Й учень. Тільки й думають, як нам

Не відстали й дідусі.

Он які! Он які!

Їх бабусі гнали в дім,

І штанці латали їм,

А сьогодні вже вони

Он які поважні.

Тільки й думають, як нам

Дати зауваження.

А я свого діду́ ся так люблю!
Він вміє все і все на світі знає.
І я для свого діда все зроблю!
Він всіх на світі любить й поважає.
В походи з нами наш дідусь іде,
Навчає нас в природі виживати.
І вогнище для нас він розведе,
Намет навчить у лісі розбивати.
А як цікаво слухати пісні,
Які дідусь частенько нам співає.
Веселі оповідки і сумні
Він вечорами нам розповідає.
Не знаю, як би жив без дідуся,
Без його сміху, казки і науки.
Дідуся любить і родина вся:
Його поради, роботящі руки.

Й учень.

Дорогий дідусю!

В день цей урочистий

Ти прийми від мене

Вірш цей голосистий.

Ще й тобі, рідненький,

Покажу я казку,

Подарую квітку й найніжнішу ласку.

(Підбігає до дідуся, цілує і дарує квітку).

ІНСЦЕНІВКА КАЗКИ «КОЛОБОК»

Автор

Розповім я вам дорослі

Давню казку, ось яку…

Не в болоті, ні в ліску

Край села стояла хата

Там жили дідусь, бабуся.

Роботящими були, мали свинку,

Пасли гуси, часто пиріжки пекли.

Дід. Навари, бабо мені вареників.

Баба. Та з чого я тобі їх наварю, муки ж немає!

Дід. А ти по засіках помети, по закутках пошкреби, та й набереться трішки, хоч на колобок вистачить.

Баба. (співає).

А мій милий чорнобривий колобочка хоче,

А мій милий чорнобривий колобочка хоче.

Дід. ( співає).

Навари милая, чи спечи милая,

Навари чи спечи, моя чорнобривая.

(Баба ліпить колобка і садить його у піч, потім виймає).

Баба. Ось і готово, нехай тільки прохолоне трішки. (Ставить на вікно).

Автор. А Колобок лежав, лежав та раптом заворушився, а потім – скік додолу і покотився.

Колобок (співає).

Я такий гарненький:

Щічки рум’яненькі

Ще й біленьке личко

Приспів:

А все дивлюся,

Куди покочуся.

А все дивлюся,

Куди я покочуся.

(Колобок танцює, котиться далі).

Зайчики. (співають).

Ой за гаєм, гаєм

Ми собі стрибаєм,

Вушками і лапками

Вміло чеберяєм.

Вийдем із лісочка,

А за ним – хатинка.

Може морквочку знайдем,

Або капустинку.

(Зайчики танцюють і підходять до Колобка).

Ой, а ти хто такий?

Колобок. Я – Колобок!

Зайчики. Колобок, Колобок ти так смачно пахнеш (нюхають). Ми тебе з’їмо!

Колобок. Не їжте мене зайчики, я вам гарну пісню заспіваю.

Зайчики. Ану ж, заспівай!

Колобок. (співає)

З дому я утік давно,

Зайчики сіреньки,

І від вас я утечу,

Голуби сизеньки.

Приспів:

А все дивлюся,

Куди покочуся.

А все дивлюся, Куди я покочуся.

(Виходить Вовк).

Вовк. (співає).

Я собі по лісу йду, гуляю, гуляю.

Пісеньку веселую співаю, співаю.

Ніхто не співає,

Коли пусті шлунки,

Їстоньки так хочеться,

Немає рятунку!

Колобок, Колобок ти так смачно пахнеш, я тебе зїм!