DR. Web

2.1. Відкрийте програму DR. Web

2.2. Вивчіть інтерфейс програми DR.Web.

2.3. Вивчити дії, виконувані за кнопками головного меню. Особливу увагу приділіть закладці - Настройки.

2.4. Перевіртеи файли диска С: на віруси за маскою - *.xls.

2.5. Перевірте на віруси завантажувальні сектори.

2.6. З'ясуйте, які існують способи для зупинки сканування.

2.7. Визначіть, як можна довідатися ім'я останнього інфікованого об'єкта.

2.8. З'ясйте, як можна невиліковні файли заносити в окрему теку.

2.9. З'ясйте, як можна перейменовувати підозрілі на вірус файли.

2.10. Перевірте на віруси, із запитом на лікування, усі файли теки STUDENT.

2.11. Перевірте на віруси усі файли свого диска А:, у тому числі упаковані й архівірувані, з установкою на автоматичне лікування інфікованих файлів.

2.12. Перевірте пам'ять свого комп'ютера.

Контрольні запитання і завдання

1. Обгрунтуйте поняття “комп’ютерні віруси”. Дайте характеристиеу їхніх типів.

2. Як використовуються антивірусні програми?

3. Методи захисту від вірусів.

4. Методи реалізації захисту від вірусів.

5. Програмні засоби антивірусного захисту.

6. Охарактеризуйте пакет AVP.

7. Опишіть інтерфейс програми AVP сканер.

8. Опишіть закладку Действия.

9. Опишіть закладку Объекты.

10. Де можна знайти ім’я вірусу, що заразив об’єкт?

11. Що таке профіль користувача для перевірки диску?

12. Де зберігається звіт про роботу програми AVP?

13. Охарактеризуйте програму DR. Web.

14. Опишіть інтерфейс прграми DR. Web.

15. Опишіть закладку Установки.

16. Як визначити ім’я останнього інфікованого об’єкт?

Звіт повинен містити

1. Найменування лабораторної роботи.

2. Тему лабораторної роботи.

3. Мету роботи лабораторної роботи.

4. Інтерфейси програм.

5. Висновки за завданням 1 з відповідями на поставлені запитання.

6. Висновки за завданням 2 з відповідями на поставлені питання.

Лабораторна робота WORD_1

Первинні настроювання текстового процесора Microsoft Word 2000

Мета роботи: 1.Навчитися виконувати первинні настроювання текстового процесора.

2. Навчитися створювати і настроювати друковані документи.

До початку виконання завдань бажано ознайомитись з матеріалами: [1] - с.с. 250-272; [2] – c.c. 179-191.

1. Первинні настроювання текстового процесора MICROSOFT WORD.

1.1. Запустіть текстовий процесор командою Пуск / Программы/Microsoft Word.

1.2. Відкрийте заздалегідь підготовлений файл (будь-який).

1.3. Відкрийте меню настроювання панелей управління (Вид / Панели управления) і переконайтеся в тому, що включене відображення тільки двох панелей: Стандартная і Форматирование.

1.4 Як режим відображення документа виберіть Режим разметки. Для цього використовуйте відповідну кнопку в лівому нижньому куті вікна документа або команду Вид / Разметка страницы.

1.5. Якщо шрифт на екрані виглядає занадто дрібним, настройте масштаб відображення командою Вид / Масштаб. Можна також використовувати список Масштаб, що розкривається, на панелі інструментів Стандартная. Якщо бажаного масштабу немає в списку (наприклад 125%), введіть потрібне значення безпосередньо в поле списку і натисніть клавішу ENTER.

1.6. Як одиницю виміру для настроювання параметрів документа виберіть міліметри (Сервис / Параметры/Общие/Единицы измерения).

1.7. Настройте список швидкого відкриття документів. Після запуску програми в меню Файл можна знайти список з декількох документів, що відкривалися в текстовому процесорі останнім часом. Це зручно для швидкого відкриття потрібного документа. Кількість документів, відображуваних у цьому списку, задайте лічильником Сервис / Параметры/Общие/Помнить список из...файлов.

