Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Резервна норма






 

Припустимо, що резервна норма 10%, то мультиплікатор депозитів матиме величину 10. Цей коефіцієнт показує, у скільки разів банки, завдяки системі резервів, зможуть збільшити грошову масу у порівнянні з надлишковими резервами, які є в їх розпорядженні. Якщо останні складають, наприклад, 50 млрд. дол., то межа кредитної емісії знаходиться на рівні 500 млрд. дол.

При зниженні резервної норми кредитна емісія зростає, адже обов’язкові резерви комерційних банків перетворюються на надлишкові. Чим меншою буде резервна норма, тим більше будуть можливості банків створювати безготівкові гроші шляхом кредитування.

Отже, норма резервування впливає на здатність банківської системи створювати гроші за двома напрямами. По-перше, вона змінює величину надлишкових резервів комерційних банків. По-друге, вона змінює розмір грошового мультиплікатора.

Зміна норми резервування – сильне знаряддя впливу на пропозицію грошей. Тому Центральний банк використовує цей спосіб порівняно рідко.

Більш широко, ніж резервна норма, Центральний банк використовує регулюючу роль облікових процентних ставок. Центральний банк країни, який є банком банків, надає позику комерційним банкам під певну процентну ставку, яка має назву “облікової”.

Облікова ставка – це процентна ставка, за якою Центральний банк надає позики комерційним банкам.

При цьому комерційний банк передає Центральному боргове зобов’язання, яке підкріплюється додатковим забезпеченням, як правило, державними цінними паперами. Дана позика збільшує надлишкові резерви комераційних банків, вона не потребує обов’язкових резервів, адже забезпечується державними облігаціями. Це розширює можливості кредитування і зростання маси безготівкових грошей.

З точки зору комерційних банків, облікова ставка – витрати, викликані придбанням резервів. Отже, падіння облікової ставки викличе попит на нові резерви і збільшить позику Центральних банків, а її зростання зменшить попит і можливості кредитування. Тому через підвищення облікової процентної ставки можна зменшити пропозицію грошей у країні, а через її зниження – підвищити.

З усіх знарядь монетарної політики найважливішим є операції на відкритому ринку, які мають декілька значних переваг:

- по-перше, Центральний банк повністю контролює обсяг операцій на відкритому ринку;

- по-друге, операціям на відкритому ринку притамана гручкість, державні цінні папери можна продавати у великих або малих кількостях;

- по-третє, операції на відкритому ринку порівняно зі зміною норми резервування працюють витонченіше (не впливають помітно на прибутковість банків).

Проведення монетарної політики ускладнюється тим, що Центральний банк не може одночасно стабілізувати і процентні ставки і пропозицію грошей. Дотримання завдання щодо процентних ставок спричиняє коливання пропозиції грошей, а стабілізація пропозиції грошей означає коливання процентних ставок.

Існує три основні варіанти монетарної політики:

1) гнучка монетарна політика, поточним завданням якої є підтримання певного рівня процентних ставок;

2) жорстка монетарна політика, поточним завданням якої є підтримання стабільної величини пропозиції грошей;

3) проміжний варіант монетарної політики.

Залежно від економічної ситуації Центральний банк проводить політику дешевих або дорогих грошей.

Політика дешевих грошей застосовується, коли в економіці є невикористані виробничі потужності й безробіття. Ця політика робить кредит дешевим та легко досяжним, що забезпечується збільшенням грошової пропозиції.

Збільшення грошової пропозиції відбувається внаслідок:

1) купівлі державних цінних паперів у банків і населення;

2) зниження резервної норми;

3) зниження облікової ставки.

Збільшення грошової пропозиції зменшує процентну ставку, викликає зростання інвестицій і збільшення ділової активності.

Політика дорогих грошей – політика скорочення або обмеження зростання пропозиції грошей у країні, яку проводить центральний банк з метою уповільнення зростання реального ВВП, зниження рівня інфляції, підвищення курсу національної валюти. Вона впроваджується, якщо в країні існує інфляція. Ця політика робить кредит дорогим і важко досяжним унаслідок скорочення грошової пропозиції.

Скорочення грошової пропозиції відбувається:

1) через продаж державних цінних паперів на відкритому ринку;

2) збільшення резервної норми;

3) збільшення облікової ставки.

Якщо резерви банків будуть меншими за вклади, то банки скоротять позики та інші операції, що пов’язані з витратами грошей. Грошова пропозиція скоротиться, облікова ставка збільшиться. Зростання процентної ставки скоротить інвестиції, обмежить інфляцію.

Монетарна політика спрацьовує через складний ланцюг причинно наслідкових зв’язків, який називають передавальним механізмом монетарної політики. Більшість економістів виділяє такі основні ланки цього механізму: зміна реальної величини пропозиції грошей внаслідок проведення Центральним банком відповідної монетарної політики, зміна процентних ставок, зміна сукупних видатків у відповідь на зміну процентних ставок, зміна реального ВВП, рівня зайнятості та рівня цін.

Ефективність монетарної політики значною мірою залежить від рівня незалежності Центрального банку. Проведення монетраної політики стикається з низкою ускладнень: зростання відкритості національної економіки та процеси глобалізації роблять впливи монетарної політики менш визначеними; зміни пропозиції грошей зумовлені монетарною політикою, можуть частково нейтралізуватися змінами швидкості обігу грошей.

Монетарна політика НБУ сприяла досягненню фінансової стабілізації, яка стала відчутною з 1996 року. Наприкінці 1990-х років НБУ дотримувався стимулюючої монетарної політики, що сприяло уповільненню темпу скорочення реального ВВП і відновленню зростання вітчизняної економіки у 2000 році.

Ефективність впливу монетарної політики на обсяг національного виробництва і зайнятість в економіці залежить не лише від характеру і методів її здійснення, а й від узгодженості з іншими видами макроекономічної політики.

 

 

Запитання для самоконтролю

1. Що розуміють під грошима? Які функції вони виконують?

2. Назвіть сучасні форми і види грошей.

3. Як визначається швидкість обігу грошей?

4. Дайте характеристику грошовим агрегатам М0, М1, М2, М3, L.

5. Що таке чекові вклади і чому вони замінюють готівкові гроші?

6. Визначте грошову пропозицію та елементи, що її складають.

7. Чим визначається вартість грошей?

8. Який основний чинник визначає:

а) попит на гроші для угод;

б) попит на гроші як активи.

9. Що таке рівноважна процентна ставка і як вона встановлюється?

10. Як функціонує грошовий ринок?

11. Яка структура і функції ФРС США?

12. Гошова система та її основні складові.

13. Яким чином комерційні банки створюють гроші у національній економіці?

14. Що розуміють під обов’язковими, надлишковими резервами комерційного банку? Як визначається резервна норма?

15. Як впливає грошовий мультиплікатор на пропозицію грошей?

16. Які основні функції Центрального банку?

17. Які цілі й зміст монетарної політики?

18. Поясніть, що таке політика дешевих і дорогих грошей.

 







© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.