Розділ XXI. Застосування вогнепальної зброї

1. Застосування вогнепальної зброї є найбільш суворим заходом примусу.

2. Патрульний уповноважений на зберігання, носіння вогнепальної зброї, а також на її застосування і використання лише якщо такий патрульний пройшов відповідну спеціальну підготовку.

3. Порядок зберігання і носіння вогнепальної зброї, що знаходиться в розпорядженні патрульного, перелік вогнепальної зброї та боєприпасів, що використовуються в діяльності Національної поліції, та норми їх належності встановлюються Міністром внутрішніх справ України.

4. Патрульний має право, як крайній захід, застосувати вогнепальну зброю для:

1) для відбиття нападу на патрульного, у випадку загрози його життю і здоров’ю;

2) захисту осіб від нападу, що загрожує їх життю і здоров’ю;

3) звільнення заручників, якщо їх життю і здоров’ю загрожує небезпека;

4) відбиття нападу на охоронювані об’єкти, конвої, жилі приміщення, приміщення державних і громадських підприємств, установ і організацій, а також звільнення їх у разі захоплення;

5) затримання особи, яку застали при вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину і яка намагається сховатися;

6) затримання особи, яка чинить збройний опір, намагається втекти з-під варти, а також озброєної особи, яка погрожує застосуванням зброї та інших предметів, що загрожують життю і здоров’ю поліцейського;

7) для зупинки транспортного засобу шляхом його пошкодження, якщо водій своїми діями створює загрозу життю чи здоров'ю людей і (або) патрульного (поліцейського).

5. Застосуванню вогнепальної зброї повинно передувати словесне попередження про наміри її застосування.

6. Застосування вогнепальної зброї без попередження дозволяється тільки тоді, коли це вкрай необхідно для захисту життя людей, а саме в таких випадках:

1) у районах проведення антитерористичної операції;

2) у разі збройного нападу, а також у разі раптового нападу із застосуванням бойової техніки, транспортних засобів або інших засобів, що загрожують життю і здоров’ю людей;

3) якщо особа чинить збройний опір;

4) якщо особа, затримана або заарештована за вчинення особливо тяжкого чи тяжкого злочину, утікає із застосуванням транспортного засобу.

5) для припинення спроби заволодіти вогнепальною зброєю.

7. Забороняється застосування вогнепальної зброї в місцях, де є ймовірність пошкодження інших осіб, а також у вогненебезпечних або вибухонебезпечних місцях, крім випадків необхідності відбиття нападу або (і) крайньої необхідності; до вагітних жінок, неповнолітніх, осіб з явними ознаками обмежених можливостей або старості, крім випадків учинення ними збройного чи групового нападу, учинення збройного опору патрульному, що загрожує життю і здоров’ю інших осіб або патрульних, якщо відбити такий напад або опір іншими способами і засобами неможливо.

8. У разі застосування вогнепальної зброї патрульний зобов’язаний будь-якими силами забезпечити безпеку інших осіб і надати невідкладну медичну допомогу потерпілому.

9. Патрульний зобов’язаний негайно повідомити свого керівника про активне застосування вогнепальної зброї, який, у свою чергу, зобов’язаний поінформувати центральний орган управління патрульної служби, Національної поліції та відповідного прокурора.

10. Патрульний може використати вогнепальну зброю для подання сигналу тривоги або виклику допоміжних сил, або для знешкодження тварини, яка загрожує життю і здоров’ю патрульного (поліцейського) та інших осіб.