Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Проаналізуйте основні напрямки сталінської політики. Прояви сталінської тот. системи.






Поясніть, як змінювалася рад. Політика щодо укр.. селянства протягом 20-зо-х рр. ХХ ст..

Після світової та громадянської війн Радянська Україна опинилася в надзвичайно скрутному становищі. Руйнація промисловості, транспорту, сільського господарства, різке зниження життєвого рівня більшості населення викликали необхідність кардинального реформування сільського господарства, земельно-виробничих та соціальних відносин. Виходячи з пріоритетів непу в Україні здійснювалися всебічні заходи щодо реформування як соціальної надбудови, так і базового господарсько-виробничого комплексу. Проведення аграрної політики безпосередньо підпорядковувалося політичним завданням, що випливали з класових пріоритетів радикальної марксистсько-ленінської ідеології. Особливої гостроти набували питання щодо соціально-економічного розвитку селянських господарств. Аграрна політика в роки непу нерідко ставала об’єктом політичної боротьби, в якій стикалися інтереси різних політичних сил у комуністичній партії та державному керівництві. Перемога якоїсь із них призводила в умовах авторитарно-бюрократичної системи до прийняття рішень, виконання яких супроводжувалося помилками, викривленнями та зловживаннями, що допускалися партійно-державними органами усіх рівнів.Розпочавши реорганізацію соціально-економічної сфери з перегляду податкової справи на селі, радянська влада використовувала її як інструмент маніпуляції селянством, його розколу. Заміна продрозверстки продподатком значно полегшила матеріальне становище українського селянства у порівнянні з хаосом та терором попередніх років. Продподаток дав можливість селянству вільно розпоряджатися надлишками від сплати податку: продати їх, обміняти на необхідне. Скасовувалася кругова відповідальність за сплату податку. Продподатком обкладалися окремі господарства в індивідуальному порядку.

Проаналізуйте основні напрямки сталінської політики. Прояви сталінської тот. системи.

Становище Українина початку 1920 р. булонадзвичайноскладним. Понадшістьроківбезперервнихвійн і революцій дорого коштувалиУкраїні. Як і в попередні роки, політичний курс щодоУкраїнирозроблявся у Москві й враховував перш за все інтересибільшовицького центру. ЦіінтересидиктувалинеобхідністьуніфікаціївсіхсторінжиттяУкраїнивідповідно до норм, щоскладались уРосійськійФедерації, зокрема в їїцентральнихгуберніях. Причини катастрофічного стану економікиполягали не лише у воєн­нійруїні. Значноюміроюцебувнаслідокполітики «воєнногокомунізму»системиполітичних та економічнихзаходів, яку більшовикизастосовували в і1918-1921рр. (в У країні-з 1919р.). Формально вся влада в УкраїнськійСоціалістичнійРадянськійРеспуб­ліці належала Радам робітничих, солдатських і селянськихдепутатів. Проте реальна роль Рад неухильнознижувалась і зрештоюзвелася до декоративнихфункцій. Усяповнотавладизосередилася в руках Центрального комітетуКомуністичноїПартії (більшовиків) України і Ради НароднихКомісарів (уряду) УСРР, склад якихпереважновизначався ЦК РосійськоїКомуністичноїПартії (більшовиків). Приступаючи до соціально-економічнихперетворень, більшовикизосере­дилиувагу на розв'язанні аграрного питання. Це означало ліквідуватиекономічнумогутністьпоміщиків, якібули головною соціальною опорою білогвардійщини, і завоюватиприхильність селянства. 5 лютого 1920 р. Всеукрревком затвердив закон про землю, якийпередбачав передачу поміщицьких, казенних, монастирсь­ких і удільних земель, конфіскованихрадянськоювладою у 1919 р., до рук трудя­щих селян без усякоговикупу. Перевага у наділенні землею віддаваласямалозе­мельним селянам і сільськогосподарськимробітникам.

Зазначте, які літературні угрупування в Україні були ліквідовані протягом кіця 20-30-х. Поясніть, чим відрізнялося становище укр. Земель к складі Польщі, Румунії, Чехословаччини у міжвоєнний час.

