Техногенна сировина

Цей вид сировини належить до категорії Г. У процесі добування, збагачування, переробки, транспортування, зберігання корисних копалин утворюються промислові відходи у вигляді розкривних порід, хвостів флотації і гравітації, фосфогіпсу, дефекату, металургійних шлаків, золошлаків, різноманітних шламів, мулу, стічних вод тощо.

Щорічний обсяг відходів становить в Україні тільки у твердій фазі 0, 6 млрд куб. метрів.

На площі понад 50 тис. гектарів накопичено близько 8, 6 млрд куб. метрів (23 - 25 млрд тонн) твердих промислових відходів, з яких 0, 1 - 0, 12 млрд куб. метрів використовуються щороку для виробництва переважно будівельних матеріалів і мінеральних добрив, а решта залишається у відвалах.

За попередні роки майже в усіх областях України були проведені рекогносцирувальні роботи в місцях накопичення відходів.

У цьому напрямі передбачаються:

продовження робіт з формування бази даних техногенних родовищ України;

геолого-економічна оцінка техногенних накопичень, що перебувають у державній або комунальній власності.

Гірнича справа як навчальна дисципліна:

а) базується на вивченні студентами фізики, химиї, математики;

б) закладає основи вивчення студентами «Рудничный транспорт», «Горные машины», що передбачає інтеграцію викладання з цими дисциплінами та формування умінь застосовувати знання з гірничої справи в процесі подальшого навчання й у професійній діяльності,

в) займає початкове місце в процесі підготовки фахівця і дає загальне і цілісне уявлення про гірниче виробництво, його роль і місце в житті країни, про основні виробничі процеси гірничого виробництва.

Програмою предмету «основи гірничого виробництва» передбачається вивчення питань:

- про гірничі виробки;

- про руйнування гірничих порід;

- про провітрювання гірничих виробок;

- про стадії розробки корисних копалин;

- про виробничі процеси гірничого виробництва: відбійку, доставку та підтримку очисного простору;

- про системи розробки.

В результаті|унаслідок, внаслідок| вивчення студенти повинні, використовуючи знання технології гірничого виробництва, галузевих нормативних документів і вимог безпеки та враховуючи гірничо-геологічні умови залягання корисних копалин та фізико-механічні властивості гірничих порід, користуючись знаннями з технології гірничого виробництва і вимогами безпеки, уміти:

- розумітися на схемах гірничих виробок;

- розумітися на схемах провітрювання рудників та виробок;

- розумітися на процесах руйнування гірничих порід;

- розумітися на процесах гірничого виробництва.

Програму дисципліни «гірнича справа» поділено на 5 розділи, які у свою чергу поділяються на теми:

Розділ 1. Гірничі виробки.

Розділ 2. Руйнування гірничих порід.

Розділ 3. Вентиляція на гірничому підприємстві.

Розділ 4. Види гірничих робіт.

Розділ 5. Технологія ведення гірничих робіт.

Заняття проводяться| у вигляді лекцій. Для закріплення теоретичних знань і придбання|надбання| необхідних практичних навиків|навичка| і умінь програмою передбачається проведення практичних робіт, які проводяться після|потім| вивчення відповідної теми.

Для кращого засвоєння учбового матеріалу його виклад проводитися з|із| широким застосуванням|вживання| технічних засобів|кошт| навчання|вчення|, демонстрацією зразків|взірець| мінералів і гірничих|гірничий| порід, макетів, карт, планів, схем, розрізів, а також з використанням кінодопомоги|посібник| і плакатів.

Засвоєння теми (поточний| контроль) контролюється на лекціях і практичних | заняттях| у вигляді усного опиту|опитування|, тестів і самостійних робіт.

Підсумковий контроль засвоєння матеріалу здійснюється на підсумкових контрольних| заняттях|. Оцінка успішності студента з дисципліни є п'ятибальною.

Гірничодобувна промисловість України.

Минерально-сырьевой комплекс на уровне 1990-1991 лет обеспечивал 23-25 процентов валового национального продукта. С добыванием и использованием полезных ископаемых связано 48 процентов промышленного потенциала Украины и до 20 процентов ее трудовых ресурсов.

На 1 января 2005 года государственным балансом запасов полезных ископаемых учтено около 8 тысяч месторождений с 96 видов полезных ископаемых, 3349 месторождений освоены промышленностью, и на их базе функционирует свыше 2 тысяч горнодобывающих предприятий. Стоимость разведанных запасов в расчете на душу населения Украины составляет около 150 тыс. долларов США, а по оценкам западных экспертов - свыше 200 тыс. долларов США.

Некоторые полезные ископаемые Украины представлены уникальными по запасами и качеством сырья месторождениями, которые расположены в достаточно благоприятных условиях для создания горнопромышленных комплексов.

В Украине в значительных объемах ведется добыча каменного угля (до 2 процентов мирового), железных (4 процента) и марганцевых (10 процентов) руд, урана, титану, цирконию, германию, графиту (4 процента), каолину (18 процентов), брому, охры, нерудного металлургического сырья (кварцитов, флюсовых известняков и доломитов), химического сырья (самородной серы, каменных и калиевых солей), облицовочного камню (гранитов, габбро, лабрадоритов и другого), стеклянного песка и т.д. Из недр государства изымаются углеводородное сырье, бурый уголь, торф, цементное сырье, тугоплавкие и огнеупорные глины, сырье для производства стройматериалов, иод, бром, разнообразные минеральные воды, драгоценные и ценные камни, пьезокварц и другие. В относительно незначительных объемах добываются никелевые руды, золото, скандий, гафний, янтарь, цеолит, фосфатное сырье и т.д.

С разным уровнем детальности изучены месторождения нетрадиционных для Украины полезных ископаемых - хрома, свинца, цинка, меди, молибдена, бериллия, лития, тантала, ниобия, редких земель, плавикового шпата, апатита, горючих сланцев, бишофита и т.д.