після розгрому яких цар повинен був зайняти престол ромейських імператорів, а Московський Патріарх — уселенську кафедру. В кінці грудня 1653 року виїхав з Москви до Молдавії, щоб прибути в Миколаївський монастир в Галаце. По дорозі гостив у Богдана Хмельницького.

У лютому 1654 року залишився в Мгарському монастирі (Лубенський район, Полтавська область), занедужав, і в середу на седмиці Фоминій, 5 квітня, помер. Був похований сидячим на троні під амвоном Преображенського храму Мгарського монастиря.

Зараз нетлінні мощі святого Афанасія зберігаються в Благовіщенському соборі міста Харкова.

Патріарх Константинопольський Серафим II (Анін) (патріарх у 1757–1761), похований у Мгарському монастирі (Полтавська область).

Серафим був обраний патріархом у 1757 році. Після позбавлення патріаршого престолу перебував на Афоні, а з 1776 року - в Російській імперії.

Патріарх Константинопольський Димитрій I (у миру Дімітріос Пападопулос (1914 - 1991) був 296-им Вселенським Патріархом Константинополя з 16 липня 1972 до смерті 2 жовтня 1991.

Провів переговори з папою римським Іваном Павлом II у Стамбулі 30 листопада 1979 р., а потім у Ватикані 7 грудня 1987 р.

В 1987 році, на порозі ювілею 1000-ліття Хрещення Pyci, на запрошення Московської Патріархiї, прибув з візитом до СРСР. 24 серпня приїхав з Ленінграда до Львова. Високого гостя супроводжували архіпастирі Руської Православної Церкви: Володимир, архієпископ Псковський i Порховський та Макарій, архієпископ Івано-Франкiвський i Коломийський.

У Львові Святіший Патріарх i його супутники відвідали Успенську церкву, в якій 400 років тому (1587) був Константинопольський Патріарх Iєремія II. 26 серпня відбув зі Львова до Тбілісi.

Патріарх Константинопольський Варфоломій I (Деметріос Архонтоніс, нар. 2 листопад 1940), з 1991 року Константінопольський патріарх, архієпіськоп Константинополя — Нового Риму.

Перший візит Патріарха Константинополя – Нового Риму в Україну відбувся 24 вересня 1997 року. Це сталося в Одесі. До місцевого порту увійшло грецьке судно «Елеферіос Венізелос», на борту якого знаходилися Вселенський Патріарх Варфоломей I і учасники симпозіуму «Екологія, релігія і довкілля».

Другий візит відбувся до Києва, з нагоди святкування 1020-ої річниці хрещення Київської Русі, 25 - 27 липня 2008 року. Вселенського патріарха Варфоломія I в аеропорту " Бориспіль" зустріли президент України Віктор Ющенко і очільник Української православної церкви Московського патріархату митрополит Володимир (Сабодан).

Позиція щодо українського питання

Константинопольський Патріархат не має єдиної позиції щодо українського питання, існує лише кілька груп, які мають різні точки зору.

Константинопольський Патріархат вважає своєю канонічною територією територію Київської Митрополії у межах до 1686 р., тобто, щонайменше, Україну і Білорусь,. Константинопольський Патріархат визнає канонічну територію Московського Патріархату (Російської Православної Церкви) лише в межах 1686 р., тобто до приєднання до нього Київської Митрополії, а також про те, що саме це приєднання було здійснене «без згоди і затвердження Святого і Священного Синоду Великої Церкви Христової», себто Константинопольського Патріархату, у юрисдикції якого Київська Митрополія в той час перебувала.

Константинопольський патріархат двічі своїм соборним рішенням засудив підпорядкування Московській церкві Київської митрополії як неканонічне. 1688 року константинопольського патріарха Діонісія було позбавлено патріаршої катедри собором архієреїв, які побачили в діях патріарха симонію – продаж за гроші " духовних дарованій" (Діонісій отримав 120 соболів та дві сотні золотих за протиканонічне відступлення найбільшої митрополії Константинопольського патріархату). 1924 вселенський патріарх Григорій VII видав томос (декрет) з нагоди визнання автокефалії тих єпархій давньої Київської митрополії, які після Першої світової війни опинилися в складі польської держави.

