В реальній дійсності економіка розвивається циклічно!

Економічні цикли:

- короткі (3-4 роки) – пов’язані із формуванням економічної рівноваги на споживчому ринку;

- середні (промислові цикли, 8-20 років) – пов’язані із зміною попиту на споруди та устаткування;

- довгі (хвилі М.Д. Кіндратієва, 45-60 років) – завдяки накопиченню якісних змін створюються можливості для значного зростання ефективності при застосуванні нових технічних систем.

Економічні теорії циклів:

1. Теорія промислових циклів: виникнення криз пояснюється протиріччями капіталізму.

2. Теорія перенакопичення капіталу: кризові явища виникають у результаті формування диспропорцій в структурі виробництва - перенакопичення основного капіталу.

3. Теорія нововведень: циклічний процес економічного зростання обумовлений стрибкоподібним характером впровадження у виробництво технічних винаходів та нововведень.

4. Монетарна теорія: циклічний характер виробництва пояснюється нестабільністю грошового обігу.

Згідно із теорією К. Маркса

І. Криза: падіння виробництва, збільшення обсягів нереалізованої продукції, зростання ставки позикового проценту. Є базою для економічного зростання.

ІІ. Депресія: виробництво не падає, але й не зростає.

ІІІ. Пожвавлення: зростання виробництва до тих пір доки виробництво не досягне передкризових обсягів, збільшення попиту на фактори виробництва та споживчого попиту.

ІV. Підйом: зростання виробництва, нарощування виробничих можливостей, зростання маси вироблених товарів, зростання цін та доходів, зменшення безробіття.

Протягом історії людство мало можливість пройти через декілька економічних циклів і переконатися в циклічності розвитку економіки (рис.).

Циклічний розвиток є одним з проявів неврівноваженого, нестабільного стану економіки.

Макроекономічна нестабільність – порушення макроекономічної рівноваги, що проявляється у безробітті, інфляції, циклічності економічного розвитку, дефіциті платіжного балансу.

Безробіття – соціально-економічна ситуація, що характеризується станом нерівновагі на ринку праці, який викликаний перебільшенням обсягу пропозиції праці над обсягом попиту на працю.

Форми безробіття:

1) фрикційне - тимчасова втрата роботи, включаючи зміну місця роботи, пошук більш високооплачуваної роботи, отримання нової кваліфікації.

При зміні робочого місця робітник втрачає в середньому два тижні, при пошуку нової роботи або підвищенні кваліфікації – від 1 до 3 місяців.

2) структурне є наслідком невідповідності структури робочої сили структурі робочих місць. Виникає як результат структурних перетворень в економіці та особливостей розвитку окремих регіонів та галузей.

3) циклічне пов’язане із економічними циклами у періоди криз.

4) технологічна пов’язана із механізацією та спеціалізацією виробництва в результаті чого частина робочої сили залишається без роботи, або потребує вищого рівня кваліфікації.

5) приховане безробіття – незайняте населення, що не стоїть на обліку в центрах зайнятості.

6) добровільне безробіття виникає коли працівник не має бажання працювати за даного рівня заробітної плати, або за інших причин.

Рівень безробіття (Р_Б) визначається за формулою:

де N_Б - кількість офіційно зареєстрованих безробітних;

N - кількість працездатного населення.

Артур Оукен (1928-1980) обґрунтував співвідношення між рівнем безробіття та відставанням обсягу ВНП від потенційно можливого рівня. Закон Оукена: якщо фактичний рівень безробіття перевищує її природній рівень на 1%, то відставання ВНП складає 2, 5%.

Інфляція - знецінення вартості грошей, що супроводжується підвищенням цін.

Для вимірювання інфляції застосовують індекс цін – співвідношення вартості групи товарів, реалізованих у звітному періоді, розрахована у фактичних цінах, до цін базисного періоду.

1. за відкритістю інфляції: відкрита (зростання цін) та подавлена (замороженням цін та доходів);

2. за темпами зростання: помірна (ціни зростають не більш ніж 10% на рік), галопуюча (зростання цін досягає 200% на рік) та гіперінфляція (зростання цін перевищує 200% на рік);

3. за ступенем збалансованості: збалансована (співвідношення цін на різні групи товарів незмінні) та незбалансована (співвідношення цін на різні групи товарів змінюються);

4. за ступенем передбачуваності: очікувана (піддається прогнозуванню) та неочікувана (неочікуване підвищення цін, що призводить до різкого збільшення інфляційних очікувань та чергового підвищення цін).

Стагфляція – стан економіки за якого інфляція супроводжується спадом або застоєм виробництва та зростанням рівня безробіття.

А. Філліпс (1914-1975) встановив, що зі зменшенням інфляції зростає безробіття, що виражається у графічній залежності, яка отримала назву «крива Філліпса» (рис.).

За рівня безробіття 6% досягається нульова інфляція.

Лекція 14. Макроекономічний аналіз: