Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






В міліметрах.






Деталь Розміри
d1 d2 d3 1 2 L4 D1
2.1 Ø 72h8 Ø 60d8 Ø 58e8 97d9 29h7 10c8 Ø 120 L6
2.2 Ø 68d8 Ø 56h8 Ø 50d8 97c8 36h8 18e8 Ø 85 L6
2.3 Ø 64d8 Ø 55d8 Ø 47h8 86e8 40h9 16d8 Ø 90 L0
2.4 Ø 60h7 Ø 68c8 Ø 44f8 80d8 32h8 14f8 Ø 85 L0

Примітка: 1. розмір D1 вимірюється на підшипнику;

2. розмір ℓ 1 деталі 2.4 не вимірюється.

Рисунок 2.1 - Ескіз деталі з умовними позначеннями

З Матеріальне забезпечення

3.1. Мікрометр МК, ДСТУ ГОСТ 6507: 2009, з границями вимірювання 0-25 мм.

3.2. Мікрометр МК, ДСТУ ГОСТ 6507: 2009, з границями вимірювання 25-50 мм.

3.3. Мікрометр МК, ДСТУ ГОСТ 6507: 2009, з границями вимірювання 50-75 мм.

3.4. Мікрометричний глибиномір ГМ, ГОСТ 7470-92, з границями вимірювання 0 - 25 мм.

3.5. Мікрометричний глибиномір ГМ, ГОСТ 7470-92, з границями вимірювання 0 - 100 мм.

3.6. Мікрометричний нутромір НМ, ДСТУ ГОСТ 10: 2009, з границями вимірювання 75-175 мм.

3.7. Перевірна плита, ГОСТ 10905-86.

4 Послідовність виконання роботи

4.1. Записати номер та назву роботи.

4.2. Записати індивідуальне завдання і виконати ескіз деталі.

4.3. Вивчити конструкцію мікрометричних інструментів і частково заповнити таблицю 2.2.

4.4. Визначити допустимі похибки вимірювання усіх розмірів, записати їх у таблицю 2.2 і зробити висновок про придатність засобів вимірювання.

4.5. Внести у таблицю 2.3 усі розміри з завдання і визначити граничні відхилення згідно з ДСТУ 2500-94.

4.6. Перед вимірюванням треба зробити перевірку нульового положення п'яток мікрометра.

4.7. Провести вимірювання усіх розмірів деталі, внести результати до таблиці 2.3, визначити дійсні розміри і зробити висновок про їх придатність.

4.8. Чотири рази виміряти розмір d1 для визначення відхилення круглості і внести до таблиці 2.4. Зробити розрахунки і висновок про придатність на круглість і циліндричність.

4.9. Побудувати схему поля допуску для розміру d2 і показати на схемі його дійсну величину d2 Д.

5 Конструкція засобів вимірювання

До групи мікрометричних інструментів входять мікрометри гладкі МК, мікрометри нарізні МВМ, мікрометричні глибиноміри ГМ, мікрометричні нутроміри НМ, мікрометри зубоміри ЗМ та інші.

Мікрометричні інструменти призначені для вимірювання абсолютним методом. Головними деталями цих інструментів є нарізна гайка і мікрометричний гвинт із кроком нарізки 0, 5 мм. Ця гвинтова пара перетворює поздовжнє переміщення гвинта в обертальне переміщення шкали барабана. Ціна поділки шкали дорівнює 0, 01 мм.

На рисунку 2.2 показана конструкція мікрометра гладкого для зовнішніх вимірювань. Барабан мікрометра поділений на 50 рівних частин. Відліковий пристрій має дві шкали, нижню – головну з ціною поділки 1 мм та верхню – допоміжну, зміщену на 0, 5 мм відносно нижньої. Ціле число міліметрів та пів міліметрів відраховують краєм скосу барабана за шкалою стебла. Соті долі міліметра визначають за порядковим номером штриха барабана, що збігається із поздовжнім штрихом стебла.

На рисунку 2.3 показано мікрометричний глибиномір ГМ. Він призначений для вимірювання глибин пазів, канавок, уступів. Шкала глибиноміра така ж, як і у мікрометра, тільки нуль знаходиться у верхній частині стебла. Хід гвинта дорівнює 25 мм. Додаткові змінні стержні дозволяють проводити вимірювання від 0 до 25, 25 – 50, 50 – 75, 75 – 100 мм.

На рисунку 2.4 показаний мікрометричний нутромір НМ. Він призначений для вимірювання діаметрів отворів і внутрішніх розмірів. Головною його частиною є мікрометрична головка з границями вимірювання 75 – 88 мм. До неї додаються змінні вимірювальні стержні довжиною 13, 25, і 50 мм. Недоліком мікрометричного нутроміра є відсутність тріскачки.

6 Методичні вказівки

6.1. Перед початком вимірювань необхідно перевірити нульове положення інструмента. Для цього треба за допомогою тріскачки добитися контакту між мікрометричним гвинтом і п'яткою безпосередньо або за допомогою установчої міри. Якщо нульовий штрих барабана не збігається з повздовжнім штрихом стебла, слід провести регулювання. Закріпити стопором мікрометричний гвинт, роз'єднати барабан з мікрометричним гвинтом і повернути барабан до збігання кругової шкали з початковим штрихом стебла. Після цього барабан закріплюється загвинчуванням тріскачки з гайкою, стопор відпускається і проводиться перевірка нульового положення. При необхідності регулювання повторюється.

6.2. Перевірка нульового положення мікрометричного глибиноміра здійснюється на перевірній плиті.