1.8. Відключіть заміну виділеного фрагмента при виправленні тексту, скинувши прапорець Сервис / Параметры/Исправления/Заменять выделеный фрагмент. Це трохи знижує продуктивність праці при редагуванні тексту, але страхує початківців від небажаних помилок. З набором досвіду практичної роботи цей прапорець можна установити знову.

1.9. Включіть контекстно-чутливе переключення розкладки клавіатури (Сервис / Параметры/Исправления/Автоматичемкая смена клавиатуры). Ця функція зручна при редагуванні тексту. При потраплянні курсора в англійський текст автоматично включається англомовна розкладка, а при потраплянні його в текст російською мовою - російськомовна.

1.10. Забороніть «швидке» збереження файлів, скинувши прапорець Сервис / Параметры/Сохранение/Разрешить быстрое сохранение. При «швидкому» збереженні зберігається не сам файл, а тільки його зміни в порівнянні з попередньою збереженою версією. Це дійсно скорочує час операції збереження, але сповільнює інші операції з документами. При цьому також помітно зростають розміри підсумкового файлу.

1.11. Настройте функцію автозбереження за допомогою лічильника Сервис / Параметры/Сохранение/Автосохранение каждые … минут. Майте на увазі наступні обставини:

• при автозбереженні дані записуються в спеціальний файл, що в аварійних ситуаціях може бути однократно використаний для відновлення незбережених даних, але тільки однократно(!);

• функція автозбереження не скасовує необхідності періодично під час роботи і після її завершення зберігати файл прямими командами Сохранить і Сохранить как.

1.12. Тимчасово відключіть засоби перевірки правопису. На вкладці Сервис / Параметры/Правописание скиньте прапорці Автоматически проверять орфографию і Автоматически проверять грамматику. На ранніх етапах роботи з документом треба зосередитися на його вмісті, а засоби перевірки правопису діють відволікаюче. Завершуючи роботу над документом, необхідно знову підключити і використовувати ці засоби.

1.13. Тимчасово відключіть функцію автозамены при вводе скиданням прапорця Сервис /Автозамена/ Автозамена / Заменять при вводе.

1.14. Включыть автоматичну заміну «прямих» лапок парними: Сервис / Автоформат / Заменять при вводе «прямые» кавычки парными. У російськомовних текстах прямі лапкі не застосовуються. Для підготовки англомовних текстів відключіть цю функцію.

1.15. Тимчасово відключіть ряд засобів автоматичного форматування, зокрема автоматичне маркірування і нумерацію списків. На вкладці Сервис / Автозамена / Автоформат при введенні скиньте прапорці Применять при вводе к маркированным спискам і Применять при вводе к нумерованным спискам. Після придбання первинних навичок роботи з текстами знову пыдключыть ці засоби.

1.16. Відключіть Помощника. Помощник — зручний інтерактивний засіб для одержання конкретної довідки, але довідкова система програми має більш високу методичну цінність. У текстовому процесорі Microsoft Word 2000 Помощник «перехоплює» усі запити до довідкової системи, тому для повноцінної роботи з довідковою системою його треба примусово відключити.

• викличте Помощника: Справка \ Справка по Microsoft Word.

• у вікні Помощника клацніть на кнопці Параметры — відкриється діалогове вікно Помощник.

• на вкладці Параметры скиньте прапорець Использовать Помощника.

• закрийте діалогове вікно Помощник щигликом на кнопці ОК.

Перевірте, як працює вхід у довідкову систему: Справка \ Справка по Microsoft Word. Замість Помощника повинне відкриватися вікно довідкової системи.