Содержание
  • 1 История
    • 1.1 Ранняя история
    • 1.2 В период арабского господства и крестовых походов
    • 1.3 В период турецкого господства
    • 1.4 Александрийская Церковь в XX веке
    • 1.5 Современность
  • 2 Епархии Александрийской Церкви
  • 3 См. также
  • 4 Примечания
  • 5 Ссылки
  Засновники Святий Марк Автокефалія/автономія проголошена 42 Автокефалія/автономія визнана 451 Нинішній предстоятель Федір ІІ (Хорефтакіс) Центр Александрія і Каїр, Єгипет Основна юрисдикція Африка Літургічна мова Грецька, арабська, англійська, французька, африканські діалекти Церковний календар Новоюліанський Офіційний сайт www.patriarchateofalexandria.com     Грецька православна церква Александрії або Патріархат Александрійський і всієї Африки — один з найдавніших патріархатів християнської церкви східного обряду, свого часу як основна одиниця устрою Церкви — посідав 2-ге місце після Риму. Після Халкідонського собору 451 року, християни Єгипту вже не були об'єднані в одну структуру. Назва походить від назви головного місця розташування — Александрії. Суперечка, що виникла після Халкідона у зв'язку з христологічним вченням, спричинилася до розколу на більшість, яка відмовилася від рішень собору, і меншість, переважно грецку, яка підтримала його. Спочатку обидва угруповання відправляли давню александрійську літургію, проте в грецкій церкві її поступово замінили візант. 642 року Єгипет захопили араби, греки почали зазнавати гонінь за зв'язок з Візантією. Після захоплення Єгипту турками в 1517 році грец. патріарх Александрії переїхав до Константинополя (Стамбула), значною мірою був залежним від Константинопольського (Вселенського) патріарха. Тільки 1846 року, після обрання патріархом Єрофея I патріархат вернувся до Александрії. Втручання Вселенського патріарха припинилося зі смертю Єрофея I в 1858 році. Патріарх Мелетій II (1926—35) запровадив правила самоуправління патріархату, що укріпило його незалежність. Було засновано Свято-Афанасіївську семінарію, впроваджено церковні суди і поширено юрисдикцію Александрійського патріархату на всю Африку. 1930 в Уганді під керівництвом колишнього англіканина Рейбена Спартса виник рух африканців за сповідування православ'я. У листопаді 1994 року Священний синод патріархії встановив тут єпархію, обравши першим митрополитом Феодора Нагьяма. Александрійський патріархат провадить активну екуменічну політику. Діє синодальна система управління, патріарха обирають миряни і клірики. Відкрито семінарію в Найробі (Кенія). З Україною Александрійський патріархат був пов'язаний через подорожі його патріархів до Російської держави. 1593 року Львівське братство надрукувало полемічний трактат патріарха Мелетія Пігаса, в якому той закликав братчиків до заснування вищої школи і водночас виявив обережне ставлення до заснування Московського патріархату, яке відбулося без собору всіх патріархів. На Берестейському соборі патріарха представляв Кирило Лукаріс, який підтримував тих русинів, що відмовилися від унії з Римом. Література • Малышевский И. И. Александрийский патриарх Мелетий Пигас и его участие в делах Русской Церкви, т. 1—2. К., 1872 • Runciman S. The Great Church in Captivіty: A Study of the Patriarchate of Constantinople from the Eve of the Turkish Conquest to the Greek War of Independence. London, 1968 • Ґудзяк Б. Криза і реформа: Київська митрополія, Царгородський патріархат і генеза Берестейської унії. Львів, 2000.
 





© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.