6.3. Перевірка нульового положення мікрометричного нутроміра здійснюється за допомогою установчої міри – скоби або за допомогою блока кінцевих мір, затиснутих в струбцину.

6.4. Відхилення форми і розташування поверхні знижують експлуатаційні і технологічні показники виробів. Згідно з ДСТУ 2500-94 для кожного виду допуску форми і розташування поверхні установлено 16 ступенів точності. Для визначення відхилення від круглості застосовують кругломіри. У нашій роботі визначення відхилення від круглості і циліндричності здійснюється спрощеним методом.

Рисунок 2.2 – Мікрометр гладкий МК.

1– скоба, 2 – п’ятка, 3 – мікрометричний гвинт, 4 – стопор, 5 – стебло, 6 – барабан, 7 – корпус тріскачки, 8 – тріскачка.

Рисунок 2.2.1 – Мікрометр електронний

Рисунок 2.2.2 – Мікрометр трубний

Рисунок 2.2.3 – Мікрометр для м’яких матеріалів (зубомірний)

Рисунок 2.2.4 – Мікрометр призматичний

Рисунок 2.2.4 – Мікрометр для листового матеріалу.


Рисунок 2.3а – Мікрометричний глибиномір:

1 — підставка, 2 — стебло,

3 — вимірювальний стержень,

4 — барабан, 5 — тріскачка,

6 — стопор.

Рисунок 2.3б – Індикаторний глибиномір:

1 — підставка, 2 — державка,

3 — індикатор, 4 — гвинт для кріплення індикатора, 5 — змінний вимірювальний стержень.


 


Рисунок 2.4 – Мікрометричний нутромір:

1 — мікрометрична голівка; 2 — вимірювальний наконечник; 3 — настановна скоба.

Для цього деталь діаметром d1 умовно поділяється на 8 частин (рисунок 2.5) у трьох перерізах. Вимірювання проводиться мікрометром на кожному перерізі чотири рази і результати заносяться до таблиці 2.4.

Відхилення форми визначають як піврізницю між найбільшим і найменшим діаметрами

де:

Δ кр – відхилення круглості;

Δ цил – відхилення циліндричності (відхилення профілю поздовжнього перерізу).

Щоб зробити висновок про придатність розмірів і деталі на круглість і циліндричність, треба порівняти отримані значення відхилень за даними ДСТУ 2500-94, в якому допуск круглості і циліндричності для діаметра від 50 до 120 мм за дев'ятим ступенем точності дорівнює 0, 040 мм.

Рисунок 2.5 - Схема умовного поділення деталі

7 Техніка вимірювання

7.1. Гладкий мікрометр. Мікрометр необхідно взяти за скобу лівою рукою і, обертаючи правою рукою барабан проти часової стрілки, розвести вимірювальні поверхні мікрометра на розмір, трохи більший за розмір вимірюваної деталі. Після цього розмістити деталь між п'яткою скоби і торцем мікрометричного гвинта, злегка притиснути п'ятку до вимірюваної поверхні і повільно обертати за тріскачку великим і вказівним пальцями правої руки за часовою стрілкою. Довести мікрометричний гвинт до контакту з вимірюваною деталлю, поки не буде чути звуку тріскачки (3-4 рази). Закріпити положення мікрометричного гвинта стопором і прочитати показання мікрометра, тримаючи його в зручному положенні.

7.2. Мікрометричний глибиномір. Особливість налагодження глибиноміра полягає в тому, що його треба проводити на перевірній плиті. Для цього у глибиномір треба установити нульовий змінний вимірювальний стержень, основу глибиноміра притиснути до поверхні перевірної плити і, обертаючи мікрометричний гвинт за тріскачку, добитися контакту між стержнем і плитою. Збігання нульового штриха шкали на барабані зі штрихом стебла проводиться як і у гладкого мікрометра. При вимірюванні основа глибиноміра притискується лівою рукою до верхньої поверхні деталі, а правою рукою за допомогою тріскачки вимірювальний стержень доводиться до контакту з іншою поверхнею деталі. Після цього треба закріпити мікрометричний гвинт стопором і прочитати показання. При цьому необхідно знати, що у глибиноміра, в порівнянні з мікрометром, цифри на шкалі стебла барабана вказані обернено.

7.3. Мікрометричний нутромір. До комплекту мікрометричного нутроміра додається установча міра. Для перевірки нульового положення мікрометрична головка нутроміра укладається між вимірювальними поверхнями установчої міри. Обертами барабана необхідно довести мікрометричну головку до контакту з поверхнями установчої міри. Закріпити мікрометричний гвинт стопором. Збігання нульового штриха шкали на барабані зі штрихом стебла проводиться як і у гладкого мікрометра.

Вимірювання діаметра отвору проводиться у такому порядку:

· нутромір за допомогою подовжувачів орієнтовно встановлюється на заданий розмір і вводиться в отвір;

· притиснувши один наконечник нутроміра лівою рукою до поверхні отвору, правою обертають барабан головки до контакту із протилежною поверхнею другого наконечника;

· показання мікрометричного нутроміра складаються із найменшого граничного розміру мікрометричної головки та показання на стеблі і круговій шкалі, а також розмірів подовжувачів.

Зміст звіту

1. Назва роботи.

2. Мета роботи.

3. Завдання.

4. Ескіз деталі.

5. Метрологічні показники засобів вимірювання.

6. Визначення допустимих похибок вимірювання усіх розмірів.

7. Вибір засобів та результати вимірювання деталі.

8. Результати вимірювань за діаметром d1

9. Схема поля допуску розміру d2 та його дійсний розмір d2 Д

Таблиця 2.1 - Допуски розмірів деталі






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.