1.17. Відключіть автоматичне розміщення переносів. В абсолютній більшості випадків на ранніх етапах роботи з документами вона не потрібна. Для Web-документів, для документів, розповсюджуваних у форматі текстового процесора, і для документів, переданих на наступну обробку, розміщення переносів не тільки марний, але і шкідлива. Для документів, що остаточно форматуються і роздруковуються в одній робочій групі, розміщення переносів може бути корисним, але й у цьому випадку його застосовують тільки на заключних етапах форматування і при цьому дуже ретельно перевіряють відповідність переносів, розставлених автоматично, нормам і правилам мови.

Розміщення переносів відключають скиданням прапорця Сервис / Язык / Расстановка переносов / Автоматическая расстановка переносов.

1.18. Включіть запит на підтвердження зміни шаблона «Обычный»: Сервис / Параметры / Сохранение / Запрос на изменение шаблонаа «обычный». Шаблон «Обычный» є першоосновою для всіх інших шаблонів (вони створюються на його базі й успадковують його властивості). При звичайній роботізз програмою необхідність його зміни не виникає (якщо треба щось змінити в цьому шаблоні, досить створити його копію під іншим іменем і працювати з нею). Включенням даного прапорця попереджуються випадкові внесення змін у шаблон з боку користувача, а також спроби макровірусів зберегти свій код у даному шаблоні (для подальшого розмноження в документах, створюваних на його основі).

2. Первинні настроювання параметрів друкованого документа

Форматування документів, призначених для друку на принтері, виконується в «прив'язці» до параметрів друкованої сторінки.

2.1. Запустіть текстовий процесор командою Пуск / Программы/Microsoft Word.

2.2. Дайте команду для створення нового документа: Файл / Создать.

2.3. У ділоговому вікні Создание документа перемикач Создать переведіть в положення Документ і виберіть шаблон Обычный.

2.4. Відкрийте діалогове вікно Параметры страницы (Файл/Параметры страницы).

2.5. На вкладці Размер бумаги виберіть у списку, що розкривається, Размер бумаги пункт А4. У випадку використання нестандартного формату вибирають пункт Другой і за допомогою кнопок лічильників Ширина і Высота задають його параметри.

2.6. Задайте орієнтацію бумаги (Книжная або Альбомная). При «альбомній» орієнтації папір розташовується довгою стороною по горизонталі.

2.7. На вкладці Поля задайте розміри полів:

Ліве — 25 мм Праве — 15 мм

Верхнє— 15 мм Нижнє — 20 мм

2.8. Для нижнього поля задайте інтервал від краю до колонтитула 12 мм (у нижньому колонтитулі буде розміщатися номер друкованої сторінки).

2.9. Якщо передбачається двосторонній друк (парні сторінки друкуються на зворотному боці непарних сторінок), установіть прапорець Зеркальные поля. Скиньте цей прапорець.

2.10. Перевірте, як діє настроювання друку двох сторінок на одному листі. Установіть прапорець 2 страницы на листе. На панелі Образец роздивіться результат настроювання. Перейдіть на вкладку Размер бумаги й установіть «альбомну» орієнтацію сторінок. Оцініть результат настроювання. Відновіть «книжклву» орієнтацію і друк однієї сторінки на листі. (Друк двох сторінок на одному листі — особливість версії Microsoft Word 2000. У попередніх версіях цей режим реалізовувався тільки позаштатними засобами.)

2.11. Створіть нижній колонтитул для розміщення номера друкованої сторінки. Дайте команду Вид / Колонтитулы — відкриється панель інструментів Колонтитулы. Користуючись кнопкою Верхний/нижний колонтитулы, створіть область нижнього колонтитула. Вставте номер сторінки щигликом на кнопці Номер страницы на панелі інструментів Колонтитулы. Відцентруйте номер сторінки щигликом на кнопці По центру на панелі інструментів Форматирование. Закрийте панель Колонтитулы. Переконайтесь в тому, що в документі з'явилися нижні колонтитули з номерами сторінок.

