Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






США, Велика Британія та Франція в 1920-х роках.






План:

  1. Становище США після Першої світової війни.
  2. Період «процвітання» («проспериті»).
  3. Внутрішня політика лейбористських та консервативних урядів у 1920-х роках у Великій Британії.
  4. Відбудова Франції. Економічний розвиток країни у 1920-х роках.

 

Література:

1 Т.В. Ладиченко. Всесвітня історія 10 клас. Підручник. К., «Видавництво А.С.К.» 2003 р. стор. 65 – 88.

2 П.Б.Полянський. Всесвітня історія 10 кл. 1914-1939. Підручник. Київ «Генеза» 2003. стор. 55-75.

3 П.Полянський. Всесвітня історія 10 клас. Київ «Генеза» 2010 р. стор. 173-190.

 

 

1. Зміна статусу США у світі після Першої світової війни.

Перша світова війна дала сильний поштовх розвитку США.

Причини:

1. Сполучені Штати не зазнали воєнної розрухи, якої зазнавала впродовж чотирьох років Європа.

2. Людські жертви в ході війни порівняно з іншими країнами невеликі (50 тис. загиблих і близько 250 тис. поранених.

3. США одержали великі прибутки від воєнних поставок. Прибутки монополій протягом 1914-1919 рр. становили 33, 6 млрд. доларів.

4. З випуску промислової продукції США випереджали Велику Британію, Францію, Німеччину, Італію, Японію разом узяті.

5. Змінився міжнародний фінансовий статус США. З боржника європейських країн вони перетворилися на найбільшого кредитора. Оскільки кредити надавалися країнам з різних куточків світу, то, відповідно весь світ став зоною «життєвих інтересів» США.

6. Відкрито нові можливості для розвитку виробництва в країні; зменшилось безробіття і зросла заробітна плата.

7. Значно посилився інтелектуальний потенціал країни за рахунок еміграції до США. У 1900 – 1920 рр. до країни прибули 14 млн. осіб із Європи.

В цей період президентом США був Вудро Вілсон – 28-й президент від Демократичної партії (1913-1921 рр.). Уряд Вілсона узяв курс на завоювання світового лідерства.

Однак дипломатична поразка В.Вілсона на Паризькій конференції (Велика Британія та Франція зберегли за собою провідні ролі у світовій політиці, а надто в європейських справах) посилила опозицію й республіканців під прапором ізоляціонізму, і демократів під гаслом невтручання до європейських справ. Перебування демократів при владі на чолі з В.Вілсоном добігало кінця.

2. Період «проспериті» (процвітання).

 

2. Період «проспериті» (процвітання). Отож усвідомлення американцями їхньої нової ролі у світі прийшло до них не відразу й до того ж особливої ейфорії не викликало. Перший час вони потерпали від епідемії небезпечної хвороби інфлуенци, яка, докотившись навесні 1918 р. з Європи, зібрала свою страшну данину - померли майже 500 тис. американців. До цього додалася й складна психологічна ситуація в країні, породжена страхом перед небезпекою більшовизації Америки. «Червоний психоз» досяг апогею після того, як поштові службовці виявили майже чотири десятки мін, відправлених під виглядом бандеролей відомим американським політикам.

Та радикалізм не був сприйнятий американцями. Вони прагли стабільності й добробуту. На чергових президентських виборах на початку листопада 1920 р. В. Вілсон закликав націю не відмовлятися від «морального лідерства» у світі, але вона не захотіла заради вілсонівського романтизму пожертвувати перевагами миру й заможного життя. Відтак, на двох поспіль виборах американці проголосували за республіканців: Воррена Гардінґа (1921-1923) та Келвіна Куліджа (1923-1928). Вони обіцяли виборцям повернення до «нормальності», добробут, роботу й автомобіль для кожної сім'ї. Важливу роль у перемозі республіканців відіграли жінки, які, відповідно до прийнятої за рік до того XIX поправки до конституції, уперше пішли до виборчих дільниць.

Президентство В. Гардінґа виявилося короткочасним і невдалим. Сам він був людиною чесною, але не вбачав нічого поганого в тому, що його друзі - партнери по грі в покер і впливові чиновники адміністрації, не гребували дорогими «подарунками». Генеральний прокурор порушив справу проти одного з його близьких друзів, який вкрав величезну суму коштів, виділених для ветеранів війни, що повернулися із Франції. Ряд інших приятелів В. Гардінґа були звинувачені в хабарництві й також постали перед судом. У серпні 1923 р., повертаючись з Аляски, він раптово помер, тим самим уникнувши ганьби імпічменту.

Відповідно до конституції владу перебрав віце-президент К. Кулідж (1924 р. його було переобрано президентом на наступний термін). Тихий і врівноважений пуританин, він сформулював головне гасло консервативної політики республіканців: «Головна справа американців - робити діло». На думку президента, потрібно було сприяти збагаченню мільярдерів, і тоді вони збагатять усіх інших американців.

У промисловості успіхи не забарилися, а сільськогосподарська політика виявилася менш вдалою. Із закінченням війни попит на збіжжя, найперше на пшеницю та кукурудзу, значно скоротився. До того ж у відповідь на прийняті Сполученими Штатами протекціоністські закони європейські країни закрили ринки для продукції американських фермерів. Як наслідок -криза перевиробництва й зубожіння фермерів.

Чимало американців були переконані, що причиною їхніх нестатків, падіння в суспільстві моралі й зростання злочинності був алкоголь. Після сторічних дебатів у 1919 р. в США було прийнято названу «шляхетним експериментом» XVIII поправку до конституції, за якою запроваджувався «сухий закон». Відтепер на усій території країни заборонялося виготовлення та продаж спиртних напоїв, а також знищувалися їхні запаси.

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.