Корисність блага є здатність його задовольняти яку-небудь людську потребу.

Загальна корисність (TU) - це корисність, що одержує споживач від споживання певної кількості блага.

Гранична корисність (МU) - це додаткова корисність, що одержує споживач від споживання кожної одиниці блага.

Перший закон Госсена (закон спадної корисності): при фіксованому споживчому наборі із збільшенням споживання одного благ, що входять до набору, гранична корисність кожної спожитої одиниці цього блага зменшується, а загальна – збільшується темпами, що зменшуються.

Відповідно до графіку можна встановити деякі залежності:

1. Якщо MU росте, то TU росте швидкими темпами.

2. Якщо MU знижується, але більше нуля, TU росте, але більш повільними темпами.

3. Якщо MU дорівнює нулю, то TU максимальне.

4. Якщо MU менше нуля, то TU знижується.

Основні принципи поведінки споживача:

1. Визначення споживчих переваг;

2. Визначення споживчих обмежень (ринкових і не ринкових);

3. З'єднання перше й другого (сполучення) з метою визначення оптимальної комбінації благ, що забезпечить споживачеві при наявних обмеженнях максимальну загальну корисність.

Реальний вибір завжди здійснюється споживачем у рамках певних обмежень. Множина наборів благ, які обирає споживач обмежені розміром його бюджету (доходу). Доступні споживачеві комбінації наборів благ будуть формуватися під впливом величини доходу споживача (!) і цін благ (Р_А, P_В, …, P_N). Сукупність цих комбінацій створює бюджетне поле - сукупність доступних споживачеві наборів, що формується під впливом доходу споживача й цін вхідних у набір благ.

Якщо виходити з передумови, що споживач повністю витрачає весь свій доход, а його витрати не можуть перевищувати величини розташовуваного їм доходу, то бюджетне поле може бути задане у вигляді рівняння

I = Р_А× А + Р_В× В +... + P_N× N

Для споживчих наборів, що складаються з блага Х та Y, верхня границя бюджетного поля буде обкреслена лінією АС, для якої виконується рівність

I = Р_х× X + P_Y× Y

Це означає, що споживач повністю витрачає наявний у нього доход на покупку благ, що лежать на цій лінії набори благ А, В та С є гранично досяжними для споживача.

Область, що лежить під лінією АС (затемнена), відображає набори благ (D), які споживач може купити, а всі набори, що лежать в області вище лінії АС (Е), - які споживач купити не може.

Бюджетная лінія (АС) - це лінія, що визначає границі споживчого вибору й показує всі набори благ, які може купити споживач, витративши весь свій доход (бюджет).

Рівновага споживача - це такий стан, при якому споживачеві байдуже куди затратити свою останню грошову одиницю - або на благо А, або на благо В, або на благо N. У кожному разі він отримає фінансову додаткову корисність. В рівноважному стані споживач отримує максимальну корисність від обраного набору благ.

Для визначення найбільш ефективної комбінації благ використовуються два підходи, кардиналістський й ординалістський.

Кардиналістський підхід заснований на кількісному підході. У цьому підході умову рівноваги можна записати таким чином:

Другий закон Гноссена (умова рівноваги): при оптимальному розподілі обмеженого доходу рівень корисності, який отримує споживач від витрати останньої грошової одиниці, є однаковим для усіх придбаних благ в не залежності від того на купівлю котрого з благ вона буде витрачена.

Крива байдужності - це геометричне місце крапок, кожна з яких показує різні комбінації двох благ, що приносять споживачеві однакову загальну корисність, і споживачеві байдуже, який із цих наборів вибрати.

Карта байдужості – множина впорядкованих кривих байдужості, що графічно описує індивідуальні переваги споживача і процес зростання корисності при збільшенні споживання двох благ X та Y.

Властивості кривих байдужності:

1. Крива байдужності, що лежить вище й правіше іншій кривій, являє собою більше кращі для даного споживача набори товарів.

3. Криві байдужності ніколи не перетинаються.

4. Крива байдужності може бути проведена через будь-яку крапку простору товарів. Говорять ще, що крива байдужності не має «товщини».

5. Криві байдужності опуклі до початку координат.

Графічно найбільш корисний набір благ (точка рівноваги) визначається як точка дотику кривої байдужості до бюджетної лінії (точка А на рис.).