Прямої команди для видалення колонтитулів немає. Щоб видалити колонтитули треба очистити область колонтитула на одній зі сторінок. Колонтитул, позбавлений вмісту, видаляється автоматично. Для видалення вмісту колонтитула відкрийте панель Колонтитулы (Вид / Колонтитулы), переключіться на верхній або нижній колонтитул (по ситуації) кнопкою Верхний/нижний колонтитулы, виділіть елемент вмісту і натисніть клавішу DELETE.

2.12. Закрийте панель інструментів Колонтитулы.

2.13.Набрати, відформатувати будь-який текст обсягом 2-3 стор., шрифт ARIAL, розмір 14 пт. Кожен студент набирає різний текст. На будь-якому абзаці тексту продемонструвати всі можливі варіанти форматування змінюючи параметри шрифту, орієнтацію, обрамлення, спецефекти.

2.14. Зберегти документ на зовнішньому носії з ім’ям < група> _< прізвище>.DOC

Контрольні запитання і завдання

1. Як визначається добірка панелей управління?

2. Які є види подання документа?

3. Як настроюють маштаб відображення документа?

4. Опишіть процедуру вибору одиниць вимірювання для настроювання параметрів документа.

5. Що таке список швидкого відкриття документів, його настроювання?

6. Що забезбечує контекстно-чутливе перемикання розкладки клавіатури? Як її виконують?

7. Чому рекомендують не користуватися швидким збереженням файлів?

8. Як здійснюють настроювання автозбереження?

9. Робота з Помощником WORD.

10. Що таке шаблон “ Обычный ”?

11. Перелічте первинні налагоджування процесора MS WORD.

12. Перелічте первинні налагоджування параметрів друкованого документа.

13. Шо таке колонтитул? Ск він створюється?

14. Які варіанти форматування ви знаєте?

15. Шо являють собою спецефекти при форматуванні?

Звіт повинен містити:

1. Найменування лабораторної роботи.

2. Тему лабораторної роботи.

3. Мету роботи лабораторної роботи.

4. Команди доступу до первинних настроювань текстового процесора. Кнопковий еквівалент на панелі інструментів.

5. Ескізи результатів настроювання.

6. Файл на дискеті з результатами п 2.13.

7. Висновки з виконаної роботи.

Лабораторна робота WORD_2

Введення символів і формул

Мета роботи: Відпрацювати прийоми введення спеціальних символів і формул.

До початку виконання завдань бажано ознайомитись з матеріалами: [1] – с.с. 261, 279-281; [2] – c.c. 191, 192, 196-200.

1. Введення спеціальних символів

Завдання будемо виконувати введенням фрази: Довжина окружності дорівнює 2π R.

1.1. Заміна шрифту. Введіть текст: Довжина окружності дорівнює 2pR. Виділіть букву «р». На панелі Форматирование розкрийте список шрифтів і виберіть символьний набір Symbol. Символ «р» заміниться символом «р».

Якщо панель Форматирование сховано, то доступ до списку шрифтів можна одержати командою Формат / Шрифт. Це найбільш стандартний прийом. Його можна використовувати у всіх програмах, що має засоби для зміни шрифту, але для його застосування потрібно заздалегідь знати, який символ латинського шрифту відповідає потрібному символу грецького шрифту, а це не завжди можливо.

1.2. Класичний підхід. Введіть текст: Довжина окружності дорівнює 2xR. Виділіть символ «х». Відкрийте програму Таблица символов (Пуск / Программы/Стандартные/Служебные/Таблица символов). У вікні цієї програми виберіть шрифт Symbol. У полі таблиці розшукайте символ π, виділіть, клацніть на кнопці Выбрать і на кнопці Копировать. Поверніться у вікно Microsoft Word і комбінацією клавіш CTRL+V вставте з буфера обміну скопійований символ на місце виділеного.

Цей прийом діє в більшості програм. Його застосовують, якщо заздалегідь невідомо, якому символу латинського шрифту відповідає необхідний символ.