20-30-ті рр. ХХ ст. т.зв. „розстріляне відродження”, піднесення українського письменства після перевороту (революції) 1917 р., а потім його фактичне знищення; М.Хвильовий, Г.Косинка, Лесь Курбас, М.Зеров, М.Куліш.Головними літературними об'єднаннями були «Ланка» (пізніше «МАРС»), «Плуг», неокласики «Молодняк», «Спілка письменників західної України», ЛОЧАФ (об'єднання армії та флоту). Найвпливовішим був «Гарт», який пізніше був перейменований на «ВАПЛІТЕ» («Вільну Академію Пролетарської Літератури»).Саме ВАПЛІТЕ в особі Миколи Хвильового розпочало славетну літературну дискусію 1925–1928 рр. і перемогло в ній, довівши наявність і необхідність національної, специфічної української літератури, орієнтованої на Європу, а не на Росію.Представники інтелігенції що належать до «розстріляного відродження» умовно поділяються на кілька груп, обумовлених їхнім життєвим шляхом під час та після сталінських репресій. Першу групу — безпосередніх жертв терору становлять письменники Валер'ян Підмогильний, Валер'ян Поліщук, Марко Вороний, Микола Куліш, Микола Хвильовий, Михайль Семенко, Євген Плужник, Микола Зеров, художники-бойчукісти, Лесь Курбас та багато інших. Українські землі у складі Румунії. Ще в гіршому становищі були українці в Румунії, яка своєю нетерпимістю до національних меншин перевершувала навіть Польщу. У межах країни мешкало близько 790 тис. українців. Вони проживали на теренах Північної Буковини, Бессарабії, повіту Марамарош. Особливості національно-культурного і соціально-економічного стану Закарпаття у складі Чехословаччини. Чехословацьке панування на Закарпаття позначилося рядом реформ, більшість яких мала позитивні наслідки. 3 другого боку, було проведено низку заходів, які йшли врозріз із прагненням закарпатських українців до самоуправного життя. Політико-культурний розвиток Закарпаття 1920-1939 pp. відбувався на основі поєднання чехословацького централізму і місцевим автономізмом. Закарпаття було виділене в окремий адміністративний край «Підкарпатська Русь», але поза його межами лишилося близько 100 тис. українців у Словаччині. Активація політичної боротьби українського населення Польщі. Міжвоєнний період характеризувався гострою політичною боротьбою, у якій брали участь різні верстви українського населення. У Східній Галичині й Західній Волині найбільший вплив мало Українське. національно-демократичне об'єднання (УНДО). Його лідером був Д. Левицький. УНДО було об'єднанням центристської напряму, яке орієнтувалося на здобуття Україною незалежності легальним шляхом, на демократичний розвиток Української держави. УНДО підтримували інтелігенція, діячі кооперативного руху, духовенство. 3 другої половини 30-хpp. УНДО дійшло згоди з правлячими колами Польщі, відмовившись від боротьби за незалежність України і визнавши пріоритет інтересів Польської держави.

Становище українських земель у складі Польщі: вони стали новими джерелами сировини, дешевої робочої сили та ринками збуту. Водночас вони спричинили появу і загострення зовнішніх і внутрішніх проблем, що суттєво дестабілізувало ситуацію в польській державі. Економічна політика Польщі в українських землях переслідувала мету гальмування розвитку і перетворення їх на аграрно-сировинний придаток до корінних польських земель. Внаслідок такої політики економіка Західної України була доведена до катастрофічного стану. Штучне стримування промислового розвитку створювало труднощі в аграрному секторі. Надлишок робочої сили і малоземелля посилювали аграрне перенаселення. Більшість чотиримільйонного українського селянства страждало від малоземелля. Польська влада намагалася знищити самі поняття " Україна", " українець". Населення іменувалось " русини", а вся територія називалася " Східна Малополыца". Польська мова витіснила українську з усіх установ, освітніх закладів, українські імена та прізвища змінювались на польські. Насаджували католицьку віру. Українцям заборонялося займати адміністративні посади в державних установах, тому керівниками органів місцевого самоврядування були лише поляки.

Життя Закарпаття у складі Чехословаччини: посади адміністративного керівництва звісно займали чехи. Була проведене земельна реформа, будувалися дороги, мости, була здійснена електризація краю. Розширювалася мережа українських шкіл, хоча українська мова була офіційно визнана " чужою". Ставлення чехів до українців було найрадикальнішим, навіть після Мюнхенської угоди 1938 р. Чехословаччина 10 жовтня 1938 р. надала крайові самоврядування.

Характер політики румунського уряду щодо українців: румунська мова була оголошена державною, українську ж мову витіснили з життя: вона була заборонена у державних та муніципальних органах, українські назви міст і сіл було змінено на румунські. Закривалися українські школи, культурно-освітні товариства, заборонялося ввезення книжок з України. Панувало дрібне кустарне виробництво, масове безробіття, злиденність населення. Сільське господарство перебувало у стані занепаду і потребувало реформування.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.