1.3. Використання стилю. Якщо документ мыстить багато символів грецького алфавіту, має сенс створити для них спеціальний знаковий стиль. На базі існуючого знакового стилю, наприклад стилю Основной шрифт абзацу створіть новий знаковий стиль, наприклад Грецький. Для цього відкрийте діалогове вікно командою Формат / Стиль і клацніть на кнопці Создать. У діалоговому вікні Создание стиля в полі Имя введіть ім'я нового стилю, у списку, що розкривається, Стиль виберіть пункт Знака й у списку Основан на стиле виберіть базовий стиль. Якщо передбачається і надалі створення аналогічних документів, створений стиль можна зберегти в шаблоні, установивши прапорець Добавить в шаблон. Після цього клацніть на кнопці Формат, в меню, що з’явиться вибрати пункт Шрифт і замінити поточний шрифт символьним набором Symbol. Надалі при необхідності введення грецьких букв достатньо на панелі форматування вибрати стиль Греческий.

Цей прийом специфічний для програми Microsoft Word. Далеко не всі текстові редактори і процесори дозволяють створювати знакові стилі — більшість використовують тільки стилі абзацу, застосування яких змінює шрифт повністю у всьому абзаці.

1.4. Застосування «гарячих клавіш». Це найефективніший прийом. Немає більш швидкого способу введення нестандартних символів, ніж введення за допомогою заздалегідь призначених клавіатурних комбінацій. Так, наприклад, ми можемо закріпити символ р за комбінацією клавіш CTRL+ALT+P і використовувати її усюди, де в цьому виникає потреба.

Дайте команду Вставка / Символ — відкриється діалогове вікно Символ. У списку Шрифт виберіть шрифт Symbol. У таблиці символів розшукайте і виберіть символ π. Клацніть на кнопці Клавиша — відкриється діалогове вікно Настройка клавиатури. Переконайтеся в тому, що текстовий курсор перебуває в полі Новое сочетание клавиш (у таких випадках говорять, що фокус введення належить елементу управління Новое сочетание клавиш). Якщо це не так, перемістіть фокус введення в потрібне поле послідовними натисканнями клавіші TAB.

Коли фокус введення перебуває в потрібному полі, натисніть бажану комбінацію клавіш, наприклад CTRL+ALT+P. Зверніть увагу на запис, що з'явився в полі, і клацніть на кнопці Назначить. Закрийте відкриті діалогові вікна і перевірте роботу даної комбінації.

Зверніть увагу на те, що для того самого символу можна призначати кілька комбінацій клавіш. Якщо потрібно змінити призначення, необхідно в діалоговому вікні Настройка клавиатури виділити призначену комбінацію і клацнути на кнопці Удалить. Якщо потрібно, щоб призначена комбінація діяла у всіх знову створюваних документах, її можна зберегти в поточному шаблоні, установивши прапорець Сохранить изменения.

1.5. Використання засобу автозаміни. У метода «гарячих клавіш» є істотний недолік, пов’заний з тим, що треба запам'ятовувати, якому символу яка комбінація відповідає. Якщо передбачається введення безлічі нестандартних символів, зручно використовувати засіб автоматичної заміни символів при введенні.

Дайте команду Вставка / Символ - відкриється діалогове вікно Символ. У списку Шрифт виберіть шрифт Symbol; У таблиці символів розшукайте і виберіть символ π. Клацніть на кнопці Автозамена - відкриється діалогове вікно Автозамена. У полі Заменить на введіть замінну комбінацію «.пи.». (Навіщо символи «пі» оточені крапками з двох сторін, з’cуйте самостійно, експериментуючи з введенням виразу 2рR). Аналогічним чином можна організувати введення й інших символів: «.фи.», «.тау.», «.кси.» і так далі.

1.6. Створити свій фрагмент тексту з спеціальними символами (згідно варіанту).

Варіанти завдань